Хід заняття

Викладач: Тема уроку вам відома. Але перш ніж говорити про роман послухаємо про самого письменника.

Виступи учнів.

Учень. Італо Кальвіно народився в Сантьяго-де-Лас-Вегас (Santiago de Las Vegas) на Кубі, де працював його батько. Незабаром родина повернулася до Італії. Дитинство провів у Сан-Ремо, там здобув середню освіту. На початку Другої світової війни перервав навчання на аграрному факультеті і в 1943 приєднався до партизанського руху. У 1945 році переїжджає до Турина, де співпрацює в різних газетах. Стає членом Комуністичної партії. Після війни знову вчиться, але на філологічному факультеті. У 1947 році закінчив університет, захистивши дипломну роботу з творчості Джозефа Конрада, і почав працювати в комуністичній газеті «L'Unità». За посередництва друзів-письменників Чезаре Павезе і Еліо Віторіно Італо Кальвіно видав першу книгу «Стежка павукових гнізд» (Il sentiero dei nidi di ragno) - неореалістичну повість, засновану на власному партизанському досвіді, а в 1949 році - збірку повістей «Останнім приходить ворон» (Ultimo viene il corvo). Обидві книги з'явилися в оточенні неореалізму. В цей період виходить і книга «Юнаки з берегів За» (I giovani del Po), неореалістична і пролетарська згідно з тематикою, близька до прози Ч. Павезе. У 1952 році Італо Кальвіно відходить від соціально-критичної літератури і присвячує себе фантастиці. Виходять твори «Роздвоєний віконт» (Il visconte dimezzato), «Барон на дереві» (Il barone rampante) і «Неіснуючий лицар» (Il cavaliere inesistente), які складають трилогію під назвою «Наші предки» (I nostri antenati).Трилогія живописує алегоричний образ сучасної людини. У 1956 Італо Кальвіно видає збірку «Італійські казки» (Fiabe Italiane). У 1963 вийшла збірка повістей для дітей «Марковальдо, або Пори року в місті» (Marcovaldo, ovvero le stagioni in cittá). У 1964 письменник приїжджає в Париж, знайомиться з Роланом Бартом і Клодом Леві-Строссом, в сферу його інтересів входять соціологія, космологія і семіотика.Нові інтереси вплинули і на його творчість: незабаром виходить збірка повістей «Космокомічні історії» (1965), а в 1969 році - роман «Замок схрещених доль» (Il castello dei destini incrociati). Ці, а також наступні твори створювалися під значним впливом фантастики і сюрреалізму: «Невидимі міста» (Le cittá invisibili, 1972), «Якщо одного разу зимової ночі подорожній» (Se una notte d'inverno un viaggiatore, 1979). У 1975 році письменник став почесним членом Американської Академії, в наступному році отримав Австрійську Державну премію по європейській літературі.У 1983 році вийшла збірка «Паломар». Помер Італо Кальвіно в Сієні в 1985 році.

2. Обговорення дискусійних питань, запропонованих викладачем.

1). Наскільки обставини особистого життя впливають на характер творчості митця? (Є вплив безпосередній, як, наприклад, у випадку з Купріним, в основі багатьох творів якого лежать особисті враження, пережиті письменником, зокрема і під час його перебування в Україні. Натомість якщо говорити про Кальвіно, то йдеться про вплив опосередкований.)

2). Чи є якийсь смисл писати твори про відсутність у житті будь-якого сенсу? (Імовірно, що у написанні літературних творів, як і в діяльності в інших видах мистецтва, з точки зору так званого здорового глузду, зовсім немає сенсу! Проте мистецтво існує, і все нові і нові прометеї спалюють на його багатті свої душі. Отже, якщо є сенс писати літературні твори, то це вже

право письменника обирати теми і втілювати обрані ним ідеї. Зрештою, як і читач має право сприймати чи не сприймати те, що створено письменником.)

Розглядаючи роман «Якщо однієї зимової ночі подорожній…», доречно буде зосередити увагу на образі головного героя Читача. Але спершу…

Читання вірша Г. Лорки “Повернення з прогулянки”.

Убитий небом,

Серед форм, які прямують до землі,

І форм, які відшукують кристал,

Я запущу своє волосся.

З обтятим деревом, що не співає,

Із хлоп'ям, чиє обличчя біле, як яйце.

Із звірятками, яким розбито голови,

Із водою влахах сухих стебел.

З усім, що повила глухоніма утома,

І з метеликом, утопленим в чорнильниці.

Стикаючись із власним обличчям, обмінним щодня.

Убитий небом!

Викладач: Дивний вірш, чи не так? Та ще й важкий для розумін­ня... Але щось, певно, ви збагнули? Що саме? Як це стосується на­шого уроку, тема якого вам добре відома?

Так, якщо не безпосередньо, то, принаймні, опосередковано настрій вірша Лорки виражає певною мірою те, що ми відчуваємо, читаючи роман «Якщо однієї зимової ночі подорожній…»

А що саме ми відчуваємо?

