ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Форма № н-9.02

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

Факультет філології та журналістики

Кафедра світової літератури

Дипломна робота

за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст

на тему «Роман Італо Кальвіно «Якщо однієї зимової ночі

подорожній…» як гіпертекст»

Виконав: студент 5 курсу,

групи Ін-57

спеціальності 7.02030302

Мова і література

(англійська, німецька)

(шифр і назва спеціальності)

Нестеров Олег Володимирович

(прізвище та ініціали)

Керівник: доц. Орлова О. В.

(прізвище та ініціали)

Рецензент: доц. Стороха Б. В.

(прізвище та ініціали)

Полтава 2013 року

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….………3

РОЗДІЛ 1. Гіпертекст як літературознавча категорія …………………………8

РОЗДІЛ 2. Гіпертекстуальність та інтертекстуальність у творчості Італо

Кальвіно на прикладі романів «Замок схрещених доль» та «Незримі

міста»……………………………………………………………………………..20

РОЗДІЛ 3. «Якщо однієї зимової ночі подорожній» як роман-гіпертекст ....32

РОЗДІЛ 4. Методика вивчення роману «Якщо однієї зимової ночі

подорожній…» у школі…………………………………………...……………43

4.1 Факультатив як форма організації позакласної роботи із

зарубіжної літератури…………………………………………...........................43

4.2 Конспект факультативного заходу: «Гіпертекстуальність

у романі Італо Кальвіно «Якщо однієї зимової ночі подорожній…»……………………………………………...................................52

4.3. Конспект факультативного заходу «Гіпертекстуальність в романі Італо Кальвіно « Якщо одної зимової ночі подорожній…» ……………...…..61

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..........72

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...…......78

ВСТУП

Фігура Італо Кальвіно займає провідне місце в італійській прозі ХХ століття завдяки майстерності і різноманіттю форм художнього оповідання. Значна роль належить йому і в розвитку італійської культури як блискучому інтелектуалові і проникливому критикові. Його творчість з часом зазнає значні зміни: перші твори Кальвіно пов'язані з неореалізмом, а останні відмічені впливом постструктуралізму і упереджають певні риси постмодернізму. Проте певні елементи його творчої манери залишаються визначальними для усієї його літературної кар’єри: міцний зв’язок з реальністю, на яку спирається раціональний аналіз сьогодення і роздум над різними іпостасями минулого.  Реалістичне в цілому бачення світу поєднується у Кальвіно зі значним фантастичним елементом, грою розуму і уяви, які, проте, не стають самоціллю. В усіх жанрах і областях літератури, будь то казка, фольклорна традиція, роботи по лінгвістиці і семіології або екскурси в точні науки, Кальвіно завжди знаходить можливість розміркувати над людською долею, над таємницями буття, не впадаючи при цьому ні в абстракцію, ні в озлоблення проти навколишнього світу.

Проблемою гіпертексту та особливостей постмодернізму в літературі, зокрема у творчості Італо Кальвіно, займалися І. Хассан, Д. Манін, Ю. Лотман та інші дослідники постмодернізму в літературі.

І. Хассан у своїх роботах «Тріумф постмодерністичного дискурсу» і «Розділення Орфея» визначав риси постмодернізму і виділяв його специфічні ознаки.

Д. Манін у праці «Як писати РОМАН. Нотатки до теорії літературного гіпертексту» досліджував і характеризував гіпертекст та його характерні риси.

Ю. Лотман в статті «Всередині мислячих світів» виділяв риси культури суспільства кінця ХХ століття загалом, зміни у поглядах та ментальності суспільства, проводив паралелі з творчістю провідних світових письменників та вираженими в ній рисами сучасної культури.

М. Візель досліджував поняття гіпертексту на прикладі романів і новел Італо Кальвіно.

У пізній період своєї творчості Італо Кальвіно вдавався до літературного прийому гіпертексту, написав твори «Незримі міста», «Замок схрещених доль» та «Якщо одної зимової ночі подорожній…», створивши інтертекстуальний зв’язок між цими творами.

Збірка новел «Невидимі міста», пов'язаних, подібно до «Декамерона» Дж.Боккаччо, загальною оповідної структурою, – це ще одне міркування про сучасну дійсність, яка проектується на віддалений просторово-часової фон: це 13 століття, час перебування Марко Поло в імперії Великого Хана. «Обрамленням» збірки, сполучною оболонкою всіх 55 новел стає докладний звіт великого мандрівника, колишнього посла при Великому Хані, який він дає про різні китайські міста, розсіяні по всій території величезної імперії, знайомі або незнайомі імператору, реальні або фактично вигадані. Мандрівник створює дивні, казкові картини міст із срібними банями, з вулицями, вимощеними оловом, де живуть люди, незвичайні на вигляд і за манерами поведінки, хоч їм і притаманні слабкості і недоліки звичайних людей. При побудові композиції книги Кальвіно використовує правила карт таро, коли карти можуть розкладатися в різних напрямках по горизонталі і вертикалі, створюючи при цьому різні смислові комбінації. Подібно до цього, читач може знайомитися з описом міст в довільній послідовності, читаючи новели через одну, через дві і т.п., і виникає при цьому уявний відеоряд буде щоразу іншим. В цілому книга являє собою ще одну оцінку цього, негативну концепцію сучасного світу з постійними алюзіями на безладне, хаотичне існування великих метрополій, в яких дуже складно жити людині, переважній індустріальної цивілізацією.

