2. Логістична система підприємства

Головний логістичний бізнес-процес послідовно поділяється на такі складові:

• закупівля і доставка сировини і матеріалів;

• виробництво;

• фізичний розподіл.

Кожен із названих БП може бути поданий у вигляді взаємопов’язаних процедур, основною складовою яких є інформаційний потік. Процесно-орієнтований підхід диктує певні вимоги до організації і керування логістичними процесами.

Логістична система підприємства – єдина можлива форма існування логістики як інтегрованої форми управління матеріальним потоком. Основні завдання логістичної системи:

1. забезпечити мінімум протиріч. Протиріччям слід вважати кожний факт, результатом якого є дисбаланс між елементами комплексу логістики. Потенційні джерела таких протиріч повинні постійно знаходитися під контролем;

2. забезпечити мінімум запасів. Він досягається при асортиментній відповідності між обсягом наявних ресурсів і обсягом їх використання. Запаси доцільно зменшувати до такого мінімально можливого рівня, при якому виконання договірних зобов’язань не підлягає сумніву;

3. забезпечити максимум транспортної консолідації. Досягнення цієї мети неможливо без поєднання кожної транспортно-переміщуючої дії у єдиний синхронізований у просторі і часі «логістичний конвеєр продуктопостачання» від постачальника до споживача, що функціонує «точно вчасно»;

4. забезпечити контроль якості ресурсів, які надходять;

5. забезпечити підтримку життєвого циклу товару. Вона здійснюється за рахунок сервісу, який до того ж можна вважати стимулом для споживача.

Поняття «логістична система» використовується відносно суб’єкту управління, що впливає на об’єкт – матеріальний потік. Це організаційно-управлінський механізм, який інтегрує зусилля функціональних відділів, що раніше виконували свої завдання ізольовано, доповнюється паралельним удосконаленням управлінських координуючих процедур.

В логістичних системах реалізується ідея подання організації у вигляді набору бізнес-процесів, а керування її діяльністю – як керування бізнес-процесами. Логістичний бізнес-процес – це комплексний зовнішній бізнес-процес товароруху або послуги – від початкового визначення потреби в сировині до доставки готової продукції споживачеві.

В межах логістичної системи підприємства потрібна інтеграція, що повинна здійснюватися у трьох напрямках. По-перше, у функціональних ланках логістики (фізичний розподіл, підтримка виробництва, постачання). Її компоненти – місцезнаходження і розпланування, комунікація, транспорт, запаси, склади і упаковка – повинні бути інтегровані на основі загальних витрат. По-друге, фізичний розподіл, підтримка виробництва, постачання в одному логістичному зусиллі повинні бути скоординовані в єдиний матеріальний потік (конвеєр продуктопостачання). По-третє, логістична політика повинна бути взаємопов’язана з усіма іншими частинами економічної політики підприємства (маркетинговою, виробничою, фінансовою тощо).

При побудові логістичної системи підприємства необхідно керуватися чотирма принципами:

• узгодженість дій;

• спрямування на інтегральну ефективність;

• функціональність взаємодії;

• досягнення синергетичного ефекту.

Кожен компонент логістичної системи має певну межу досягнення потенційної ефективності. Проте результат діяльності повинен оцінюватися не за реально досягнутою індивідуальною ефективністю, а за внеском у підвищення інтегральної ефективності системи в цілому. Увага повинна приділятися координації її складових частин.

Кожен компонент системи повинен виконувати певну, тільки йому властиву, специфічну функцію. Це дозволяє стимулювати чи створювати перепони координації між ними. Перше має місце, коли функція виконується ідеально. Друге – в протилежному випадку.

Компоненти, об’єднані в логістичну систему, що діють на комбінованій основі, повинні отримувати результат більший, ніж сумарні можливості їх індивідуальних безсистемних дій. Збільшення результату називають синергетичним ефектом чи ефектом взаємодії, якого поза системою досягнути неможливо.

Логістична система складається з 5 компонентів:

• місце знаходження і планування;

• комунікація;

• транспорт;

• запаси;

• склади і упаковка.

Коли існує дисбаланс між цими компонентами, то реальні збитки за масштабом наближаються до потенційних, зменшуються прибутки. Для досягнення балансу необхідно і достатньо, щоб між компонентами існувала координація на основі системного підходу. Саме таким чином вони можуть поєднуватись в логістичну систему.