3. Планування логістичної системи підприємства

Логістична система підприємства забезпечує необхідний набір послуг при максимально можливому зменшенні асоційованих витрат, обумовлених виконанням логістичних операцій. У цьому зв’язку логістична політика розробляється з урахуванням двох чинників – бажаного рівня сервісу і мінімальної величини логістичних витрат. Логістична система встановлює між ними баланс, вигідний як споживачу, так і постачальнику.

Логістичний цикл – це інтервал від оформлення замовлення на поставку і власне доставкою замовлення товарів на склад споживача. Логістичний цикл складається з:

• циклу постачання;

• циклу підтримки виробництва;

• циклу фізичного розподілу.

Цикл постачання складається з 4-х взаємопов’язаних видів діяльності:

• пошук, оцінка і вибір постачальників;

• формулювання, оформлення і передача замовлення;

• транспортування замовленої продукції;

• прийом, контроль і оприбуткування предметів постачання.

Рух у цьому циклі повинен бути підпорядкований надходженню предметів постачання на склад підприємства «абсолютно вчасно». Ця точка є закінченням циклу постачання і одночасно початком циклу підтримки виробництва.

Цикл підтримки виробництва є зв’язуючим між циклами постачання і фізичного розподілу. Він є більш передбачуваним, і тому тут можливий більший контроль матеріального потоку. Система підтримки виробництва контролює:

• рух та зберігання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів після оприбуткування на складі;

• незавершене виробництво після початку виготовлення;

• готову продукцію до її оприбуткування на складі.

Цей цикл вважається більш складним, тому що він пов’язаний з великою кількістю транспортно-переміщуючих операцій. Рух у цьому циклі повинен бути підпорядкованим надходженню готової продукції на відповідний склад підприємства «абсолютно вчасно». Ця точка є кінцем циклу виробництва і початком циклу фізичного розподілу.

Цикл фізичного розподілу має відношення до постачання готової продукції, яка забезпечує прибутковість підприємства. Він знаходиться на перетині маркетингу і логістики. Матеріальний потік, який досі поступово збільшував свою вартість, досягає фінішу.

У загальному вигляді цикл фізичного розподілу складається з 6-ти взаємопов’язаних видів діяльності:

- оприбуткування готової продукції на складі;

- зберігання готової продукції;

- відбір готової продукції зі складу;

- навантажувальні, розвантажувальні і транспортно-складські роботи;

- поставка (відпуск) готової продукції споживачам;

- сервіс.

Цикл фізичного розподілу впливає і, по суті, приводить в дію цикли підтримки виробництва і постачання. Багатоваріантність форм організації циклу фізичного розподілу визначає складність проектування відповідних операційних систем. Вони повинні забезпечувати синхронізацію попиту і пропозицій.

У логістичній системі зазвичай використовують п’ять стратегій фізичного розподілу: ешелонована, пряма, гнучка, відстрочка, навантажувальна консолідація.

Ешелонована стратегія полягає в тому, що готова продукція потрапляє до кінцевого споживача за участю, як мінімум, одного посередника. Найчастіше вона використовується при реалізації споживацьких та продовольчих товарів.

Пряма стратегія полягає в тому, що готова продукція попадає до споживача без участі посередників. При цьому можливе спрощення процедури надання та оформлення замовлень, транспортних послуг. Найчастіше використовується при реалізації інвестиційних товарів.

Гнучка стратегія. Це комбінований варіант двох перших стратегій. Доведення готової продукції до споживача може виконуватися як за допомогою посередників, так і без них.

Стратегія відстрочки. Фінішне збирання готової продукції відкладається до того моменту, поки на підприємство не надійде замовлення, яке відображує індивідуальний попит у всій його кількісно-якісній багатогранності. Стратегія відстрочки-збирання передбачає, що продукт праці знаходиться у циклі виробництва в нейтральному стані і чекає уточнень з боку замовника. Стратегія географічної відстрочки передбачає, що продукт зберігається на складі цілком придатним для використання, а торговий представник приймає замовлення за зразком або каталогом. Після цього продукт потрапляє до споживача.

Стратегія навантажувальної консолідації полягає в тому, що малі партії вантажів по можливості об’єднуються у великі. Це дозволяє значно скоротити транспортні витрати. Можливі три варіанти цієї стратегії:

• географічної навантажувальної консолідації – об’єднання малих партій вантажів, які ідуть в одному напрямку;

• запланованої навантажувальної консолідації – на підприємстві формуються поставки великих партій продукції для одного споживача;

• договірної навантажувальної консолідації – на складі готової продукції консолідуються товари, призначені для споживачів, з якими укладені відповідні договори (можливо, на малі партії) і далі одним транспортним засобом доставляється продукція всім споживачам (агрегований вантаж).

Структура планування логістичного циклу складається з 4-х процедур:

• планування поставок готової продукції (визначення часу, обсягу і адресата);

• оперативно-календарне планування виробництва (визначення часу і обсягу випуску готової продукції у відповідності до плану поставок);

• планування потреби в матеріалах (визначення обсягу сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, потрібних для випуску готової продукції у відповідності до плану виробництва);

• техніко-економічне обґрунтування проектів (оцінка реальності і доцільності виконання розробленого плану логістики).

Розглянемо основні функціональні області логістики, які зустрічаються на харчовому підприємстві.