завдання № 1

1.Вимоги безпеки праці та виробничої санітарії під час роботи з витратними матеріалами для периферійного і офісного обладнання. До шкідливих випромінювань комп'ютера належать низькочастотні електромагнітні поля та іонізуюче (рентгенівське) випромінювання моніторів на електронно-променевих трубках. Робочі місця з візуальними дисплейними терміналами (відеотермінали, або ж ВДТ), персональними електронно-обчислювальними машинами (ПЕОМ), електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ) розміщують на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами. Розміщення робочих місць з ВДТ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено. Приміщення для роботи з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря чи витяжною вентиляцією. Ще однією небезпекою, що підстерігає під час роботи з комп'ютером, є статичність пози. Внаслідок цього під час тривалої роботи може настати запалення м'язів, зв'язок і сухожиль спини і ніг, захворювання хребта і суглобів (остеохондроз, тендиніт тощо). Постійне напруження рук може спровокувати пошкодження зап'ястків та сухожиль Принтер, Копіювальний апарат Використовуваний в лазерних принтерах тонер може подразнювати слизові оболонки й шкіру, містити канцерогенні речовини. При вдиханні цей порошок може призвести до нещасних випадків або спричинити захворювання. Тому слід обережно поводитися з відпрацьованими картриджами, не розбирати їх самостійно. 

2. Програми для тестування комп'ютера. Для тестування характеристик комп'ютера існує безліч різноманітних утиліт. У всіх них різне призначення. SiSoftware Sandra - ця програма комплексно збирає всю інформацію про комп'ютер, включаючи залізні частини та програмне забезпечення. Ви можете детально подивитися характеристики процесора, материнської плати, оперативної пам'яті і т.д.    HD Speed ​​- програма вимірює рейтинги запису і читання при тривалому і сильному навантаженні жорстких дисків, CD/DVD-ROM, і флоппі. Показує графіки завантаженості в реальному часі.  Cache Burst 32 - діагностична утиліта. Створена для вимірювання пропускної здатності та затримки комп'ютерної пам'яті і кеш-підсистем.  Cable / DSL Speed Tests ​​- програма для тестування швидкості вашого з'єднання з інтернетом.   Motherboard Monitor - ця програма показує відомості про температуру материнської плати і процесора, напругах, швидкості обертання кулерів і т.д.

3. Робота з графічними об'єктами в текстовому редакторі. При створенні документу іноді виникає необхідність детальніше розкрити його зміст за допомогою ілюстрації, графіка, діаграми; або прикрасити документ рамкою, логотипом чи іншими графічними ефектами.

До текстового документу можна додати векторні, растрові зображення, діаграми, схеми, інші текстові документи тощо. Щоб вставити до тексту потрібний об’єкт можна скористатись відповідною командою меню Вставка або натиснувши відповідну кнопку на панелі інструментів «Малювання». Кожен з об’єктів має певні властивості: розмір зображення, спосіб обтікання текстом, колір заливки, товщина, тип та колір ліній межі, розташування на сторінці тощо. Щоб настроїти вигляд зображення можна скористатись інструментами на панелі «Настройка зображення», за допомогою яких можна налаштувати яскравість та контрастність, обрізати, повернути, змінити режим відображення (чорно-біле, відтінки сірого тощо), обтікання текстом, формат, розміри малюнка та зробити певні області зображення прозорими. Робота з діаграмами та схемами

До текстового документу можна додавати різні діаграми та схеми скориставшись відповідною кнопкою на панелі інструментів «Малювання» чи меню Вставка.

Після додавання діаграму можна відформатувати, виділивши необхідний фрагмент схеми і скориставшись стандартними для зображень методами (контекстне меню, меню Формат, панель інструментів).

Переходячи за допомогою миші від одного елементу схеми до іншого її потрібно заповнити текстом, відформатувати який можна за допомогою форматування абзаців та символів. Створення векторних зображень

Засобами текстового процесора Microsoft Word можна створювати найпростіші векторні зображення чи власні діаграми і схеми.

