Питання для самоперевірки

1. Що таке автоматизована виробнича система?

2. Охарактеризуйте функціонування автоматизованої системи виробничого призначення.

3. Що таке інформаційна система управління і які три типи задач вирішуються за її допомогою?

4. Які чотири складові частини утворюють внутрішню інформаційну основу інформаційної системи?

5. Які існують види класифікації інформаційних систем? Наведіть приклади.

6. Охарактеризуйте типи взаємодії інформаційних систем.

7. Опишіть будь-який із існуючих підходів до створення АСУ.

8. Процеси на підприємстві поділяються на:

9. Наведіть найбільш характерні помилки при проведенні реінжинірингу.

10. Поясніть різницю між удосконаленням та реінжинірингом підприємства.

2. Методології, покладені в основу сучасних систем управління виробництвом

   1. Методології розробки інформаційних систем

Будь-яка теоретична або практична сфера діяльності використовує властиві тільки їй способи вирішення поставлених завдань і називаються методами. Метод – це спосіб досягнення мети, вирішення певної задачі; сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності [65].

Методологія – сукупність методів, що застосовуються в довільній області людської діяльності. Надалі будемо розуміти методологію як сукупність методів, що застосовуються в життєвому циклі і об'єднаних загальним філософським підходом.

Методологія науки дає характеристику компонентів наукового дослідження – його об'єкта, предмету аналізу, завдання дослідження, сукупності дослідницьких засобів, необхідних для вирішення завдання даного типу, а також формує уявлення про послідовність руху дослідника в процесі вирішення завдання.

Методології розробки, а точніше методології розвитку інформаційних систем впродовж життєвого циклу, надають рамки і процедури, згідно яких можна виконувати величезну кількість завдань, пов'язаних з розвитком інформаційного управління. Більшість методологій стосуються всього циклу діяльності по розвитку: від ініціації проекту і до його перевірки після введення в дію. Методологія для розвитку системи є формальним і структурованим підходом, що містить і описує по черзі всі етапи, завдання і думки, необхідні для успіху проекту. Рамки і ряд процедур забезпечують ретельне планування, контроль і затвердження кожної фази розробки, відповідність кожної фази ряду стандартів, адекватне документування кожної фази, а також належне забезпечення співробітниками кожного етапу розробки.

Перед розробкою системи автоматизованого управління, потрібно провести і глибинну перевірку робочих процесів, пов'язаних з цією системою. Інформаційні системи розробляються для комп'ютеризації і реструктуризації зв'язаних робочих процесів для збільшення ефективності, оперативності і продуктивності роботи уряду. Очевидно, що без раціоналізованих робочих процесів або потоку робочих операцій не може бути раціонального потоку інформації. Існує три різних типи розробки інформаційних систем, кожен з яких приводить до конкретного типу систем:

• Інформаційні системи, які мають програмне забезпечення, створене за замовленням, тобто програмне забезпечення для системних застосувань виготовляється під замовлення для задоволення специфічних потреб користувачів інформаційними системами, які повинні бути розроблені.

• Інформаційні системи, які використовують коробкове програмне забезпечення, тобто програмне забезпечення, розроблене третьою стороною і, яке використовується як основне програмне забезпечення. Звичайно, деяка кількість роботи під замовлення здійснюється.

• Інформаційні системи, реорганізовані з тих, що існують раніше, тобто існуючі коди і дані, реорганізовані і переведені в нове передове технологічне середовище і платформу програмного забезпечення з метою модернізації і поліпшення набору функцій існуючих інформаційних систем. Або ж приведення «систем старого зразка» у відповідність з сучасною системою шляхом використання продуктів, що пов'язують.

Незалежно від того, який тип інформаційної системи з вказаних вище розробляється, потрібно застосувати відповідну методологію створення інформаційної системи для того, щоб забезпечити успіх розробки системи. Існує чотири окремі методи розробки інформаційних систем, а саме:

1. Метод, орієнтований на дані використовується, коли дані / інформація, необхідні для виконання функцій установи, формують базу змін системи. Метод, орієнтований на дані підходить для обробки великих негомогенних об'ємів інформації та інтенсивно динамічних процедур.

2. Функціональний метод, використовується, коли елементи структури організації (функції) і їх сумісна комунікація формують базу даних. Функціональний метод підходить для обробки складних процедур з багатьма поверхнями або точками контакту і правилами обробки. Також, цей метод добре підходить для добре визначених завдань.

3. Еволюційний метод, який включає послідовну розробку. Частини системи вищої пріоритетності вводяться перед введенням частин нижчої пріоритетності, але так, щоб всі частини системи формували частину запланованої загальної системи. Еволюційний метод підходить для пофазового запуску систем, або у випадках, коли деякі частини системи мають більшу важливість, чим інші. Цей метод є ефективний при розробці складних систем.

