
- •Київ нухт 2013
- •Анотація
- •Умовні позначення і скорочення
- •Загальна характеристика харчових підприємств
- •Ознаки і класифікація харчового виробництва
- •Функціональна структура харчового підприємства
- •Документосистема харчового підприємства
- •Взаємозв’язки функціональної структури і документосистеми
- •Основні задачі в процесі управління виробництвом
- •Особливості перепроектованих бізнес-процесів
- •Питання для самоперевірки
- •Бізнес-процеси харчового виробництва
- •Прогнозування попиту на харчову продукцію
- •Комплексне керування якістю харчових виробів
- •Поняття якості харчових виробів
- •Фактори, що обумовлюють якість харчової продукції
- •Показники і методи оцінки якості
- •Процесно-орієнтоване управління якістю харчових виробів
- •Сертифікація продукції
- •Методологія контролю якості харчових виробів
- •Державний нагляд за якістю
- •Внутрішньовиробничий технічний контроль
- •Функціонування сучасної системи якості
- •Моделі системи якості продукції
- •Економічні аспекти керування якістю продукції
- •Методика використання комп’ютерних технологій в управлінні якістю харчових продуктів
- •Логістичні бізнес-процеси харчового підприємства
- •Основні поняття логістики
- •Логістична система підприємства
- •Планування логістичної системи підприємства
- •Логістичні інформаційні потоки
- •Логістична концепція організації виробництва
- •Закупівельна логістика
- •Логістика запасів
- •Логістика сервісу
- •Розподільча логістика
- •Транспортна логістика
- •Питання для самоперевірки
- •Сучасні концепції управління підприємством
- •Автоматизовані системи
- •Класифікація інформаційних систем
- •Типи взаємодії інформаційних систем
- •Основні підходи до створення асу
- •Автоматизована система керування виробництвом
- •Питання для самоперевірки
- •Методології, покладені в основу сучасних систем управління виробництвом
- •Методології розробки інформаційних систем
- •Функціональність сучасних автоматизованих систем
- •Основні методології та концепції покладені в основу побудови автоматизованих систем
- •Системи автоматизованого планування потреб сировини і матеріалів для виробництва
- •Системи планування і управління усіма виробничими ресурсами підприємства (mrp II)
- •Система планування ресурсів підприємства (erp)
- •Системи управління внутрішніми ресурсами і зовнішніми зв'язками підприємства (erp II)
- •Корпоративні системи керування crm-системи
- •Система управління складом (wms)
- •Концепція планування ресурсів, синхронізована з покупцем (csrp)
- •Системи підтримки зв'язків між підприємствами і покупцями
- •Системи управління виробництвом scada-системи
- •Системи керування навчанням lms та lcms
- •Сучасні системи управління виробництвом
- •Питання для самоперевірки
- •Дослідження об’єкту автоматизації і розробка концепції системи
- •Мета та задачі дослідження об’єкту автоматизації
- •Функціональне моделювання досліджуваних процесів
- •Розробка концепції автоматизованої системи
- •Питання для самоперевірки
- •Основні вимоги до асу і їх відображення в технічному завданні на систему
- •Основні поняття
- •Зміст та структура технічного завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Проектування інформаційно-обчислювальних комплексів і асу
- •Загальна характеристика документації на розробку системи
- •Інформаційне забезпечення автоматизованих систем
- •Організація інформаційної бази
- •Інформаційне забезпечення автоматизованих систем
- •Програмне забезпечення системи
- •Математичне забезпечення
- •1. Призначення і характеристика.
- •Інструкція користувача іс
- •Системи автоматизації управління проектами
- •Питання для самоперевірки
- •Техніко-економічне обґрунтування створення автоматизованої системи управління
- •Загальні відомості про розрахунок техніко-економічного ефекту комп’ютерної системи
- •Обгрунтування оплати праці виконавців
- •Визначення витрат на розробку пз системи
- •Визначення витрат на придбання і установку пк
- •Визначення витрат на підготовку приміщення і навчання персоналу
- •Загальна вартість розробки і впровадження системи
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток 1. Приклади інформаційних систем управління д.1.1. Концепція Transparent Factory в реалізації інформаційної системи «Прозоре виробництво»
- •Д.1.2. Комплексна система управління великим підприємством «парус»
- •Д.1.3. Система управління підприємством «іт-Підприємство»
- •Д.1.4. Концепція і структура системи галактика
- •Д.1.5. Megapolis™. Підприємство (Комплексне рішення для автоматизації бізнесу)
- •Д.1.6. Система автоматизації обліку й управління на торгово-промислових підприємствах GrossBee XXI
- •Д.1.7. Автоматизація бізнес-процесів підприємств: FinExpert
- •Д.1.8. Система управління ресурсами підприємства sap r/3
- •Д.1.9. Система управління зв’зками з клієнтами Terrasoft crm
- •Д.1.10. Система управління підприємством Plazma
- •Д.1.11. Система керування навчанням Lotus Learning Space
- •Д.1.12. Система дистанційного навчання Moodle
- •Д.1.13. Платформа WebCt Campus Edition e-learning
- •Д.1.14. Платформа BlackBoard e-learning
- •Д.1.15. Система "Сервер підтримки навчальної взаємодії"
- •Додаток 2. Типові норми витрат часу на розробку комп’ютерної системи
- •1. Загальна характеристика харчових підприємств 5
- •2. Бізнес-процеси харчового виробництва 21
- •3. Сучасні концепції управління підприємством 61
- •4. Методології, покладені в основу сучасних систем управління виробництвом 69
- •5. Дослідження об’єкту автоматизації і розробка концепції системи 102
- •6. Основні вимоги до асу і їх відображення в технічному завданні на систему 108
- •7. Проектування інформаційно-обчислювальних комплексів і асу 113
- •8. Техніко-економічне обґрунтування створення автоматизованої системи управління 134
Методологія контролю якості харчових виробів
Контроль якості харчових виробів проводиться як по вимірюваним, так і по органолептичним показникам. Об’єктом дослідження завжди є партія виробів. Це певна кількість продукції, що виготовлена на одному і тому ж (або ідентичному) обладнанні, з однієї і тієї ж (або ідентичної) сировини і по одній і тій же технології. І хоча в процесі випробувань досліджується лише частина виробів, так звана вибірка, результати досліджень поширюються на всю партію в цілому.