Векторні зображення – це зображення, які складаються з окремих об’єктів – графічних примітивів: відрізків, кривих, ламаних, прямокутників, многокутників, овалів тощо.

Об’єкти можуть накладатись один на одного, утворюючи багатошарове зображення.

При створення векторних зображень використовують автофігури, яким задають потрібні властивості (колір, тип і товщину ліній, об’єм, тінь – відповідні кнопки на панелі інструментів «Малювання») та розміщують в необхідному порядку.

Якщо потрібної фігури немає серед автофігур, її можна намалювати самостійно, скориставшись інструментами Крива, Полілінія, Мальована лінія.

завдання № 2

1.Як залежить дія електричного струму на людину від умов навколишнього середовища. Навколишнє середовище в багатьох випадках визначає результат дії електричного струму на людину. В разі перегрівання організму понижується його опір, тому зі збільшенням температури навколишнього середовища важкість ураження електричним струмом зростає. Небезпека ураження електричним струмом зростає зі збільшенням вологості і запорошеності атмосферного повітря.

Вологість, струмопровідний пил, їдкі пари і гази руйнівно діють на ізоляцію електроустаткування, знижуючи його опір. При цьому виникає потенційна небезпека переходу напруги на елементи конструкції електроустаткування (корпуси, станини, кожухи), яких торкаються люди.

Згідно ГОСТ 12.1.013-78 «ССБП. Будівництво. Електробезпека. Загальні вимоги», умови робіт за ступенем електробезпеки поділяються на три класи. Відповідно всі приміщення за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом поділяються на три класи:

1 – особливо небезпечні,2 – підвищеної небезпеки,

3 – без підвищеної небезпеки.

Приміщення без підвищеної небезпеки – це адміністративні приміщення, торгові зали.

Прикладом приміщень підвищеної небезпеки можуть бути машинні відділи хладонового холодильного устаткування, холодильні камери, складські неопалювані приміщення (навіть, якщо вони розміщені в будівлях з ізольованими підлогами і дерев’яними стелажами), машинні (апаратні) та конденсаторні відділення аміачного холодильного устаткування, душові. До цього класу належать ділянки робіт під відкритим небом чи під навісом.

Для особливо небезпечних приміщень передбачається роздільна прокладка проводів з якісною ізоляцією, спеціальної конструкції вимикачі, електродвигуни, пускова і освітлювальна арматура.

Правильний підбір електроустаткування, монтаж і експлуатація його з урахуванням умов навколишнього середовища підвищує електробезпеку.

2. Створення форм в субд. Створення та використання форм у середовищі субд access

Загальні відомості про форми

Форми Access дозволяють створювати користувальницький інтерфейс для таблиць бази даних. Хоча для виконання тих же самих функцій можна використовувати режим таблиці, форми надають переваги для представлення даних в упорядкованому і привабливому виді. Форми дозволяють також створювати списки значень для полів, у яких для представлення безлічі припустимих значень використовуються коди. Правильно розроблена форма прискорює процес уведення даних і мінімізує помилки.

Форми створюються з набору окремих елементів керування: текстові поля для введення і редагування даних, кнопки, прапорці, перемикачі, списки, мітки полів, а також рамки об‘єктів для відображення графіки й об‘єктів OLE. Форма складається з вікна, у якому розміщаються два типи елементів керування: динамічні і статичні.

Форми використовуються для різних цілей (Рис.1).

Велика частина даних, представлених у формі, береться з таблиці або запиту. Інша інформація, незв‘язана ні з таблицею, ні з запитом, зберігається в макеті форми (Рис. 2).

Для створення зв‘язку (Рис. 3) між формою і записами таблиці, що є джерелом дані форми, використовуються графічні об‘єкти, називані елементами керування.

Найчастіше для відображення і введення даних використовується поле.

I Які види форм створювати.

В один стовпець.Стрічкова.Головна/підлегла.Таблична. Діаграма.

II Вибір типу нової форми і джерела даних.

Конструктор. Відображає зовсім порожню форму у вікні конструювання форми.