4. Метод розробки прототипу, використовується, коли потрібна функціонуюча модель майбутньої системи. Метод розробки прототипу підходить для дуже неструктурованих завдань, наприклад, динамічного середовища, експериментальних ситуацій, діалогових систем, а також для підготовки організацій впровадженню систем електронного управління. Розробка прототипу - це метод, в якому розробка тестових версій (прототипів) системи проводитися на дуже ранньому етапі. Цей метод також називається експериментальною розробкою системи, розробкою системи з прототипами, або розробка інтерактивних систем.

Вибір методу розвитку системи базується на оцінці загальних результатів в цих 4 головних сферах і враховує наступні складові: природу завдань, функціональну структуру організації, доступну технологію розробки і працівники, до яких відносяться користувачі і технічний персонал.

Методологія створення інформаційних систем полягає в організації процесу побудови інформаційної системи і забезпечення управління цим процесом для того, щоб гарантувати виконання вимог, як до самої системи, так і до характеристик процесу розробки.

Основними завданнями, рішення яких повинна забезпечувати методологія створення інформаційних систем, є наступні:

• забезпечення створення інформаційних систем, що відповідають цілям і завданням підприємства і відповідних вимог, що до них висуваються;

• гарантія створення системи з заданими параметрами протягом заданого часу в рамках обумовленого заздалегідь бюджету;

• простота супроводу, модифікації та розширення системи з метою забезпечення її відповідності умовам, що змінюють роботу підприємства;

• забезпечення створення інформаційних систем, що відповідають вимогам відкритості, переміщення та масштабованості;

• можливість використання, в створюваній системі, розроблених раніше модулів інформаційних технологій (програмного забезпечення), без застосування для розробки програмного забезпечення і, рекомендації, щодо використовуваного технологічного підходу.

Ефективна і оперативна розробка систем електронного управління базується на багатьох чинниках, включаючи розуміння вимог користувачів і здатність визначити найефективніші засоби для їх задоволення.

Для досягнення успіху в розробці системи електронного управління потрібно слідувати методологіям розробки систем електронного управління, які підсумовують і об'єднують досвід попередніх системних розробок, незалежно від їх успіху.

Для ефективного виконання будь-якого завдання або декількох завдань, команда повинна мати план або розписану процедуру роботи. Без цього всі дії здійснюються випадково і з малим рівнем координації, або взагалі без неї. В результаті цього, різні проміжні програмні продукти в більшості випадків не поєднуються в одне зв'язне ціле або готовий продукт не відповідає початковим його специфікаціям. Детальні робочі плани для розробки систем електронного управління називаються методологіями. Фактично, методологія - це система принципів, практик, і процедур, які застосовуються для отримання інформації і отримують інформацію із конкретної області знань. Як вже зазначалося вище, методології надають рамки і процедури, згідно яких можна виконувати величезну кількість завдань по розробці. Більшість методологій стосуються всього циклу діяльності по розвитку: від ініціації проекту і до його перевірки після введення в дію.

Розробка систем електронного управління дає організації можливість максимізувати переваги, що отримати від нових технологій. Отримані переваги охоплюють спектр від нового розуміння стратегічного бачення роботи організації до детального планування і оптимального використання нових технологій. Але можливо досягти як короткочасної, так і довготривалої вигоди. Після твердження прибуток від інвестицій у впровадження розробок систем електронного управління забезпечує не тільки продуктивність і якість, але і довгостроковий успіх організації.

У загальному проект по електронному управлінню проходить наступні загальні фази:

Ініціація проекту.

Аналіз вимог, включаючи аналіз роботи, оцінка існуючих системних компонентів, ідентифікація проблем і аналіз можливості застосування альтернативних підходів;

Логічна розробка, включаючи реорганізацію потоку робочих процесів і розробку архітектури системи.

Фізична розробка, включаючи специфікації технічного і програмного забезпечення і засобу комунікацій, дизайн і схема проводки мережі, а також безпека системи.

Впровадження, включаючи встановлення баз даних, механізму введення даних і розробку програмного забезпечення для додатків.

Функціонування, включаючи злиття системи з нормальним робочим оточенням, оновлення даних і обслуговування системи.

Оцінка ефективності після запуску. Існує багато різних способів визначення фаз життєвого циклу процесу розробки інформаційної системи. Але все їх можна спростити до трьох головних стадій: аналіз, розробка і впровадження. Все ці три стадії оточено (їм передують і за ними слідують інші) ініціацією проекту і його перевіркою. Додатково, всі ці дії включають адміністративні завдання планування, створення графіка роботи і контролю.