Інформаційне забезпечення автоматизованих систем
За ДСТУ 2226-93 інформаційне забезпечення – це інформаційна база АС і засоби її організації та реалізації. Структуру інформаційного забезпечення можна подати як на рисунку 13.
Методичні та інструктивні матеріали – це сукупність державних стандартів, галузевих настановних і методичних матеріалів і розроблених проектних рішень щодо створення і супроводження інформаційного забезпечення.
Система класифікації і кодування – це перелік описів і систем супроводження класифікаторів інформації на об’єкті.
Основні принципи створення інформаційного забезпечення: цілісність достовірність, контроль, захист від несанкціонованого доступу, єдність і гнучкість, стандартизація та уніфікація, адаптивність, мінімізація вводу і виведення інформації (введення і виведення тільки змін).
Цілісність даних – це здатність даних задовольняти принцип певного узгодження, точність, доступність і достовірне відображення реального стану об’єкта.
Існують два підходи до створення інформаційної бази: аналіз сутностей і синтез атрибутів.
|
Рис. 13. Структура інформаційного забезпечення. |
Аналіз сутностей – це процес «згори – донизу», який поділяє процес створення на 4 стадії:
модель уявлень користувачів;
об'єднання уявлень;
складання і аналіз моделі;
реальне (фізичне) проектування.
Синтез атрибутів – це процес «знизу догори», оскільки він починається із синтезу атрибутів найнижчого рівня, з яких формуються сутності та зв’язки верхніх рівнів. Виділяють 4 стадії для цього підходу:
класифікація атрибутів;
композиція сутностей;
формування зв'язків;
графічне уявлення.
Кожний з цих підходів має свої переваги і недоліки, і обирається, виходячи з потреб проектування системи. Для створення великих систем найбільш прийнятний аналіз сутностей, для автономних невеликих – атрибутивний.
Вимоги до інформаційного забезпечення (ІЗ) викладені в ГОСТ 24.104-85, а саме:
ІЗ має бути достатнім для виконання всіх функцій системи.
Для кодування інформації, яка використовується тільки в цій системі, повинні використовуватися класифікатори, які є у замовника.
Для кодування вихідної інформації, яка використовується на вищому рівні, мають бути використані класифікатори цього рівня, крім спеціально обумовлених випадків.
ІЗ системи має бути сумісним з інформаційним забезпеченням систем, які взаємодіють з нею, за змістом, системою кодування, методами адресації, форматами даних і формами подання інформації, яка отримується і видається системою.
Форми документів, що створюються системою, мають відповідати вимогам НД чи нормативно-технічним документам замовника.
Форми документів і відеокадрів, які вводяться чи коригуються через термінал системи, мають бути погоджені з відповідними технічними характеристиками терміналів.
Сукупність інформаційних масивів системи має бути організована у вигляді бази даних на машинних носіях.
Форми подання вихідної інформації системи мають бути узгоджені з користувачем (замовником системи).
Терміни і скорочення, які застосовуються у вихідних повідомленнях, мають бути загальноприйнятними в цій предметній області і погоджені з замовником системи.
В системі мають бути передбачені необхідні заходи щодо контролю і оновлення даних в інформаційних масивах системи, оновлення масивів після відмови будь-яких технічних засобів системи, а також контролю ідентичної однойменної інформації в базах даних.
Можуть створюватися також самостійні інформаційні засоби і вироби для конкретного користувача. Інформаційний засіб – це комплекс упорядкованої, відносно постійної інформації на носіях даних, які описують параметри та характеристики даної предметної області застосування, і відповідної документації, призначеної для поставки користувачеві.
Інформаційний виріб – це виготовлений інформаційний засіб, який пройшов встановлені випробування та поставляється як продукція виробничо-технічного призначення для використання в системах, наприклад: словники, довідники, класифікатори тощо.