8. Внутрішньовиробничий технічний контроль

Серед існуючих і повсюдно застосовуваних методів забезпечення виробництва продукції чільне місце посідає внутрішньовиробничий технічний контроль якості. На підприємствах функції безпосереднього контролю якості складових частин і в цілому готових для споживання виробів виконують відділи технічного контролю (ВТК).

Головне завдання технічного контролю – постійно забезпечувати необхідний контроль якості, зафіксований в нормативних документах, шляхом безпосередньої перевірки кожного виробу і цілеспрямованого впливу на умови і чинники, що формують його. Успішне розв’язання цього завдання може бути здійснене за правильного вибору об’єктів і методів контролю якості. Об’єктами контролю якості мають бути усі компоненти усі компоненти виробничої системи та її взаємозв’язаних елементів, тобто вхід (ресурси), сам виробничий процес, вихід (продукція).

Необхідність контролю ресурсів (матеріалів, енергії, знарядь праці, інформації, персоналу) на вході системи обумовлено тим, що їх якість у значній мірі визначає конкурентоспроможність готового продукту праці. Використання у виробничому процесі бодай частини ресурсів неналежної якості може призвести до непродуктивних витрат доброякісних ресурсів.

Якість продукції визначальною мірою формується упродовж виробничого процесу. Це викликає необхідність ретельного контролю перебігу технології її виготовлення. Об’єктами контролю тут слугують повне дотримання виробничо-трудової дисципліни, технологічних режимів обробки і складання виробів. При цьому контрольні операції здійснюються стосовно не лише якості, але й кількості, оскільки порушення технологічної, виробничої і трудової дисципліни може спричинювати псування сировини, матеріалів, окремих деталей і навіть готових виробів, а поза як невиконання завдань виробничої програми підприємства. Контроль на виході виробничої системи (підприємства і його підрозділів) має за основну мету попереджувати передачу бракованої продукції споживачу або на наступні технологічні фази (стадії) на тому ж підприємстві з випливаючи ми з цього наслідками. Окрім того, такий контроль уможливлює визначення ступеню виконання виробничих завдань економічних результатів виробництва.

9. Функціонування сучасної системи якості

Життєздатність підприємства, що займається виробництвом продукції, залежить від його здатності задовольняти потреби споживача. Дуже часто вважають головним для продажу ціну і термін постачання, при цьому недостатньо приділяється увага якості продукції. Підвищення якості розглядається як один з найважливіших факторів у забезпеченні конкурентоздатності. За статистичними дослідженнями споживачі вважають підвищення цінності продукції більш важливим фактором за рахунок підвищення її якості, ніж зменшення ціни, задоволення вимог споживача­ – починаючи від якості продукції і закінчуючи якістю обслуговування замовлення [25].

Програма підвищення якості, складовою частиною якої є вищезгадані інструкції і нормативи, швидше призведе до зниження витрат на виробництво, ніж навпаки. Сучасна система якості має чотири особливості, які розглянемо нижче:

1) Наявність в системі внутрішніх перевірок, аналізу і оцінки її ефективності.

Внутрішні перевірки проводяться з метою оцінки відповідності практичної діяльності організації наявній документації з проблем якості, а також оцінки ефективності і продуктивності діючої системи якості.

2) Обов’язкове визначення і оцінка витрат на якість.

Витрати на забезпечення якості потрібного рівня (тобто саме такого, який вимагає споживач) діляться на такі категорії:

• Витрати на досягнення високого рівня якості, витрати на контроль якості, тобто внутрішні витрати (на виявлення дефектів або браку до постачання замовнику);

• зовнішні витрати (виявлення браку у замовника).

Внутрішні витрати збільшують собівартість продукції, отже, якщо немає можливості компенсувати ці витрати за рахунок збільшення вартості продукції, то така процедура зменшує прибуток підприємства. Якщо перекласти ці витрати на виявлення браку у замовника, то це викличе негативне ставлення до продукції даного підприємства і може спричинити зменшення кількості замовлень на його продукцію. Отже, треба намагатися, якщо це можливо, максимально переносити тягар контролю на внутрішні витрати.

Виділяють такі складові елементи витрат на якість:

• витрати на попереджувальні заходи (планування системи якості, відображення вимог споживача в технічних характеристиках продукції, яка виробляється);

• керування процесом (вивчення можливостей процесу виробництва, визначення засобів керування виробництвом);

• здійснення технічної підтримки виробничого персоналу у здійсненні планів і виконанні процедур з якості;

• витрати на забезпечення якості іншими підрозділами (наприклад, відділом постачання тощо);

• витрати на контрольне і випробувальне обладнання.

3) Забезпечення якості під час проектування і розробки технічних умов. Для цього система забезпечення якості повинна містити в собі аналіз готовності підприємства до випуску продукції (наявність інструкцій, нормативів тощо). Життєздатність підприємства, що займається виробництвом продукції, залежить від його здатності задовольняти потреби споживача. Дуже часто вважають головним для продажу ціну і термін постачання, при цьому недостатньо приділяється увага цінності продукції. Необхідно розглядати підвищення цінності як один з найважливіших факторів у забезпеченні конкурентоздатності. Численні споживачі вважають підвищення цінності більш важливим фактором, ніж зменшення ціни. Досконалий менеджер може одержати замовлення на продукцію свого підприємства, але тільки задоволення вимог замовника забезпечить можливість одержання наступного замовлення.

4) Зниження ризику юридичної відповідальності за якість:

• розробка і впровадження стандартів безпеки;

• проведення випробувань на безпечність;

• складання і аналіз інструкцій для споживача;

• проведення планових випробувань продукції або послуг.

Як випливає із вище зазначеного першорядною особливість сучасної системи керування якістю полягає в забезпеченні її цілісності. Система тільки тоді спрацює, коли буде пройдено всі етапи. А це потребує відповідної роботи з персоналом, його навчання. Тому система управління якості повинна як обов’язковий елемент включати навчання персоналу. Коригувальні дії, які виконуються за результатами контролю, потребують організаційного забезпечення. Має бути присутня чітке визначення дій, що дозволяється виконувати персоналу, а які потребують узгодження з іншими особами.