3. Оперативна пам’ять. Характеристики та види. Оперативна пам'ять (зпдд) — набір мікросхем, призначених для зберігання даних під час їх безпосереднього опрацювання.

Види ЗПДД (запам'ятовуючий пристрій з довільним доступом) :

Напівпровідникова статична (SRAM) — комірками є напівпровідникові тригери. Переваги — невелике енергоспоживання, висока швидкодія. Відсутність необхідності проводити «регенерацію». Недоліки — малий обсяг, висока вартість. Нині широко використовується як кеш-пам'ять процесорів у комп'ютерах.

Напівпровідникова динамічна (DRAM) — кожна комірка є конденсатором на основі переходу КМОН-транзистора. Переваги — низька вартість, великий обсяг. Недоліки — необхідність періодичного прочитування і перезапису кожної комірки — «регенерації», і, як наслідок, зниження швидкодії, велике енергоспоживання. Процес регенерації реалізується спеціальним контролером, встановленим на материнській платі або в центральному процесорі. DRAM зазвичай використовується як оперативна пам'ять (ОЗП) комп'ютерів.

Феромагнітна — є матрицею з провідників, на перетині яких знаходяться кільця або біакси, виготовлені з феромагнітних матеріалів. Переваги — збереження інформації при виключенні живлення; недоліки — мала ємність, велика вага, стирання інформації при кожному читанні. В наш час в такому, зібраному з дискретних компонентів вигляді, не застосовується.

Оперативна память(Random Access Memory або RAM) — це пямять, яка потрібна в першу чергу комп'ютеру. Дана пам'ять дає ком'пютеру змогу дуже швидко записувати та зчитувати данні. Ця пам'ять, на відміну від вінчестера, є повністю енергозалежною, тобто данні в ній зберігаються лише при умові, що комп'ютер ввімкнений. У ній комп'ютер зберігає тимчасово потрібні для нього файли, математичні розрахунки і взагалі, все те, що йому "заманеться".

Основні характеристики оперативної пам'яті:

1. Тип. Безумовно, це головна характеристика оперативної пам'яті. Адже кожне нове покоління комп'ютерів змінює процесори, материнську плату, а значить — і оперативну пам'ять. В нових компютерах стандартом є тип DDR II. А останні моделі процесорів та материнських плат підтримують тип DDR III.

А провідні виробники оперативної пам'яті (такі, як G.Skill, Geil, Corsair та ін.) вже працюють над новими стандартами DDR IV і навіть DDR V!

2. Об'єм. Чим більший об'єм оперативної пам'яті має комп'ютер, тим швидше він працює, тим більшу кількість різноманітних програм водночас ви можете використовувати.

3. Частота. Частота оперативної пам'яті вимірюється у мегагерцах (МГц). Чим більша частота модулів оперативної пам'яті, тим чіткіше та швидше працює комп'ютер. Для нормальної роботи потрібно, щоб були встановлені модулі оперативної пам'яті з частотою як мінімум 333 МГц та об'ємом як мінімум 256 Мб.

завдання № 10

1.Види освітлення. Правила експлуатації освітлення. Штучне та природне освітлення може бути ефективним тільки при старанному обслуговуванні всього обладнання. Внаслідок тривалої експлуатації світловий потік ламп розжарювання зменшується на 10-15 %, а люмінесцентних ламп – на 20-25 %. Очищення скла світлових прорізів повинно проводитись не рідше 2 рази на рік у приміщеннях з небезпечним виділенням пилу і не рідше 4 разів на рік при значному виділенні пилу; для світильників – 4-12 разів на рік 9залежно від характеру запиленості виробничого приміщення.Світільники загального та місцевого освітлення, що висять нижче 2,5 м. від рівня підлоги, повинні бути напругою не вище 42 В. При слюсарно-монтажних роботах, технічному обслуговуванні та ремонті машин, автомобілів та іншого обладнання необхідно користуватися переносними джерелами світла (ручними світильниками) з напругою не вище 42В, а при роботах в особливо небезпечних умовах (резервуари, канави,криниці тощо) – не вище 12В. Під час експлуатації освітлювальної установки необхідно періодично перевіряти: стан ізоляції проводів; рівень освітленості в контрольних точках виробничого приміщення (не менше 1 разу на рік після чергової чистки світильників і заміни згорілих ламп). Основний прилад вимірювання освітлення –люксметр.

