2.1.Етапи формування навичок спілкування дитини із синдромом Дауна

Корекційна логопедична робота планується логопедом спільно з іншими педагогами. На групових заняттях педагоги закріплюють матеріал, пройдений і відпрацьований з логопедом на індивідуальних заняттях. Індивідуальні заняття з логопедом проходять один раз на тиждень, а цього недостатньо для того, щоб відпрацювати і закріпити набуті мовні навички. Тому систематична робота батьків та відвідування групових занять є необхідною умовою успішного мовного розвитку дитини. Індивідуальна логопедична робота включає в себе кілька етапів, які потрібно знати і враховувати не тільки логопедам, а й іншим фахівцям, а також, батькам дітей. Ось деякі основні етапи:

• Встановлення контактів з кожною дитиною з метою виявлення його мовних можливостей.

• Виховання слухового і зорового сприйняття, уваги і пам'яті.

• Формування уваги до немовних звуків, виховання вміння вслухатися в вимову і давати відповідні рухові і мовні реакції.

• Виховання почуття ритму, слухового уваги, розвиток зорової уваги (тактильний контакт дитини з досліджуваним предмета обов'язковий).

• Розвиток імпресивної мови (розуміння).

• Формування вміння вслухатися мова, розуміти її зміст, зосереджуватися і давати відповідні рухові і звукові реакції.

• Розширення обсягу розуміється чужої мови, накопичення пасивного словникового запасу на основі наочних предметних дій.

• Навчання дітей вмінню співвідносити (у пасиві) предмети та дії з їх словесним позначенням.

• Розвиток розуміння граматичних форм мови, розуміння питань "Де?", "Куди?" і т.д.

• Навчання розумінню сенсу сюжетних картинок на яких люди здійснюють різні дії.

• Виховання загальних мовних навичок (розвиток імітування).

• Розвиток у дітей імітування, викликання мовного наслідування (мова з рухом).

• Навчання дітей розповідання віршів і співу пісеньок, містять звуконаслідування.

• Вироблення правильного мовного дихання (діафрагмального) і правильної артикуляції звуків.

• Розвиток виразності мовлення (модуляції голосу).

• Формування активного словника.

• Викликання у дітей потреби наслідувати словами дорослого.

• Формування звукоголосної структури слова з правильним відтворенням ударного складу.

• Формування вміння називати імена дітей та членів сім'ї; називати предмети (картинки) по лексичним темами.

• Формування дієслівного словника.

• Поповнення активного словника дітей за рахунок прикметників, що позначають ознаки, які діти можуть відчути.

• Помацати, побачити, почути.

• Домовляння дітьми фраз, розпочатих логопедом (на зоровій опорі).

• Формування граматичного ладу мовлення.

• Навчання дітей двослівним і трислівним пропозиціям.

• Розвиток вміння правильно відповідати на запитання.

• Розвиток вміння погоджувати слова в словосполученнях.

• Навчання діалогу.

• Сприйняття змісту маленьких оповідань, казок, віршів (з опорою на картинки) і відповіді на найпростіші запитання за сюжетом.

• Домовляння слів, словосполучень у віршах і казках.

Терміни формування мови і подолання недоліків вимови залежать від ряду факторів:

• ступеня складності дефекту

• індивідуальних і вікових особливостей дитини

• регулярності занять

• допомоги з боку батьків.[8,с.125-129]

Логопедичний вплив здійснюється поетапно, при цьому на кожному з етапів вирішується певне педагогічне завдання, підпорядковане спільнії меті логопедичного впливу.

Згідно різноманітних занять поетапного розвитку спілкування і мовлення можна побачити, що розвиток дітей із синдромом Дауна цілком можливий завдяки спільній роботі дефектологів, психологів, та в першу чергу батьків, спрямованій для створення нормального розвитку дітей в навколишньому середовищі.