Майстер форм. Створює форму в одному з трьох прийнятих за замовчуванням форматів(у стовпець, стрічкову або таблична) на підставу відповідей користувача на задані майстром питання.

Після вибору майстра форми з‘явиться вікно вибору полів. У ньому утримуються список Таблиці, що розкривається,/Запити і списки Доступні поля й Обрані поля. У списку Таблиці/Запити Доступні поля можна вибрати будь-як таблицю або запит, оскільки форми можуть містити поля з різних таблиць. При виборі таблиці або запиту список Доступні поля будуть заповнюватися відповідними полями.

В області вибору полів утримується два простих списки і чотири кнопки. У списку Доступні поля представлені всі поля з обраної таблиці або запиту. У списку Обрані поля утримуються обрані для даної форми полючи. Можна вибрати одне поле, усі поля або будь-яку їхню комбінацію. Порядок заповнення полів у списку праворуч визначає послідовність цих полів у готовій формі. Для розміщення або видалення полів у списку

Створення форм

Користувач має можливість створити форму самостійно або скористатися майстром. Майстер форм прискорює процес створення форми, тому що автоматично виконує всю основну роботу. При використанні майстра Microsoft Access видає запрошення на введення даних, на основі яких створюється форма. У створених формах майстер можна використовувати для швидкого створення елементів керування у формі. Для настроювання форми варто переключитися в режим конструктора.

Для створення простої форми, що містить один стовпець, використовується кнопка Новий об‘єкт.

3. Основні формфактори сучасних системних (материнських) плат . Форм-фактор системної плати — стандарт, що визначає розміри системної плати для персонального комп'ютера, місця її кріплення до корпусу; розташування на ній інтерфейсів шин, портів вводу/виводу, сокета центрального процесора (якщо він є) і слотів для оперативної пам'яті, а також тип розніму для підключення блоку живлення.

Форм-фактор (як і будь-які інші стандарти) носить рекомендаційний характер, проте переважна більшість виробників намагаються їх дотримуватися, оскільки ціною відповідності існуючим стандартам є сумісність системної плати і стандартизованого устаткування (периферії, карт розширення) інших виробників. Застарілими вважаються: Baby-AT; Mini-ATX; повнорозмірна плата AT; LPX. Сучасними вважаються: АТХ; microATX; Flex-АТХ; NLX; WTX. Впроваджуваними вважаються: Mini-ITX і Nano-ITX; Pico-ITX; BTX, MicroBTX і PicoBTX.

Існують системні плати невідповідні жодним з існуючих форм-факторів (див. таблицю). Зазвичай це обумовлено або тим, що вироблюваний комп'ютер вузько спеціалізований, або бажанням виробника системної плати самостійно проводити і периферійні пристрої до неї, або неможливістю використання стандартних компонентів (так званий «бренд», наприклад Apple Computer, Commodore, Silicon Graphics, Hewlett Packard, Compaq частіше за інших ігнорували стандарти; крім того

завдання № 3

1.Перша допомога при непритомності, втраті свідомості, шоку. Допомога. При втраті свідомості потерпілого необхідно покласти на спину, щоб голова була нижче рівня ніг (на 15-20 см) для поліпшення кровообігу мозку. Потім звільнити шию і груди від одягу, забезпечити приток свіжого повітря, поплескати по щоках, полити обличчя, груди холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт. Коли потерпілий опритомніє, дати йому гарячий чай або каву, 20-30 краплин настоянки валеріани. Заходами, що перешкоджають виникненню шоку, є: тепло, зменшення болю, пиття рідини.

2. Види оболонок та файлових менеджерів. Файловий менеджер — комп'ютерна програма, що надає інтерфейс користувача для роботи з файловою системою та файлами.

Він дозволяє виконувати найчастіші операції з файлами: створення, відкриття/програвання/запуск/перегляд, редагування, переміщення, перейменування, копіювання, вилучення, зміну атрибутів та властивостей, пошук файлів та призначення прав. FAR Manager — консольний файловий менеджер для операційних систем родини Windows. Total Commander — популярний файловий менеджер для операційної системи Windows. Раніше називався Windows Commander, з 29 жовтня 2002 року на вимогу корпорації Microsoft програма змінила назву. NortonCommander,DosNavigator,VolkovCommander,PIECommander,

>FAR Manager, TotalCommander,POSIX (Linux, BSD тощо. буд.),MidnightCommander, Crusader,GNOMECommander.