2. Створення таблиць в СУБД. Різні способи створення нової таблиці в СУБД MS Access. Описати спосіб створення нової таблиці в режимі Майстер таблиць.

В Access є 4 способи створення таблиць: за допомогою “конструктора” таблиць; за допомогою “мастера створення таблиць”, “в режимі таблиці”(«режим вводу даних») та “в режимі імпорт таблиць”.

СУБД Access має значну кількість спеціальних програм – “майстрів”. Є майстер таблиць, майстер кнопок, майстер форм та ін. Майстри здійснюють діалог з користувачем, у процесі якого визначаються дані, необхідні для розв’язування відповідної задачі. Для зручності роботи кожен майстер має певні етапи (кроки). Будь-який етап можна пропустити або звернутись до попередніх.

Вікно БД → Вкладинка Таблиці → Создать → Майстер таблиць

Або

Головне меню → Вставка → Таблиця → Создать → Майстер таблиць

В цьому вікні користувачу пропонується вибрати поля для таблиці з набору «стандартних» полів, сгрупованих по категоріях.

1. вибрати категорію Деловие або Личние

2. В списку Образи таблиц виділити подходящу таблицю

3. Вибрати потрібні поля, переміщаючи їх у список Поля новой таблици. Можна перейменувати поля, клацнувши на Переименовать поле

4. Натискуємо Далі або Готово

5. В наступних вікнах (якщр натиснули далі), можна вуазати ключові поля, та встановити зв’язки з іншими таблицями БД.

3. Стандарти АТА, їх характеристика. Жорсткий диск, у комп'ютерному сленгу — «вінчестер», — постійний запам'ятовувальний пристрій ЕОМ. Постійний, означає, що на відміну від оперативної пам'яті, продовжує зберігати дані після вимикання струму.

Фізичний розмір майже всі сучасні накопичувачі для персональних комп'ютерів і серверів мають розмір або 3,5, або 2,5 дюйма. Останні частіше застосовуються вноутбуках. Інші розповсюджені формати — 1,8 дюйма, 1,3 дюйма і 0,85 дюйма

Час доступу — від 3 до 15 мс, як правило, мінімальним часом відрізняються серверні диски, максимальним із актуальних — диски для портативних пристроїв (Seagate Momentus 5400.3 — 12,5). Швидкість обертання диску  — кількість обертів шпинделя за хвилину. Від цього параметра в значній мірі залежать час доступу й швидкість передачі даних. В наш час випускаються вінчестери з такими стандартними швидкостями обертання: 4200, 5400 (ноутбуки), 7200 (персональні комп'ютери), 10 000 і 15 000 об./хв. (сервери і високопродуктивні робочі станції).

Скорость передачи данных  при последовательном доступе:

внутренняя зона диска: от 44,2 до 74,5 Мб/с;

внешняя зона диска: от 60,0 до 111,4 Мб/с.

Объём буфера — буфером называется промежуточная память, предназначенная для сглаживания различий скорости чтения/записи и передачи по интерфейсу. В современных дисках он обычно варьируется от 8 до 64 Мб. Объем винчестера является его самой важной характеристикой для большинства пользователей. Он зависит как от количества пластин в корпусе жесткого диска, так и от плотности записи информации в расчете на одну пластину. Так как количество пластин не может быть бесконечным и при их большом числе увеличивается нагрузка на мотор, ухудшаются температурные и шумовые характеристики диска, труднее обеспечивается надежность, то увеличение плотности записи на пластину технологически более перспективный вариант. Именно этот подход позволил существенно удешевить производство жестких дисков и значительно снизить их цену. Современные пластины изготовляются из алюминия или даже из стекла (некоторые модели IBM), а плотность записи находится в пределах 20…60 Гбайт на пластину.