У книзі «Замок схрещених доль» Кальвіно знову повертається до складної фантастичної фабули: кілька мандрівників зустрічаються вперше в замку-притулку. Внаслідок чар вони стали німими, але будь-що-будь хочуть розповісти свої історії і використовують для цього також картами таро, розкладаючи їх на столі в різних геометричних комбінаціях. В результаті епізоди з життя героїв шикуються на основі інших епізодів, при цьому вся конструкція відразу ж розпадається, а потім вибудовується вже в іншому порядку, кожен раз непередбачуваному і випадковому. Через гру перетинів – «схрещень» – автор намагається пояснити механізми комунікації, що спираються на комбінації знаків, підкреслюючи випадковість цих комбінацій і одночасно невід'ємну людську необхідність спілкування, використовуючи для цього будь-який інструмент, - в даному випадку це карти.

Ще більш витонченою і складною постає інтелектуальна гра в романі «Якщо однієї зимової ночі подорожній…». Уявний Читач, який купив книгу Кальвіно, знаходить у ній початок десяти романів, різних за жанром (детектив, сентиментальний, пригодницький і т.д.), але не може дочитати їх до кінця, тому що книга погано переплетена. Він повертається в книжковий магазин і зустрічає там Читачку, що виявилася в такій же ситуації. Вони починають розмовляти про свої літературні уподобання, потім між ними зав'язуються близькі стосунки, які в кінцевому підсумку приведуть їх до шлюбу.

Елемент гри у романі будується за чіткою геометричною схемою, заснованої на переплетенні різних елементів: є «стосунки» між книгою і читачем, оскільки відсутність тексту стає причиною входження Читача в сюжет в якості персонажа; до цього додається лінія відносин автора з цим читачем, якого письменник безпосередньо залучає в дію, пояснюючи йому вже на самому початку основну ідею (написати книгу, що складається тільки з початків романів) і викладаючи своє розуміння літератури та її ролі, яку він трактує як інструмент для опису конкретної дійсності, що дозволяє при цьому досліджувати і її загадкові, малопомітні сторони.

«Витонченість», «легкість», «почуття міри», «ясність», «раціональність», – саме ці визначення найчастіше застосовуються до прози Кальвіно. Ці риси підкреслюють істотні сторони таланту і особистості письменника, але не вичерпують їх. Поряд з прагненням до впорядкованості та ясності, із запереченням двозначної та ірраціональної інтерпретації навколишнього світу, в книгах Кальвіно присутній фантастичний світ, якийсь казковий, магічний вимір, в якому існує багато його героїв (найбільш яскравим тому прикладом є трилогія «Наші предки»). Однак це свого роду раціональна спроба пізнання світу, в якому ще багато незвіданого, у Кальвіно непорушним залишається переконання, що людина, в кінцевому підсумку, зможе все ж позбавитись сумнівів і протирічь і знайти істину.

Творчість письменника не передбачена шкільною протрамою, та вона може бути представлена як матеріал для розгляду на позакласних заняттях з літератури.

Розглядаючи твори Італо Кальвіно на факультативних заняттях, учні матимуть змогу глибше познайомитися з принципами і тенденціями постмодерністичної літератури у ХХ столітті.

Актуальність роботи полягає в тому, що вона є спробою визначити риси гіпертексту та постмодерністичні тенденції у творчості Італо Кальвіно та подати методичні розробки викладання даного матеріалу на факультативних заняттях у школі.

Об’єкт роботи– роман Італо Кальвіно «Якщо одієї зимової ночі подорожній…»

Предмет роботи­­–прийоми гіпертексту у романі Італо Кальвіно «Якщо одної зимової ночі подорожній…»

Методи–цілісний, текстуальний, аналітичний, історико-літературний.

Мета роботи–дослідити роль гіпертексту у романі Італо Кальвіно «Якщо одієї зимової ночі подорожній…» та методичні аспекти його вивчення на заняттях факультативу.

Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:

–Дослідити гіпертекст як літературознавчу категорію;

–Визначити особливості написання попередніх романів письменника:

«Замок схрещених доль» та «Незримі міста»;

–Розглянути «Якщо одної зимової ночі подорожній…» як роман- гіпертекст та роль алюзій і ремінісценцій у ньому;

–Проаналізувати факультатив як форму організації позакласної роботи з зарубіжної літератури в старших класах;

–Подати конспект факультативного заходу на тему: «Інтертекстуальність у романі Італо Кальвіно «Якщо однієї зимової ночі подорожній…»

Наукова новизна роботи полягає у систематизації матеріалу, а особливо алюзій та ремінісценцій у романі Італо Кальвіно «Якщо однієї зимової ночі подорожній», а також у розробці нових методів викладання творів автора, дослідження зв’язку з творами інших постмодерністів та рисами постмодернізму в творчості письменника.

Практичне значення роботи полягає у тому, що її матеріали зможуть застосовуватися на уроках зарубіжної літератури та на позакласних заняттях у загальноосвітніх навчальних закладах.

Робота складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел; обсяг роботи складає 81 сторінку, список використаних джерел налічує 56 позицій.