Навігаційні файлові менеджери: провідник Windows (анг. Windows Explorer) — вмонтований в Windows,MacOS X,Finder,PathFinder,POSIX

3. Основні функції, параметри та режими роботи процесора. що сучасний процесор працює сьогодні на частотах порядку 2ГГц, а деякі моделі і на частотах більше 3 ГГц. Режими роботи процесора Всі 32-розрядні і пізніші процесори Intel, починаючи з 386, можуть виконувати програми в декількох режимах. Режими процесора призначені для виконання програм в різних середовищах; у різних режимах роботи можливості чіпа не однакові, тому, що команди виконуються по-різному. Залежно від режиму процесора змінюється схема управління пам'яттю системи і завданнями.  Процесори можуть працювати в трьох режимах: реальному, захищеному і віртуальному реальному режимі. Реальний режим У первинному IBM РС використовувався процесор 8088, який міг виконувати 16-розрядні команди, використовуючи 16-розрядні внутрішні регістри і адресувати лише 1 Мб пам'яті, використовуючи 20-і розрядну шину адреси. Все програмне забезпечення РС спочатку було призначене для цього процесора, воно було розроблене на основі 16-розрядної системи команд і моделі пам'яті, об'ємом 1 Мб. Наприклад DOS, все програмне забезпечення DOS написане з розрахунку на 16-розрядні команди. Захищений режим Першим 32-розрядним процесором, призначеним для РС, був 386-ой. Цей чіп міг виконувати абсолютно нову 32-розрядну систему команд. Для того, щоб повністю використовувати перевагу цієї нової системи команд, були необхідні 32-розрядна операційна система і 32-розрядні застосування. Цей новий режим називали захищеним, оскільки програми, що виконуються в нім, захищені від перезапису використовуваних ними областей пам'яті іншими програмами. Віртуальний реальний, по суті, є режимом виконання 16-розрядного середовища (реальний режим), який реалізований усередині 32-розрядного захищеного режиму. Виконуючи команди у вікні DOS в Windows 95/98, ви створюєте віртуальний сеанс реального режиму. Оскільки захищений режим є достовірно багатозадачним, фактично можна виконувати декілька сеансів реального режиму, причому в кожному сеансі власне програмне забезпечення виконується на власному віртуальному комп'ютері. І всі ці застосування можуть виконуватися одночасно, навіть під час виконання інших 32-розрядних програм. Слід звернути увагу на те, що будь-яка програма, що виконується у віртуальному реальному режимі, може звертатися до пам'яті, об'ємом до 1 Мб, причому для кожної такої програми це буде як би перший і єдиний мегабайт пам'яті в системі. 

завдання № 4

1.Перша допомога при переломах. Перша медична допомога при переломах полягає в забезпеченні нерухомості і спокою пошкодженої кінцівки, що вкрай необхідно для транспортування потерпілого. Запідозривши наявність перелому, бажано (якщо є можливість), на ушкоджену частину тіла накласти дротяну шину Крамера, обгорнуту ватою і марлевими бинтами, а при відсутності її - шину з підручних матеріалів і засобів: парасольки, палки, дошки і т. п. Принцип створення нерухомості шинами полягає у фіксації двох суглобів, які знаходяться вище і нижче місця перелому. Але при переломі плеча (а) і стегна (б) треба зафіксувати три суглоби: а)плечовий, ліктьовий, променево-зап’ясний або б) тазо-стегновий, колінний і гомілково-ступневий відповідно. За відсутності шин забезпечити нерухомість ноги можна фіксацією її до здорової ноги чи валика зі скатаної ковдри і т.п. 

