18.Організація процесу інформаційного забезпечення фінансових служб. Склад та застосування фінансової звітності.

Корисність аналізу інф-ої бази оцінюється за ступенем задоволення потреб в інформації про діяльність підприємств різних категорій користувачів. Мета інформаційного забезпечення процес оцінювання.

Існує кілька груп користувачів інформації про діяльність підприємства, одержуваної в результаті аналізу ФЗ. виділяють 2 великі групи користувачів: внутрішні і зовнішні. До внутрішніх -відносять управлінський персонал підприємства. А зовнішні - розбиваються ще на дві підгрупи: безпосередньо зацікавлені в діяльності підприємства (власники підприємства, кредитори, постачальники і замовники, а також держава) і опосередковано зацікавлені в діяльності підприємства (аудиторські служби, біржі цінних паперів, консультанти з фінансових питань, засоби масової інформації, юристи, торгово-виробничі асоціації, профспілки).

При оціненні потенціалу підприємства у звітності необхідно мати таку корисну інформацію:

1. Організаційну і географічну структуру підприємства або фірми.

2. Відмінність між економічними, юридичними та податковими умовами (які мають відношення до обліку та звітності) у своїй країні та за її межами.

3. Позитивний і негативний вплив вищезгадуваних відмінностей на фінансову звітність.

4. Позитивний та негативний вплив зміни рівня цін і те, яким чином керівництво планує захистити інтереси акціонерів.

5. Характер операцій за кордоном, тобто чи є вони коротко- або довгостроковими; чи розглядаються окремі напрями діяльності в залежності або незалежності один від одного і, отже, чи подаються обсяги та результати в іноземній валюті з поділом їх за напрямком діяльності.

Процес прийняття рішень пов'язаний з вибором способу збільшення власного капіталу, його інвестування, надання кредиту і т.п. Він вимагає певну кількість даних, що характеризують заг. ек. і фін. становище, стан БО стиль управління і т. п. Жодне кваліфіковане й обґрунтоване рішення не може бути прийняте без аналізу даних бухгалтерської і ФЗ, оскільки вони відбивають події, що мали місце. Однак при цьому варто враховувати їхню обмеженість:

1)уся фінансова інформація містить дані, оцінювані у вартісному вираженні, у той час, як деякі істотні характеристики господарської діяльності не можуть бути виражені тільки в грошах.2) негнучкість наявних показників вимагає їхнього узагальнення й агрегування.3) суб'єктивізм укладачів звітності не збігається з вимогами корис-тувачів, що мають свої уявлення про минулу (поточну) інформацію. Ступінь деталізації звітності розрахований в основному на сподівання, так званого середнього користувача. 4) чим частіше подається звітність, тим більше умовність вико-ристаних оцінок, яка пов'язана з тривалістю періоду для визначення майбутніх результатів завершення угод. У результаті таких умовностей величини, що зазначені в звіті, не відбивають їхньої реальної вартості.5) нестабільність вартісних вимірників не дозволяє підсумовувати показники фінансових активів за різні періоди часу, тому необхідні додаткові розрахунки, які б враховували нестабільність грошової одиниці.

Тому сучасна інформація і її джерела стають усе більш ходовим і дорогим товаром. Шанс одержання великих прибутків можливий лише за наявності доступної інформації, прогнозування моментів зміни умов фінансових ринків, сортування об'єктів інвестування за доходами, ризиками, а також при диверсифікованості капіталу.

Для організації чіткого інформаційного забезпечення процесу оцінювання потенціалу підприємства повинна бути розроблена багатоканальна інформаційна система Багатоканальна система дозволить використовувати необхідну інформацію керівникам, дослідникам і аналітикам для прийняття рішень у межах їхньої компетенції, а також для передачі паралельної, але різної інформації, необхідної по горизонталі та вертикалі для централізованого планування і координації, і буде передбачати зворотний зв'язок із усіма структурами такої системи.

Комп'ютеризовані системи не принесуть необхідної користі без безпосередньої участі у цій роботі керівництва, дослідників чи аналітиків, щоб запобігти обслуговуванню примх комп'ютерного відділу. По-друге, ефективні інформаційні системи можна створити тільки через певний проміжок часу на базі обдуманих потреб і інформації, яка надходить з усіх рівнів управління. І, по-третє, підкреслимо, що у цьому випадку інформаційне забезпечення складної самоорганізуючої системи потребує спеціальних методів опису і управління. Як уточнюють ще і інші спеціалісти, які вивчають український інвестиційний ринок, це буде вимагати ще й декомпозиції (розщеплення) цих систем на окремі частини для вирішення складних завдань.

Для кожного підприємства повинна існувати своя специфічна система інформаційного забезпечення формування і розвитку потенціалу підприємства, яка потребує певного обміркування і досвіду роботи з нею, щоб максимізувати внутрішній потенціал підприємства, мінімізувати його слабкості, розкрити його можливості, виявити ступінь безпеки, зв'язки, які існують між усіма цими факторами. Здійснення процесу оцінювання потенціалу підприємства неможливе без достатньої організації інформаційного забезпечення.

17.Особливості фінансової діяльності державних підприємств.

Держ. п-ва- створюються з метою забезпечення розвитку галузей, важливих для задоволення суспільних потреб. Держ. п-во має певні відмінності від приватної підп.д-ті.

Відповідно до форми участі держави, її органи здійснюють пряме управління підприємствами й установами та управління державними корпоративними правами. В свою чергу, управління державними корпоративними правами може здійснюватися шляхом:

– реалізації відповідними органами державної влади прав акціонера або учасника господарського товариства;

– призначення представника, що здійснює управління державними корпоративними правами.

Казенне підприємство – це державне підприємство, яке не підлягає приватизації. Держ. п-во може бути перетворене на казенне за наявності таких умов:

1) підприємство проводить діяльність, яка може здійснюватися тільки державним підприємством;

2) головним споживачем продукції підприємства (понад 50%) є держава;

3) підприємство є суб'єктом природних монополій.

Управління казенним п-вом здійснюють міністерства та інші центральні органи викон. влади. Зокрема, такі органи проводять контроль за ефективністю використання майна, оперативне управління яким здійснює керівник п-ва. Органи держ. управління затверджують фін. плани та визначають порядок використання чистого прибутку (шляхом встановлення обов'язкових нормативів його розподілу), визначають умови та фонд оплати праці. Казенне п-во відповідає за своїми зобов'язаннями коштами та іншим майном, що є в його розпорядженні, крім основних фондів. За недостатності таких коштів і майна відповідальність за зобов'язання казенного п-ва несе власник.

Д-ть некомерц. держ. організацій спрямована, передусім, на задоволення соц.-культурних потреб громадян. їх послуги, як правило, мають нематеріальний характер. Вони надаються за умов їх повної або часткової безоплатності. Такі установи не переслідують мети одержання прибутку. А тому вони утримуються (повністю або частково) за рахунок коштів державного (або місцевого) бюджетів. Зокрема, до таких установ належать установи митної та податкової служб, судів, прокуратури, виконавчої та законодавчої влади, окремі заклади освіти, охорони здоров'я, культури, оборони, наукові заклади та ін. За рахунок коштів, одержаних з бюджету, та власних доходів, бюджетні установи формують необхідні для забезпечення діяльності матеріальні цінності, здійснюють оплату найманого персоналу та проводять інші господарські операції.

Особливістю фін.д-ті держ. п-в є зобов'язання перерахунку частини прибутку (доходу) до спеціального фонду Державного бюджету України. Такі платежі в обов'язковому порядку мають здійснювати корпоратизовані, казенні підприємства та їх об'єднання.