завдання № 11

1. Особливості ураження електричним струмом. Вплив електричного струму на організм людини. Електричний струм, проходячи через тіло людини, зумовлює перетворення поглинутої організмом електричної енергії в інші види і спричиняє термічну, електролітичну, механічну і біологічну дію.

Найбільш складною є біологічна дія, яка притаманна тільки живим організмам. Термічний і електролітичний вплив властиві будь-яким провідникам.

Термічний вплив електричного струму характеризується нагріванням тканин аж до опіків.

Статистика свідчить, що більше половини всіх електротравм становлять опіки. Вони важко піддаються лікуванню, тому що глибоко проникають у тканини організму. В електроустановках напругою до 1 кВ найчастіше спостерігаються опіки контактного виду при дотиканні тіла до струмопровідних частин. При проходженні через тіло людини електричного струму в тканинах виділяється тепло. Внаслідок дії електричного струму або електричної дуги виникає електротравма. Електротравми умовно поділяють на загальні і місцеві. До місцевих травм належать опіки, електричні знаки, електрометалізація шкіри, механічні пошкодження, а також електрофтальмія (запалення очей внаслідок впливу ультрафіолетових променів електричної дуги).

Загальні електротравми називають також електричними ударами. Вони є найбільш небезпечним видом електротравм. При електричних ударах виникає збудження живих тканин, судомне скорочення м’язів, параліч м’язів опорно- рухового апарату, м’язів грудної клітки (дихальних), м’язів шлуночків серця.

2. Створення звітів. Засіб «Звіт» — це найшвидший спосіб створення звіту, оскільки він формує звіт негайно, без залучення додаткової інформації. Звіт містить усі поля вихідної таблиці або запиту. Можливо, за допомогою засобу «Звіт» не буде створено остаточної версії потрібного звіту, але він надає можливість швидко переглянути базові дані. Цей звіт можна зберегти і внести належні зміни в поданні розмічування або конструктора.

В області переходів клацніть таблицю або запит, на основі яких потрібно побудувати звіт.

На вкладці Створити у групі Звіти клацніть елемент Звіт.

Access формує звіт і відображає його в поданні розмічування.

Для отримання додаткових відомостей про перегляд і друк звіту див. розділ Перегляд, друк або надсилання звіту електронною поштою.

Після перегляду звіту його можна зберегти та закрити вихідну таблицю або запит, які використовувалися як джерело записів. Наступного разу під час відкриття звіту в Access буде відображено оновлені дані з джерела записів. Створення звіту за допомогою майстра звітів

Для точнішого вибору полів, які слід відображати в звіті, можна скористатися майстром звітів. Створення звіту за допомогою засобу «Пустий звіт»

Замість засобу «Звіт» або майстра звітів для створення нового звіту можна скористатися засобом «Пустий звіт». Це швидкий спосіб створення звіту, особливо, якщо у звіті потрібно відображати лише кілька полів. Нижче описано процедуру використання засобу «Пустий звіт»

3. Приводи CD та DVD їх характеристика. CD - диски – це диски, які застосовуються для зберігання і перенесення великих об’ємів інформації, в тому числі відео і аудіо, резервних копій важливого програмного забезпечення.

CD-R (CD-Recodable) – звичайний компакт-диск з додатковим реєструючим слоєм між полікарбонатною основою і віддзеркалюючим слоєм. Сам склад реєструючого слоя і оприділює можливості заготовки, тобто допустиму швидкість запису, стійкість перед світлом і температурою, ймовірність збоїв при записуванні та ін. CD-RW диски (CD-ReWritable) – на відміну від CD-R дозволяють перезаписувати інформацію. Для зчитування CD-RW потрібен привід з автоматичним регулюванням посилення фотоприймача, хоча деякі CD-ROM можуть зчитувати їх як прості диски.

Основні характеристики пишучих приводів:

Можливість використання для запису СD-RW дисків.