Відчуття невизначеності, загадковості, невпевненості у своїх діях. Чи дісно наступна книжка буде завершальною у пошуках Читачем оригінального роману?

Що ж сталося? І найголовніше — чому так сталося і який у цьому сенс, якщо, звичайно, такий мав місце?

Ці питання і стануть предметом розгляду під час нашого спілку­вання.

Безумовно, якщо врахувати, що йдеться про літературного героя, то ми зму­шені констатувати — для мистецтва і зокрема літератури, мотив гіпертексту є звичним і поширеним.

Учням пропонується назвати сфери людської діяльності, де може ще зустрічатися гіпертекст.

Літературний ток-маскарад.

Викладач: Так, так, розумію: бракує власного досвіду. А тому, аби зрозуміти, що таке явище гіпертексту, спробуємо влаштувати ток-маскарад.

Його правила дуже прості: я пропоную вам певну ситуацію, а бажаючий чи той, кого ми забажаємо у цій ситуації побачити, повя’же її з ситуацією на зовсім іншу тему.

Перша ситуація, яку я пропоную вам відтворити,— «читач».

Питання до образу «читача»

Яким ви хочете бути читачем? Як ви себе почуваєте? А що б ви хотіли почитати? Уявіть собі, що ви читаєте, хочете зрозуміти зміст твору, а тут розповідь обривається напівслові… Що б ви тоді робили?

А тепер зовсім інший образ — «книга».

Питання до образу «книги»

Уявіть себе на місці книги. Яку б історію ви хотіли читачеві розповісти?

Викладач: Та час пригадати, що у нас є кілька запитань до образу Читача, тому я пропоную вам спробувати себе ще й у ролі цього героя.

Літературний ток-шок.

А що саме ми відчуваємо?

Неабияке здивування і майже шок, тому що герой роману стикається з великою кількістю різних історій і намагається їх поєднати.

Що ж сталося? І найголовніше — чому так сталося і який у цьому сенс, якщо, звичайно, такий мав місце?

Ці питання і стануть предметом розгляду під час нашого спілку­вання.

(Наступний етап уроку передбачає організацію такої оригі­нальної інтерактивної форми, як ток-шок).

Викладач: Отже, запросимо до участі в ток-шоці когось, хто знає всю історію Читача не з чужих слів.

(Ведучі ставлять стілець - „крісло” і запрошують зайняти місце у ньому уявного героя твору).

Уявний герой розповідає всю свою історію.

Питання до образу Читача

Як ви гадаєте, як сталася така історія? Якими побачили світ і людей, зібрані вами книги? Що нового ви для себе з них зрозуміли?

Викладач:

Спробуємо підсумувати почуте і побачене й зробити відповідний висновок.

Найперше, Кальвіно, звичайно, не відкрив Америки, удаючись до давнього прийому, який залюбки використовувався у народній творчості і літературі представниками різних народів і культури.

Але до Кальвіно в літературі нікому не спадало на думку надати прийомові абсурдності, не звернувшись до гіпертексту.

Саме цей нюанс дав змогу сказати те, що на думку письменника, становить найголовнішу проблему людства у ХХ ст.: сучасна людина має у себе купу літератури, але кожен тлумачить її по-різномуі загальну правду дізнатися дуже важко.

Але тільки про Читача, а й про кожного з нас можна було б сказати щось подібне за певних умов, чи не так?

І хіба Кальвіно не має рації, якщо зважити на те, що може спіткати людину в житті чи – ще ширше – що пережило і переживає людство в ХХ ст. і продовжує переживати в ХХІ ст.? Щоправда, ви можете сказати: «Але ж переживає!..» яке з ними сталося, бо цього разу те відбулося тільки з ним…

То що ж, почекаємо наступного разу? ... Своєї черги? Гадаєте, що це досить фантастична перспектива? …

Чи можна цьому зарадити?

Не знаю. Але спробувати хоч щось зробити можна, певно …

Висновки до розділу: Факультатив – це одна з форм диференційованого навчання, яка розрахована на розвиток пізнавальних інтересів, здібностей та формування професійної орієнтації учнів, оволодіння методами наукових досліджень. Дуже важлива змістовна основа груп позакласної роботи на сучасному етапі. При її визначенні потрібно відштовхувати від «зон актуального рахунку» тобто від реальних ЗУН учнів зарубіжної літератури і їх загальноосвітнього рівня і йти до «зони найбільшого рахунку», тобто запропонувати зміст з деяких випередженням того, чим потрібно володіти.

Таким чином, вірний вибір місця для проведення занять гуртка або інтер'єру кабінету зарубіжної літератури сприяє створенню природного фону для спілкування учнів, стимулює їх мовленеву активність. При створенні гуртків враховуються інтереси учнів, і звичайно, можливості і смаки вчителя, оскільки без цього практично неможливо керувати гуртком.

У розділі подано конспект факультативного заняття з вивчення творчості Італо Кальвіно на прикладі роману «Якщо однієї зимової ночі подорожній…» та розглянуто риси постмодернізму в літературі на прикладі цього твору.