БІЛЕТ № 1

1 1.Байки Леоніда Глібова в дитячому читанні. Загадки. Акровірші.

Вивчення літературних творів (зокрема такого жанру як байка) у початкових класах передбачає вміння школярів елементарно аналізувати прочитане. Учням початкової школи важко вмотивовувати свою думку, робити висновки та узагальнення. Завдання вчителя - допомогти їм зрозуміти ідейну глибину твору, якомога повніше осягнути його естетичну цінність. Цю роботу треба починати вже на початковому етапі вивчення літератури, зокрема у процесі розгляду казок, байок, переказів, легенд. Байки подібні до казок і сприймаються дітьми з цікавістю. У початковій школі в основному вивчаються байки Леоніда Івановича Глібова. Але більшість оригінальні. Вони відображають колорит українського побуту, алегорія прочитується легко, мораль стисла і влучна, подібна до українського прислів'я чи приказки. Часто байкар свідомо вживає у свої "мініатюрних повістях" народні прислів'я і приказки, які розкривають суть сказаного, надають образності, соковитості його творам. У початковій школі байки Глібова вивчаються, починаючи з 2-го класу. 2 клас 1. Коник-стрибунець. 2. Чиж та Голуб. 3 клас 1. Вовк і Кіт. 2. Лебідь, Щука та Рак. 4 клас 1. Щука. 2. Зозуля й Півень. 3. Вовк і Ягня. Байкарська творчість Леоніда Глібова. Часом його байка наближається до казки, у якій відбито моральні погляди, психічний склад народу. Значну частину байок Л.Глібов присвятив проблемам суспільної і особистої моралі. В них письменник висміює ряд побутових вад: - неуцтва, глупоту ("Жук і Бджола", "Осел і Соловей", "Півень і перлина"); - брехливість і лицемірство("Диковина", "Лисиця-жалібниця", "Хмелина і Лопух"); - жадібність і заздрість ("Старець", "Шпак", "Жаба і Віл", "Лисиця і виноград"); - лінощі, неробство ("Зозуля і Горлиця); - підлабузництво ("Цуцик", "Ґава і Лисиця"); - невдячність ("Білочка", "Чабан і Комар"); - самовпевненість, зарозумілість, пиху ("Будяк і Васильки", "Вередлива дівчинка", "Гуси", "Деревце"); - боягузтво ("Миша і Пацюк"); - хвастовитість ("Синиця", "Діток і Вітряки"); - пияцтво ("Два куми"). Акровірш — вірш, в якому перші літери рядків утворюють слово або речення

 Що за птиця?

Між людьми, як пташка, в’ється, У людей і їсть, і п’є; Ходить старець, просить, гнеться, А у неї всюди є.

Загадка, як і прислів'я, являє собою короткий образне визначення предмета чи явища, але на відміну від прислів'я вона дає це визначення в алегоричній, нарочито затемненій формі.

Маленька, червоненька, Із хвостиком тоненьким. На городі мене рвуть І до столу подають. (Редиска)

Дощ пройшов, через ставок Перекинувся місток. Кольорів у ньому сім, Він подобається всім! (Веселка)

Ось до класу всіх скликає Голосистий цей дзвінок, І ми радо поспішаєм Не в садок, а на … (Урок)

2. Характеристика збірки Ліни Костенко «Бузиновий цар»

Поезія Ліни Костенко увібрала в себе дві найбільші людські доблесті –мужність і розум. Водночас – це поезія ніжної та прекрасної жінки, що володіє могутньою силою почуттів, їх витонченістю та аристократизмом. Чистий і щирий голос поетеси, її неповторно-своєрідна поезія вже кілька десятиліть чарують читачів;

Визначальним для поезії Ліни Костенко є неоромантичний світогляд, у центрі якого – людина, її творчі здібності, вольове начало, активність не лише у творчій, а й у суспільній сфері, утвердження свободи суверенної особистості.

Зосереджується абсолютно духовна сутність краси. Вічні цінності краси втілюються у мистецтві, поезії. Краса природи (образи гірських вершин, зоряного неба) символізує поривання до ідеалу. Любов осмислюється як духовна цінність особистості. Насамперед це любов до рідного краю і породжене духовною спільністю інтимне почуття. Своєрідністю осмислення любові в художньому світогляді Ліни Костенко є ствердження її як пам’яті, елементу духовного досвіду особистості.

Поетеса часто звертається до теми дитинства, її поетичні образи для дітей особливі: вони пробуджують почуття прекрасного, прилучають дітей до художнього сприйняття світу. 1987 року Ліна Костенко видала прекрасну (на жаль, єдину) збірку для дітей „Бузиновий цар”.

У своїх творах для молодших дітей поетеса змальовує красу рідної природи, допитливу дітвору. Кожне її слово – бадьоре і життєстверджуюче, будить думку, закликає долати труднощі.

Рідна природа стає предметом її поетичних розмов з дітьми. У збірку „Бузиновий цар" входить кілька віршів про природу. Різні за своєю тональністю, ритмікою, будовою, пройняті живим відчуттям різнобарвності світу, вони виховують увагу до навколишнього середовища, підтримують жагу пізнання. Її вірші для дітей опоетизовують живу природу, навчають фантазувати, спостерігати й відкривати таємниці прекрасного. І, крім того, – вчать відчувати духмяність рідного слова, багатство мови.