Всі приводи характеризуються трьома швидкостями: швидкістю запису CD-R, швидкістю запису–перезапису CD-RW, швидкістю зчитування CD-ROM.

Дуже важливим є розмір внутрішнього буфера. Він показує, скільки секунд запису є в пам’яті на випадок раптового збою. Для того, щоб порахувати цей час, поділити розмір буфера на швидкість передачі даних. Чим вища швидкість запису, тим більшим повинен бути буфер.

Приводи можуть відрізнятись кількістю режимів запису. 7. Інтерфейс – ще одна характеристика приводу. Внутрішній привід з інтерфейсом ІДЕ найбільш зручний для домашнього використання, інтерфейсу SESI (внутрішній чи зовнішній) – для професіонального використання. Внутрішні пристрої з інтерфейсом LPT працюють доволі повільно, а інтерфейс USB поки що зустрічається рідко.

Завдання № 12

1.Вимоги безпеки праці та виробничої санітарії під час роботи з витратними матеріалами для периферійного і офісного обладнання. До шкідливих випромінювань комп'ютера належать низькочастотні електромагнітні поля та іонізуюче (рентгенівське) випромінювання моніторів на електронно-променевих трубках. Робочі місця з візуальними дисплейними терміналами (відеотермінали, або ж ВДТ), персональними електронно-обчислювальними машинами (ПЕОМ), електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ) розміщують на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами. Розміщення робочих місць з ВДТ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено. Приміщення для роботи з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря чи витяжною вентиляцією. Ще однією небезпекою, що підстерігає під час роботи з комп'ютером, є статичність пози. Внаслідок цього під час тривалої роботи може настати запалення м'язів, зв'язок і сухожиль спини і ніг, захворювання хребта і суглобів (остеохондроз, тендиніт тощо). Постійне напруження рук може спровокувати пошкодження зап'ястків та сухожиль Принтер, Копіювальний апарат Використовуваний в лазерних принтерах тонер може подразнювати слизові оболонки й шкіру, містити канцерогенні речовини. При вдиханні цей порошок може призвести до нещасних випадків або спричинити захворювання. Тому слід обережно поводитися з відпрацьованими картриджами, не розбирати їх самостійно.

2. Інтерфейс растрового графічного редактора. Панель інструментів містить кнопки робочих інструментів, що призначенні для створення та редагування зображень. Для вибору інструмента потрібно клацнути лівою клавішею мишки на ньому, при цьому на екрані з’явиться панель властивостей, призначена налаштовувати параметри обраного інструмента. Проте на панелі не можливо розмістити усі інструменти, тому групу споріднених інструментів подано однією кнопкою, унизу якої розташовано чорний трикутник. Для вибору прихованого інструмента, натисніть та утримайте кнопку інструмента з чорним трикутником, при цьому на екрані з’явиться підменю, що містить перелік усіх інструментів цієї групи.

Вікно зображення розташоване в центрі екрана, воно з’являється при створенні нового файлу або відкриванні існуючого файлу. Його можна перемістити в інше місце, захопивши смугу заголовка, можна змінити розміри, перетягуючи за маркери. У заголовку вікна наведено ім’я файлу, масштаб зображення у відсотках, назву колірної моделі та глибину кольору.

Панель палітр складається із таких елементів: палітра Навігатор, палітра Колір, палітра Історія та палітра Шари. Якщо палітри відсутні на екрані, їх можна активізувати, обравши із команд меню Вікно назву потрібної палітри.

