13

Тема 1: Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів

1. Вступ до курсу. Предмет та метод дисципліни “Фінанси”, її зв’язок з іншими дисциплінами.

2. Поняття і сутність фінансів.

3. Роль фінансів у процесі розширеного відтворення.

4. Функції фінансів.

5. Фінанси як економічна категорія в системі соціально-економічних категорій.

6. Сутність і структура фінансової системи України.

7. Основні сфери й ланки фінансової системи.

8. Централізовані та децентралізовані фінанси в структурі фінансової системи.

1. Вступ до курсу. Предмет та метод дисципліни “Фінанси”, її зв’язок з іншими дисциплінами.

Щодня ми всту­паємо у безліч різноманітних відносин, важливе місце серед яких займають фінанси. Уже давно фінансова діяльність перестала бути привілеєм професіоналів, хоча вони і не втратили своєї провідної ролі у суспільстві. При цьому ефективність фінансової системи за­лежить від двох основних чинників: фінансової освіченості грома­дян та майстерності фінансистів-професіоналів. На фоні фінансової безграмотності населення діяльність фахівців втрачає міцну опору, без якої дуже важко досягти належної організації у функціонуванні фінансів. Без достатньої ж кількості висококваліфікованих професі­оналів неможливо забезпечити відповідну результативність фінан­сової діяльності, надійність і стабільність фінансової системи. Цим обумовлюється значення фінансової освіти у суспільстві, необхід­ність донесення фінансових знань усім і кожному.

Фінанси являють собою досить складне багатопланове суспільне явище, яке характеризується різними сутнісними ознаками та фор­мами прояву. Як і будь-яке явище, вони можуть розглядатись на різ­них рівнях узагальнення і деталізації. Звідси походить формування блоку фінансових дисциплін, який можна поділити на три рівні:

- загальна теорія фінансів;

- характеристика окремих сфер і ланок фінансових відносин (фінанси підприємств, страхова справа, державні фінанси, зокрема бюджетна та податкова системи, міжнародні фінанси, фінансовий ринок, гроші й кредит);

- характеристика форм фінансових відносин і методів фінансо­вої діяльності (фінансовий менеджмент, страховий менеджмент, бюджетний менеджмент, податковий менеджмент, міжнародні кре­дитно-розрахункові операції, банківські операції, ринок фінансових послуг тощо).

Основою вивчення фінансової науки є засвоєння її фундамен­тальних засад. Саме це визначає місце навчальної дисципліни «Фі­нанси» у системі економічної освіти. Завданнями дисципліни є формування цілісної системи знань про сутність і форми прояву фі­нансів, оптимізацію фінансових відносин у суспільстві, механізм функціонування і впливу фінансів, склад і структуру фінансової си­стеми, сукупність фінансових органів та інститутів, засади форму­вання і функціонування окремих сфер і ланок фінансової системи.

Фінансова теорія являє собою узагальнення сутнісних ознак фі­нансових відносин. Фінанси можуть розглядатись як у відносно спрощеній, так і досить глобалізованій і водночас глибинній фор­мах. Спрощене, побутове сприйняття фінансів пов'язане з грошови­ми відносинами та фінансовою діяльністю, що відображається у до­ходах і витратах окремих суб'єктів фінансових відносин. Глобалі­зація дає змогу створити цілісне уявлення про фінанси і фінансову систему як єдине ціле. Глибинне вивчення фінансів характеризує суть відносин, що складаються у суспільстві в процесі руху вартості створеного ВВП. Цей рух відображається у грошових потоках, що циркулюють між окремими суб'єктами фінансових відносин і пов'я­зані з формуванням їх доходів та здійсненням видатків. Тільки на основі таких усебічних і ґрунтовних знань фінансової теорії мож­ливе в подальшому успішне вивчення окремих сфер і ланок фінан­сової системи та форм і методів фінансової діяльності.