1. Основні поняття логістики

Логістика – це наука про планування, організацію управління, контроль і регулювання руху матеріальних і інформаційних потоків у просторі та часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача. Ідея логістики, її основний ефект полягає в комплексному, системному підході до управління підприємство [63].

Основним об’єктом дослідження, управління і оптимізації в логістиці є матеріальний потік і всі потоки, що його супроводжують: інформаційні, фінансові, сервісів. При використанні логістичного підходу використовується категорія «наскрізний матеріальний потік», який стає об’єктом управління з контрольованими якісними показниками. Дії, що виконуються над цим потоком, називаються логістичними операціями (функціями). Логістична операція (елементарна логістична активність) – дія, не підлягає подальшій декомпозиції в рамках поставленого завдання дослідження або менеджменту, пов'язане з виникненням, перетворенням або поглинанням матеріального і супутніх йому потоків (інформаційних, фінансових, сервісних).

Логістичні операції (функції) застосовуються до матеріальних ресурсів, що знаходяться в стані руху (предмети праці, незавершене виробництво, готова продукція) і являються складовими матеріального потоку.

Не дивлячись на достатньо широкий спектр підходів до визначення логістики як науки і інструменту господарської діяльності – основним об’єктом дослідження, управління і оптимізації в логістиці є матеріальний потік, а інформаційні, фінансові, сервісні і інші потоки розглядаються в підлеглому плані.

Матеріальний потік (МП) – матеріальні ресурси, що знаходяться в стані руху, незавершене виробництво і готова продукція, до яких застосовуються логістичні операції або функції і які пов’язані з фізичним переміщенням в просторі (вантаження, розвантаження, перевезення, запаковування продукції, розукрупнення і т. п.).

Під матеріальними ресурсами (MP) розуміють предмети праці: сировина, основні і допоміжні матеріали, напівфабрикати, що комплектують вироби, складальні одиниці, паливо, запасні частини, призначені для ремонту і обслуговування технологічного устаткування і інших основних фондів, відходи виробництва.

Незавершене виробництво (НЗВ) – продукція, не закінчена виробництвом в межах даного підприємства.

Готова продукція (ГП) – продукція, що пройшла повний виробничий цикл і технічний контроль на даному підприємстві, повністю упакована, здана на склад або відвантажена споживачеві (торговому посередникові).

Наведені визначення у відомому сенсі умовні, оскільки сировина і напівфабрикати також можуть бути готовою продукцією, а остання свого часу – матеріальними ресурсами для інших товаровиробників.

МП характеризується певним набором параметрів: номенклатура, асортимент і кількість продукції, габарити, вага, фізико-хімічні характеристики вантажу, характеристики тари (упаковки) і тощо.

Системний підхід до управління потоками полягає у визначенні логістичної системи і її використанні щодо керування об’єктом. Логістична система — це організаційно-господарський механізм управління матеріальними та інформаційними потоками. Вона включає матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюгу (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюга. Логістична система є адаптивною системою зі зворотним зв’язком, яка виконує певні логістичні функції та операції Вона є складною організаційно завершеною (структурованою) економічною система, що складається з елементів – ланок, взаємозалежних у єдиному процесі управління матеріальними і супутніми їм потоками. При цьому задачі функціонування цих ланок об’єднані загальними цілями організації бізнесу чи зовнішніми цілями.

Ланки – неподібні відособлені частини, що виконують логістичні операції чи функції. Ланки можуть бути трьох типів: генеруючі, перетворюючі і поглинаючі матеріальні і супутні потоки. Іноді зустрічаються змішані ланки.

Кілька ланок, упорядкованих щодо деякого потоку, утворюють логістичний ланцюг. Але на відміну від логістичної системи логістична мережа не реалізує цільову функцію системи.

Основні ідеї логістики можуть бути сформульовані у вигляді основних шести правил:

1. Вантаж – потрібний товар.

2. Якість товару – саме та, що потрібна.

3. Кількість товару – та, що необхідна.

4. Час транспортування товару – товар надходить у потрібний час.

5. Місце призначення – потрібне місце.

6. Витрати на логістику – мінімальні.

В реальних підприємствах повні логістичні системи зустрічаються вкрай рідко. Тому, як правило, використовується поняття логістичного каналу – упорядкованої множини ланок логістичної системи, яка складається з усіх логістичних ланцюгів чи їх ділянок, що проводять матеріальні потоки від постачальників до споживачів.

Окремі компоненти логістики тісно пов’язав між собою, тому за певних умов можливий такий перерозподіл витрат, який призведе до суттєвого зниження сумарних витрат для системи в цілому. Отже, критерієм вірності організації логістики є мінімізація сумарних витрат. Логістика повинна забезпечити оптимальне управління ресурсами підприємства.