3. Види та призначення комп'ютерних мереж . Комп'ютерна мережа — це система розподіленого опрацювання інформації, що скла­дається як мінімум із двох комп'ютерів, які взаємодіють між собою за допомогою засобів зв'язку. Компютерні мережі можна класифікувати  за територіальним призначенням, при цьому розрізняють  глобальні, локальні та городські .та ще одним популярним способом класифікації мереж є їх класифікація за масштабом виробничого підрозділу.Глобальні мережі охоплюють значні території, це може бути окрема держава, один або декілька континентів. Наприклад, мережа Internet охоплює всю земну кулю. Локальна мережа розміщується в ра­мках окремої організації або корпорації. Перше призначення мереж - сумісне використання інформації. При цьому слід звернути увагу на те, яка інформація має життєво важливе значення для вашої організації? Які дані вимагають обмеження доступу або постійного доступу для всіх співробітників?Сумісне використання апаратних засобів. Комп'ютери, не підключені до мережі, не дістають ефективного доступу до ресурсів, що розділяються. Наприклад, в невеликому офісі з 10 автономними комп'ютерами і одним принтером виводити інформацію на друк може тільки користувач, до ПК якого цей принтер приєднаний. Останнім доведеться записувати дані на дискету і передавати їх на комп'ютер з принтером. Така організація роботи заважатиме користувачеві ПК з принтером. Мережа дозволяє працювати з принтером всім підключеним до неї користувачам, а не тільки тому, до машини якого приєднаний пристрій друку.

завдання №13

1. Особливості проведення технічного обслуговування ПК, периферійного і офісного обладнання. Існує багато процесорів, які розрізняються призначеннями, архітектурою та характеристиками.

Універсальні процесори характеризуються широкою областю застосування. Серед них розрізняються CISC та RISC процесори.

У CISC (Complex Instruction Set Computer) процесорах використовуються складні команди змінної довжини з великим різноманіттям режимів адресації операторів. Такі команди нагадують оператори мов високого рівня.

У RISC (Reduced Instruction Set Computer) процесорах розмір команди постійний і, як правило, обмежений одним словом оперативної пам'яті. У таких процесорах усі операції виконуються тільки над операндами, які знаходяться в регістрах процесора. Для завантаження операндов у регістри з оперативної пам'яті існують спеціальні команди.

Очевидно, що в CISC процесорах програма під час компіляції з мови високого рівня стає більшою за кількістю команд, ніж у RISC процесорах. Це пояснюється тим, що одна складна CISC команда може компілюватись у декілька простих RISC команд. Однак складні команди повільніше виконуються, що гальмує зростання продуктивності CISC процесорів.

Утім, в останні роки помітна тенденція до зближення архітектури CISC і RISC процесорів. Так, у деяких сучасних CISC процесорах на апаратному рівні виконується трансляція складних CISC команд у прості RISC команди. Така трансляція здійснюється «прозоро» для користувача.

Спеціалізовані процесори орієнтовані на вузьку область застосування, на яку і націлена їх система команд.

Сигнальні процесори призначені для цифрової обробки різних типів сигналів (радіосигналів, відеосигналів і т. д.)- Ціллю такої обробки може бути підсилення сигналу, фільтрація його від завад, змішування двох і більше сигналів. Для цифрової обробки аналоговий сигнал перетворюється у двійковий код і останній опрацьовується процесором.

Нейропроцесори імітують роботу клітин головного мозку людини — нейронів. За допомогою відповідним чином з'єднаних між собою нейропроцесорів можна побудувати складну нейронну мережу. Після навчання на прикладах така мережа може виконувати задачі, які важко алгоритмізувати. Нейронні мережі використовуються в таких областях як розпізнавання предметів, розбиття предметів на групи за схожими ознаками тощо.

Як правило, сучасні процесори, випускаються у вигляді єдиної мікросхеми, тому їх називають мікропроцесорами. Мікроконтролер на єдиній мікросхемі містить не тільки процесор, але й пам'ять невеликої ємності, інтерфейси введення-виведення. Мікроконтролери широко застосовуються в побутовій техніці: фотоапаратах і цифрових відеокамерах, мікрохвильових печах, мобільних телефонах, автомобілях, іграшках.

У персональних комп'ютерах застосовують, як правило, універсальні CISC (рідше RISC) процесори. Поруч із цим персональний комп'ютер може містити й спеціалізовані процесори, наприклад, сигнальні для обробки мультимедійної інформації. Крім того, багато периферійних пристроїв комп'ютера мають убудовані мікроконтролери, які управляють їх роботою.

