2.2 Роль і функції педагога у сучасних дошкільних закладах

Педагог у школі Монтессорі впливає на дитину не прямо, а за допомогою дидактичних матеріалів – різних ігор. На відміну від педагога в традиційній школі Монтессорі-вчитель не є центром класу. Коли діти займаються в класній кімнаті, він ледь помітний. Учитель не сидить за столом, а проводить час в індивідуальних заняттях, працюючи з дитиною за столиком або на килимку.

Монтессорі-керівник повинен бути проникливим спостерігачем і мати чітке уявлення про індивідуальний рівень розвитку кожної дитини. Він вирішує, які матеріали більше підходять для роботи в даний момент. Індивідуальні спостереження дають можливість вчителю допомогти дитині в оптимальному використанні матеріалів; потім він залишає дитину з матеріалом і повертається до спостереження.

Педагог втручається в діяльність дитини тільки в тому випадку, якщо це необхідно. Він повинен вміти виявити гнучкість і бути в змозі знайти адекватні способи для надання допомоги вихованцю. Дитина звертається до вчителя як до доброзичливого помічника, який завжди поруч у разі необхідності, але головним чином як до людини, здатного допомогти йому зробити що-небудь самостійно. В результаті у дітей поряд з отриманням знань дивно глибоко і міцно розвиваються увага, слух, пам’ять та інші важливі якості.

Для Монтессорі-вчителя характерно відступати на задній план, пробуджувати інтерес, надавати допомогу і ніколи не бити по руках. Педагог відгукується, перш за все, на прохання учня «допоможи мені це зробити самому».

Монтессорі-вчитель надає організації спеціально підготовленого середовища велике значення, тому що справжня свобода людини пов'язана з освоєнням їм культурного простору, що значно розширюється, якщо педагог заздалегідь професійно обмірковує його. У дитини, оточеного книгами, енциклопедіями, лабораторними приладами, знаряддями різних ремесел, з'являється спонтана відповідальність за освоєння всього цього багатства. Він концентрується в роботі з предметами-стимулами, і звільнення його духу приходить само собою, природним шляхом без будь-яких дорослих втручань і, спеціальних педагогічнихприйомів [17, 37].

Функції педагога:

Посередницька: педагог створює зв’язок між дитиною та предметно-просторовим середовищем.

Керівна: педагог уважно спостерігає за дитиною, щоб у потрібний момент надати йому допомогу.

Навчальна: педагог проводить урок.

Організуюча: педагог створює розвиваюче середовище, яке повинно містити засоби для самовиховання. Педагог залучає дитину до порядку.

Діагностична: педагог володіє технологіями спостереження за поведінкою дитини та оцінкою його фізичного і психічного розвитку.

Захисна: педагог як «ангел-охоронець» [17, 39 ].

Отже, у системі Монтессорі педагог є лише консультантом, який допомагає розвивати свої здібності з допомогою дидактичних матеріалів і функцій: посередницької, керівної, навчальної, організуючої, діагностичної, захисної.

2.3 Особливості використання дидактичного матеріалу у системі Монтессорі

Головна мета дидактичного матеріалу Монтессорі допомогти дитині та її духовному розвитку. У створенні та використанні дидактичного матеріалу  М. Монтессорі виділила такі принципи: значимість матеріалу для дитини; ізоляція труднощі; контроль помилок; поступове ускладнення матеріалу за дизайном та використання; можливість непрямої підготовки до навчання; послідовне абстрагування матеріалу від простих початкових функцій.

Першим принципом створення і перспективи використання дидактичного матеріалу Монтессорі є його значущість дитини. Це означає, що кожен конкретний матеріал має бути надано дитині у потрібний час його розвитку. Марія Монтессорі запропонувала вікові рівні до подання кожного матеріалу, проте, оптимальний момент при цьому кожній конкретній дитині мають визначити шляхом експериментування й чужі спостереження.

Середовище в Монтессорі-групі має точну логіку побудови і до дрібниць продуманий зміст, вона розрахувала групу дітей від 3 до 6 років. Весь матеріал розташований на відкритих поличках, лише на рівні не вище 1 м відстаті, що забезпечує дитині свободу вибору. Кожен матеріал представлено в одному примірнику. Самим розташуванням полиць середовище розділена на кілька зон.