2. Інсталяція файлового менеджера та налагодження інтерфейсу. Завантажуємо інсталяційний файл і запускаємо установку. Відкривається провідник операційної системи — Next. Далі приймаємо умови ліцензійної угоди — тиснемо I Argee. Тепер обираємо, як ми будемо встановлювати програму — тільки для себе чи для всіх користувачів. Я виставляю All users (для всіх користувачів цього ПК) — Next. Тут залишаємо все без змін — якщо у Вас якісь галочки зняті, то рекомендую вибрати всі компоненти для установки — Next. Вказується шлях установки — при бажанні можемо змінити на свій — Next. Галочки іконок залишаємо — на робочому столі, в меню запуску та в швидкому запуску і тиснемо Install. Розпочинається процес установки — чекаємо декілька секунд. Після завершення тиснемо Finish. Запускаємо програму з ярлика на робочому столі. При першому запуску програма запропонує нам обрати мову інтерфесу — обираємо необхідну — ОК. Далі пропонується обрати стиль програми — або власний Multi Commander, або звичний стиль провідника Windows, або можна налаштувати свій власний. Давайте оберемо стиль Multi Commander. Далі відкриється програма і з'явиться вікно сповіщення та вітання з установкою. Можемо зняти галочку, що б воно більше не з'являлось, та тиснемо Close. І нарешті основне вікно програми. Як Ви можете побачити — аналогічно до Total Commander, два вікна, можливість копіювати, переміщувати, видаляти 

3. Види мережевих кабелів та їх призначення. Мережеві кабелі використовуються для підключення одного мережного пристрою до інших пристроїв мережі або для з'єднання двох або більше комп'ютерів, для мережевого користуваня принтером, сканером і т. д. Різні типи мережевих кабелів, як звита пара, оптоволоконний кабель, коаксіальний кабель, використовуються в залежності від топології, протоколів і розміру мережі. Пристрої можуть бути розділені відстанню від кількох метрів (наприклад, через Ethernet) або майже необмеженою відстанню (наприклад, через Інтернет).

На практиці в більшості мереж застосовуються тільки три основні групи кабелів:

вита пара:неекранована;екранована;оптоволоконний кабель,коаксіальний кабель. Найпростіша вита пара (twisted pair) — це два перевитих навколо один одного ізольованих мідних дроти. Існує два типи витої пари:

неекранована (unshielded) вита пара (UTP)

екранована (shielded) вита пара (STP).

Декілька витих пар проводів часто поміщають в одну захисну оболонку. Їх кількість в такому кабелі може бути різною. Завивка проводів дозволяє позбавитися електричних перешкод, що наводяться сусідньою парою і іншими зовнішніми джерелами, наприклад двигунами, реле і трансформаторами. У оптоволоконному кабелі цифрові дані розповсюджуються оптичними волокнами у вигляді модульованих світлових імпульсів. Це відносно захищений спосіб передачі, оскільки при ньому не використовуються електричні сигнали. Отже, до оптоволоконного кабелю неможливо підключитися, не руйнуючи його, і перехоплювати дані, від чого не застрахований будь-який кабель, що проводить електричні сигнали. Оптоволоконні лінії призначені для передачі великих обсягів даних на дуже високих швидкостях, оскільки сигнал в них практично не затухає і не спотворюється. Не так давно найпоширенішим типом вважався коаксіальний кабель. Це пояснювалося двома причинами. По-перше, він був відносно недорогим, гнучким і зручним в застосуванні, а по-друге, надійним і простим в установці. Найпростіший коаксіальний кабель складається з мідної жили (core), ізоляції що її оточує, екрану у вигляді металевого обплетення і зовнішньої оболонки. Якщо кабель, окрім металевого обплетення, має і шар фольги, він називається кабелем з подвійною екранізацією. За наявності сильних перешкод можна скористатися кабелем з чотирьохразовою екранізацією. Він складається з подвійного шару фольги і подвійного шару металевого обплетення.

Існує два типу коаксіальних кабелів: тонкий (thinnet) коаксіальний кабель та товстий (thicknet) коаксіальний кабель. Вибір того або іншого типу кабелю залежить від потреб конкретної мережі.

завдання № 5