Базова структура процесора

Процесор складається з двох основних пристроїв (рис. 2):

• арифметично-логічний пристрій (АЛП);

• пристрій управління (ПУ).

завдання № 14

2. Програмний захист інформації . Для захисту інформації на рівні прикладного та системного ПЗ нами використовуються:

системи розмежування доступу до інформації;

системи ідентифікації та автентифікації;

системи аудиту та моніторингу;

системи антивірусного захисту.

3. Відеоадаптери. Компоненти відео системи. Відеосистема комп'ютера - сукупність трьох компонентів: монітора, відеоадаптера й драйверів відеосистеми.

Персональний комп'ютер зміг стати привабливим обчислювальним засобом завдяки інтерактивності взаємодії з користувачем. Основний потік вихідної інформації PC візуальний, причому інформація представляється як у текстовому, так й у графічному виді.

У перші роки існування PC його відеосистемою називали засоби виводу текстової найчастіше використовували (і продовжують використовувати) монітори з електронно-променевими трубками. Адаптери, що дозволяють підключати монітор до шини комп'ютера, називали відеоадаптерами, і підрозділяли на алфавітно-цифрові й графічні. Останні крім графічної дозволяли виводити й текстову інформацію. Вся виведена інформація формувалася під керуванням системних і прикладних програм. У міру "дорослішання", на PC стали звалювати й, як здавалося раніше, непід'ємну ношу відтворення й обробки телевізійних зображень, що рухаються, так названого "живого відео". Так назріла необхідність коректування термінології. Відеосистема сучасного комп'ютера складається з обов'язкової графічної підсистеми (формуючої зображення програмно) і додаткової підсистеми обробки відеозображень. Обидві ці складові частини звичайно використовують загальний монітор, а відповідні апаратні засоби системного блоку можуть розташовуватися на роздільних картах різного функціонального призначення або поєднуватися на одному комбінованому адаптері, що доречно назвати адаптером дисплея (Display Adapter). Існують різні типи відеоадаптерів, які забезпечують роботу монітора в текстовому або графічному режимі з різною роздільною здатністю.

Відеоадаптер є плату, на якій розташовані: буферна відеопам'ять (від 8 Мдб і вище) вміст якої представляє карту екрану, контролер (схеми управління ЕЛТ), генератор символів і інші схеми.

Відеоадаптери можуть містити: графічний співпроцесор та акселератор.

Графічний співпроцесор працює паралельно з центральним процесором комп'ютера, звільняючи його від громіздких і час ємних завдань обробки окремих пікселів.

Акселератор - пристрій прискорення побудови зображень.

Існує кілька типів адаптерів, кожен з яких може працювати в режимі з різною роздільною здатністю: 1024х768; 1200х1024; 1600х1200; 2048х1536.

Найбільш широко використовуються відеоадаптери VGA і SVGA (Super Video Graphics Array).

Керування роботою відеоадаптера здійснюється спеціальними системними програмами, які називаються драйверами. Драйвери розташовуються на диску в каталозі BGI і мають розширення, мають розширення .bgi

завдання №15

2. Призначення текстових редакторів та їх інсталяція. Основне призначення текстових редакторів - створювати текстові файли, редагувати тексти, переглядати їх на екрані, змінювати формат текстового документа, роздруковувати його на принтері.

Текст, що набирається на клавіатурі комп'ютера, відтворюється на екрані дисплея в робочому полі редактора. Спеціальний значок - курсор указує те місце на екрані, на якому користувач у цей момент може робити вплив (створювати, змінювати символи й т.д.) за допомогою редактора. Працюючи з текстовим редактором, можна одержати на екрані інформацію про поточний стан курсору, тобто його координатах на екрані (номер рядка й позиції в рядку), а також про номер сторінки тексту, його форматі, використовуваному шрифті й т.д.

Інтерфейс практично кожного текстового редактора дозволяє мати на екрані меню команд керування редактором - зміна режимів роботи, звертання за допомогою, форматування тексту, печатки й т.д. Як правило, меню має не тільки текстову форму, але й форму піктограм, що вказують на виконувану команду.

завдання № 16