Перша «Зона практичного життя», де діти набувають важливі практичні вміння. Тут перебувають матеріали пов'язані з переливанням, пересипанням, носінням предметів. Але тут вправи з пипетками, пінцетами, прищіпками, сортуванням дрібних предметів. Також сюди відносять матеріали, які допоможуть дитині турбуватися про себе. До них належать рамки з різними видами застібок: великими і маленькими гудзиками, блискавкою, пряжками, гачками, шнурівкою, бантами, булавками, кнопками, липучкою. До цієї групи належить матеріал для рук й чищення нігтів. Матеріали дозволяють освоїти перші навички приготування їжі – чистка і різання овочів і фруктів, сервірування столу. У цю зону входять матеріали, що дозволяють дитині навчитися піклуватися про світ – миття посуду, прання, миття столу, прасування, чистка взуття, поліровка металу. Усі предмети, якими користується дитина, не повині бути іграшковими, а справжніми.

Наступна «Зона сенсорного виховання». Ця територія розвитку органів чуттів. Вона обладнана класичним сенсорним Монтессорі-матеріалом, що теж розділені на кілька груп:

-матеріали для розвитку зору. Сюди входять чотири блоку з циліндрами і кольорові циліндри, рожева вежа, коричнева драбина, червоні штанги, геометричний комод з рамками-вкладками, проекціями, об'ємні геометричні тіла з підставами. Для розвитку логічного мислення з урахуванням зорового сприйняття – комплект конструктивних трикутників.

-  матеріали для розвитку дотику – шорсткі і гладкі дошки для обмацування, шорсткуваті таблички, ящик з тканиною.

У Монтессорі-групі є «Математична зона». Сюди входить матеріал для знайомства з символами до 10, вивчення складу і властивостей чисел першого десятка – числові штанги, шорсткі цифри.

Також є дошки Сегена і коробочки з кольоровими і золотими намистками; матеріал щоб одержати досвід табличного складання, вирахування, множення.

Далі йде «Зона для розвитку мови». Сюди входить матеріал для розширення словникового запасу – класифікаційні картки з узагальненням, матеріал для розвитку фонематичного слуху – набори дрібних предметів, звукові ігри; ножиці для різання паперу; матеріал для знайомства з письмовими літерами – шорсткуваті літери, піднос з манкой на письмі; матеріал для написання слів – великий рухливий алфавіт; матеріал для читання – серії з карток, найменування предметів, списки слів, пропозицій, книжок.

Наступною є спеціальна зона — «Космічне виховання», в якій зосереджено різноманітний розвивальний матеріал: глобуси, географічні карти, астрономічні календарі, за якими діти встановлюють час року, місяць, день тижня, число, день свого народження, візуально визначають відрізок прожитого року. Крім календарів, там є об'ємний і площинний макети Сонячної системи, карти зоряного неба. Макети допомагають дітям дізнатися, що планети відрізняються розміром і що кожна з них розташована на певній відстані від Сонця. Дитина Монтессорі-школи легко розміщує планети Сонячної системи на відповідні орбіти, позначаючи їх картками з написами. Попрацювавши з об'ємним макетом, на якому кожна планета має форму кулі, діти розпочинають роботу з площинними зображеннями планет. Сформовані на об'ємному макеті уявлення вони легко переносять на площинний макет Сонячної системи, а потім переходять до роботи із зоряними картами, самостійно складаючи карту зоряного неба. Після ознайомлення з глобусом діти працюють із площинними зображеннями материків на дерев'яних і паперових картах.

У Монтессорі-школах діти виготовляють хронологічну стрічку, на якій розмальовують різними кольорами 12 частин, кожна з яких відповідає важливому періоду життя на Землі. Заздалегідь скопійовані ілюстрації з книг, журналів вони розфарбовують, вирізають і наклеюють на відповідне місце на стрічці. У цьому процесі діти наочно і хронологічно простежують складний і неперервний процес виникнення та розвитку життя на Землі.

Багато матеріалів у розвивальному середовищі Монтессорі-закладів дають змогу дітям вільно працювати з ними без допомоги дорослих. Перебуваючи в особливому місці — лабораторії, в якій є матеріали з географії (діючі макети вулкана, річки, озера, острова, півострова та ін.), діти можуть спостерігати, як вивергається вулкан, переконатися, що розпечена лава піднімається з надр гори і стікає її схилами.

Таким чином, дидактичні матеріали допомагають дітям через спостереження і самостійну діяльність відчувати себе частиною природи, культури і людського суспільства, розвинути інтерес до пізнання світу, реалізувати свої знання на практиці.