Перша вимога, яка висувається до вибірки, – репрезентативність. Це означає, що кожен виріб, який входить до досліджуваної партії, має однакову імовірність потрапити до вибірки.
В переважній більшості випадків у випробуваннях досліджувані зразки знищуються, тому бажаним є зменшення об’єму вибірки. Як наслідок цього, висувається друга вимога – об’єм вибірки повинен бути таким, щоб забезпечувалася потрібну достовірність одержаних висновків.
Незалежно від того, про які показники – вимірювані чи органолептичні – йде мова, перш за все визначається, за якими ознаками виріб буде визнаватися бракованим або відноситися до певного сорту, тобто результат дослідження одного виробу буде вважатися позитивним або негативним.
Наступний етап – планування випробувань, тобто визначення необхідного об’єму вибірки і критерію прийому або бракування партії. Ці показники називаються параметрами плану. Оскільки результат випробувань – подія випадкова, то завжди існує деяка імовірність одержати негативний результат для партії, яка задовольняє вимогам якості, і, навпаки, одержати позитивний результат для партії, яку слід забракувати. Тому було запроваджено планування по двом рівням: рівню виробника aα і рівню користувача aβ . Це означає, що треба обрати такі параметри плану, щоб партії з показником якості aα і більше приймалися з імовірністю не менше 1- α, а партії з показником якості aβ і менше приймалися з імовірністю не більше β, де конкретні значення α і β обираються в залежності від небезпеки прийняття невірного рішення. Якщо мова йде про показники безпечності того чи іншого виробу, то β обирають достатньо малим, на рівні 0,05 і менше. В інших випадках рекомендовано обирати α=0,1, β=0,2. По цих 4-х параметрах α, β, aα і aβ за допомогою спеціальних таблиць обирають об’єм вибірки n і приймальне число с. В процесі випробувань підраховується кількість бракованих виробів d. Якщо d ≤ c, то партію приймають, якщо d > c, то партію бракують.
Коли об’єм вибірки n і приймальне число с досягають декількох десятків, то доцільно проводити багатоступеневі випробування, які полягають в наступному: для кожної з k ступенів визначається об’єм вибірки nk, приймальне число ck і бракувальне число bk . Якщо dk ≤ ck , то партію приймають, якщо dk > bk , якщо ck < dk < bk , то продовжують випробування на (k+1) ступені. Оскільки завжди існує імовірність закінчити випробування з використанням меншої кількості зразків, то в середньому ці випробування є більш економічними. Особливо ця економія відчутна, якщо маємо справу з достатньо якісною партією, або, навпаки, з неякісною. Таблиці для планування багатоступеневих випробувань приведені в [14].
Наведені вище методики контроль якості в більшій мірі стосуються контролю якості вже виготовлених виробів, тобто мова йде про ситуацію, коли виправити зроблену продукцію неможливо. Як було зазначено раніше, якість повинна контролюватися на всіх етапах виготовлення виробу. Тому в процесі виробництва визначаються так звані реперні точки контролю, в яких відбувається контроль. Першою такою реперною точкою є контроль сировини. Сировина, яка постачається на підприємство, повинна або мати сертифікат якості, або результати досліджень її якості у постачальника, або необхідно перевіряти її якість на самому підприємстві. Останньою точкою є перевірка умов доставки готової продукції замовнику, якщо за умовами договору це виконує виробник. В процесі виробництва продукції реперні точки визначаються у відповідності з технологічним процесом. Якщо це можливо, то ведеться перевірка напівфабрикатів (наприклад, перевіряється якість фаршу при виготовленні ковбас). Якщо ж весь процес протікає у замкненому циклі (виробництво пива), то контролюються деякі технологічні параметри (температура в котлах).