7. Логістика запасів

Матеріальні запаси – це продукція виробничо-технічного призначення, вироби народного споживання та інші товари, що знаходяться на різних стадіях виробництва і очікують вступу в процес виробничого чи особистого споживання.

Створення запасів завжди пов’язано з витратами, а саме:

• заморожені фінансові засоби;

• витрати на спеціально обладнане приміщення;

• оплата праці спеціального персоналу;

• постійний ризик псування, розкрадання.

В той же час відсутність запасів призводить до таких втрат:

• втрати від простою виробництва;

• незадоволений попит;

• втрати від закупівлі дрібних партій за більш високими цінами, тощо.

Створюючи запаси, організатор бере до уваги наступне:

• імовірність порушення встановленого графіку постачань (непередбачене коливання вхідного потоку);

• можливість коливання попиту (непередбачене зростання інтенсивності вихідного потоку);

• сезонні коливання деяких видів товарів;

• знижки за покупку великої партії товару;

• спекуляція (ціни на деякі види товарів можуть різко підскочити);

• витрати, пов’язані з оформленням замовлення;

• можливість рівномірного здійснення операцій з виробництва і розподілу;

• можливість негайного обслуговування покупців;

• спрощення процесу управління виробництвом.

Існує три види товарно-матеріальних запасів:

• сировина, комплектуючі вироби і паливо;

• товари, що знаходяться на стадії виготовлення;

• готова продукція.

В залежності від їхнього цільового призначення вони поділяються на такі категорії:

• технологічні (перехідні) запаси, що рухаються з однієї частини логістичної системи в іншу;

• поточні (циклічні) запаси, створювані протягом середньостатистичного виробничого періоду, чи запаси обсягом в одну партію товарів;

• резервні (страхові) чи «буферні» або запаси для компенсації випадкових коливань попиту.

Управління запасами полягає у вирішенні двох основних задач визначення норми запасу і створення системи контролю за фактичним розміром запасу і своєчасним його поповненням відповідно встановленої норми.

Нормою запасу називається розрахункова мінімальна кількість предметів праці, що повинна знаходитись на складах виробничих чи торгових підприємств для забезпечення безперервного постачання виробництва продукції чи реалізації товарів. Для визначення норми товарних запасів використовують три групи методів:

• евристичні (дослідно-статистичні, методи експертних оцінок);

• методи техніко-економічних розрахунків;

• економіко-математичні методи.

Сутність методу техніко-економічних розрахунків полягає у поділі сукупного запасу в залежності від цільового призначення на окремі групи. Далі для виділених груп окремо розраховують страховий, поточний та сезонний запаси, кожен з яких також може бути поділений на окремі елементи. Цей метод дозволяє достатньо точно визначити необхідний розмір запасів, однак трудомісткість його суттєва.

Економіко-математичні методи як правило використовують імовірнісний підхід до визначення норм запасу.

Складська логістика – це керування запасами сировини, напівфабрикатів, готової продукції, яка знаходиться на складі. Сюди відноситься проектування складських приміщень, їх облік і призначення, облік запасів, які розміщуються на складі. За допомогою використання методів логістики здійснюється керування рухом запасів на складі. Завдяки цьому суттєво зменшуються збитки внаслідок несвоєчасного використання складських запасів.