3. Визначення витрат на розробку пз системи

1. Розрахунок річного фонду часу роботи ПК в годинах.

Дійсний річний фонд часу ПК у годинах дорівнює числу робочих годин у році для оператора, за винятком часу на технічне обслуговування і ремонт ПК (в середньому 5год/міс + 6 роб.днів/рік) і розраховується за (9).

(9)

Оскільки під час виконання дипломного проекту / роботи студент в середньому витрачає R, год машинного часу, то величину фонду часу використання ПК для виконання дипломного проекту / роботи розраховується за (10).

(10)

2. Поточні витрати на експлуатацію V₁" визначаються за (11):

, (11)

де З_ОП – заробітна плата обслуговуючого персоналу (якщо роботи виконуються не на власному ПК); З_Р – витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування ПК дорівнюють 6 % від Ц_ПК; З_МАТ – непрямі витрати, пов’язані з експлуатацією ПК, дорівнюють 5 % від Ц_ПК; З_АМ – амортизаційні відрахування, що обчислюються за (7.11):

(12)

де Ц_ПК – балансова вартість ПК, Н_А – норма амортизаційних відрахувань, яка для ПК дорівнює 5.

Витрати на електроенергію, споживану ПК, визначають за (13):

(13)

де Р_ПК – потужність ПК;

Т_ПК – фонд корисного часу роботи ПК;

Ц_ЕЛ – вартість 1кВт електроенергії;

А – коефіцієнт інтенсивного використання ПК.

(14)

Загальні витрати на розробку програмного забезпечення комп’ютерної системи визначають як сума поточних витрат на експлуатацію і оплати праці всіх виконавців за (14).

4. Визначення витрат на придбання і установку пк

Витрати на придбання і установку ПК (V₂) визначаються за (15). Якщо немає потреби в купівлі ПК, то ці витрати дорівнюють "0".

(15)

Балансова вартість ПК вираховується за (16):

(16)

де Ц_Р – ринкова вартість ПК, k_УН – коефіцієнт, що враховує витрати на установку і налагодження ПК.

5. Визначення витрат на підготовку приміщення і навчання персоналу

Ці витрати залежать від стану приміщення, де буде встановлюватися ПК. Для розрахунку потрібно визначити кошторис на придбання / аренду /виділення приміщення, ремонт, проведення всіх необхідних комунікацій, закупівлю меблів, облаштування робочих місць, тощо. Орієнтовно ці витрати можна взяти V₃ = 10000 грн, якщо спеціального приміщення немає. Якщо таке приміщення вже є, то V₃ = 0.

Витрати на навчання персоналу V₄, виникають з того, що в середньому на навчання персоналу витрачається 1 місяць, тому можна витрати на навчання користувачів системи прийняти рівними V₄ = 2000 грн.

6. Загальна вартість розробки і впровадження системи

Розрахунок річного економічного ефекту слід брати до розгляду норму амортизаційних втрат для комп’ютерних систем та загальну вартість розробки системи.

(17)

Загальна вартість розробки і впровадження системи

Річний прибуток П_Р від впровадження системи для кожної системи вираховується окремо. Приклади визначення джерел и можливих шляхів підрахунку прибутку від впровадження системи наведено в табл.18.

Коефіцієнт економічної ефективності розробки вираховується за (18).

, (18)

Термін окупності розробки Т_ок визначається в роках за (19).

(19)

Таблиця 18. Основні джерела прибутку від впровадження комп`ютерної системи і порядок його підрахунку.

№	Джерела прибутку	Порядок підрахунку прибутку
	Зменшення кількості працюючих у відповідних підрозділах.	Економія від скорочення працівників дорівнює річній оплаті їхньої праці.
	Можливість виконувати більшу кількість замовлень.	Орієнтовно підраховується очікуване збільшення кількості замовлень і прибуток від їх виконання.
	Зменшення збитків від аварій внаслідок своєчасного проведення технічного обслуговування обладнання і навчання персоналу.	Оцінюється різниця між середньою кількістю аварій до впровадження системи і після впровадження і помножується на середній рівень збитків від однієї аварії.
	Зменшення збитків внаслідок запобігання розкраданню готової продукції, сировини та напівфабрикатів, тощо.	Оцінюється різниця між збитками внаслідок крадіжок до впровадження системи і після впровадження.
	Зменшення браку та підвищення сортності продукції.	Оцінюються збитки від браку до впровадження системи і після впровадження. Оцінюється можливий приріст високоякісної продукції до впровадження системи і після, і враховується різниця в цінах на продукцію.
	Зменшення витрат на транспортування і складування продукції.	Внаслідок впровадження системи і точного розміщення продукції на складі з`являється можливість своєчасно проводити перевірку продукції, не допускати її псування і несвоєчасної реалізації.

Також приклад розрахунку Техніко-економічного ефекту від впровадження системи наведено у [70].