12. Методика використання комп’ютерних технологій в управлінні якістю харчових продуктів

Процес забезпечення якості продукції охоплює всі етапи виробництва – від контролю сировини до аналізу споживання певних продуктів, що неможливо без використання інформаційно-комп’ютерних технологій. Розглянемо розв’язання наступних задач з використанням ІКТ:

1. економічне обґрунтування рівня якості продукції;

2. визначення рівня значимості різних чинників, що впливають на якість харчової продукції.

Для розв’язання першої задачі запропонована математична модель, яка визначає залежність між можливими прибутками від підвищення якості і витратами на досягнення цієї якості. Побудова моделі має починатися з вивчення ринку збуту досліджуваної продукції. Вихідними даними для створення моделі є:

1. визначення «ніші ринку» і об’єму продажу на цьому ринку (нинішній або прогнозований) — Vo;

2. визначення об’єму продажу на цьому ринку аналогічної продукції, яка реалізується за вищими цінами Vв і за нижчими Vн.

Якщо Vв  Vo , то це означає, що ринок згоден платити за високу якість більшу ціну, тобто в разі підвищення якості ми зможемо збільшити ціну на продукцію.

Якщо Vв< Vo, то збільшення прибутків у разі підвищення якості буде досягатись в основному внаслідок збільшення об’єму продажу продукції, але це потребуватиме додаткових витрат на рекламу, розширення торговельної мережі тощо.

З іншого боку, якщо VоVн, то в разі підвищення якості ми реально будемо претендувати на розширення «ніші ринку» за рахунок тих покупців, що забезпечують Vн, навіть у разі підвищення ціни. Якщо ж , то розширення ринку може відбуватись тільки тоді, коли ціна залишиться на нинішньому рівні або підвищиться несуттєво.

Отже, може бути визначена стратегія одержання прибутків у разі підвищення якості. В загальному випадку прибуток буде визначається за (1).

, (1)

де N – об’єм продукції досліджуваного виду, яка випускається зараз;

N – збільшення об’єму;

Ц – ціна за одиницю продукції;

Ц – збільшення ціни;

R – додаткові витрати на рекламу, розширення збутової мережі тощо;

Z – витрати на підвищення якості.

Дослідивши зазначені показники, ми зможемо спрогнозувати ефективність запропонованих методів підвищення якості продукції.

Друга задача – визначення рівня значимості різних чинників, що впливають на якість продукції, – розв’язується методами факторного аналізу в такій послідовності:

1. конкретизується множина показників, які характеризують якість;

2. обирається об’єкт досліджень – конкретне підприємство або група підприємств;

3. серед усього переліку показників якості виокремлюються ті, за допомогою яких можна реалізувати вплив на якість досліджуваного продукту;

4. планується експеримент (складається план, визначається кількість, послідовність впливу, орієнтовно визначається, яка буде поверхня відгуку тощо);

5. проводиться експеримент;

6. визначається вагомість внеску окремих чинників у зміну поверхні відгуку;

7. визначається рівень значимості окремих показників.

3. Логістичні бізнес-процеси харчового підприємства

Загальним для всіх фахівців з логістики є системний розгляд виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення з урахуванням сфери товарообороту. Як самостійна наука, що вивчається у вузах, і як галузь досліджень та наукових розробок теорія логістики виокремлена закордонними вченими. Будемо сподіватися, що і в Україні логістика набуде розвитку не тільки яке модне слово, а і як ефективний науково-практичний напрям.

Розрізняють такі два рівні логістики:

1) макрологістика – розглядає глобальні проблеми управління матеріальними та інформаційними процесами;

2) мікрологістика – вивчає локальні проблеми управління матеріальним та інформаційним потоками на внутрішньозаводському рівні. Охоплює міжгалузеві процеси, тобто логістичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посередниками у сфері складування та зберігання.

Логістика як комплексне управління матеріальними та інформаційними потоками в межах системи ґрунтується на наступних принципах:

1. Розгляд руху матеріальних ресурсів від первинного джерела до кінцевого споживача в якості єдиного матеріального потоку, що передбачає виконання таких процесів, як транспортування, завантаження, розвантаження, переміщення, складування і зберігання матеріалів.

2. Впровадження організаційно-управлінських механізмів координації дій спеціалістів різних служб, що беруть участь в управлінні матеріальним потоком. Результат залежить від того, наскільки успішно вдається зв'язати в систему здійснення комплексу заходів щодо раціоналізації тари, уніфікування вантажних одиниць, удосконалення складування, оптимізації розміру замовлень і рівня запасів, вибору найвигідніших маршрутів переміщення матеріалів тощо.

Основне завдання логістики — досягнення фірмою найбільшого прибутку. Нажаль, логістика розглядається крізь призму досягнення фірмою стратегічних цілей і оптимізації її основних оперативних процесів (наприклад, транспортування і зберігання вантажів). У зв'язку з цим розрізняють загальні та підпорядковані їм локальні завдання логістики.

Одним із загальних завдань логістики є створення ефективної інтегрованої системи регулювання матеріальних та інформаційних потоків і контролю за ними, що забезпечувало б високу якість постачання продукції.

Цілями сучасної логістики є:

1) надходження всіх матеріалів у відповідних кількостях, якості й асортименті до місця споживання;

2) зміни запасів матеріалів у відповідь на інформацію про можливості їх швидкого придбання;

3) зміна політики продажу вироблюваних товарів на політику виробництва товарів, що продаються;

4) зменшення оптимального розміру партії постачання та обробки до одиниці;

5) якісне виконання усіх замовлень у мінімальні строки. Досягнення сукупності поставлених цілей – це ідеал, до якого слід прагнути.

Таким чином, зіставлення дій з управління матеріальними потоками в логістичному ланцюгу дій та дій з управління сервісними потоками приводить до висновку, що менеджерам з логістики в компаніях, які надають послуги, доречно використовувати принципи та методи управління матеріальними потоками, звертаючи увагу лише на комплексний характер процедур замовлень та моніторингу послуг.

Організація логістичного сервісу перш за все пов’язана з визначенням обсягу витрат на логістичний сервіс. Сучасний підхід до оцінки логістичних витрат ґрунтується на концепції загальних витрат логістики, відповідно до якої включаються всі витрати, необхідні для забезпечення потреб логістики. Тому витрати на логістичне обслуговування — є витрати, пов’язані з наданням споживачу комплексу послуг, пов’язаних з допродажним та післяпродажним обслуговуванням, а також безпосередньо під час продажу продукції. До них належать витрати на доставку продукції, пакування, обробку замовлень, інформаційну систему і т.п.