УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ВІННИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

ЗНАЙОМСТВО

З ПРОФЕСІЯМИ

У ГУРТКУ ПОЧАТКОВОГО ТЕХНІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

(Методична розробка)

Укладач: Чоботар Оксана Петрівна,

керівник гуртка ПТМ

Вінниця

2010

ЗМІСТ

1. ЗНАЙОМСТВО З ПРОФЕСІЯМИ У ГУРТКУ ПТМ……………….…3

2. ЗАНЯТТЯ №1. СВІТ ПРОФЕСІЙ «ЛЮДИНА - ПРИРОДА»………12

3. ЗАНЯТТЯ №2. СВІТ ПРОФЕСІЙ «ЛЮДИНА - ЛЮДИНА»……….20

4. ЗАНЯТТЯ №3. СВІТ ПРОФЕСІЙ «ЛЮДИНА - ЗНАКОВА СИСТЕМА»……………………………………………………………………28

5. ЗАНЯТТЯ №4. СВІТ ПРОФЕСІЙ «ЛЮДИНА - ТЕХНІКА»………..35

6. ЗАНЯТТЯ №5. СВІТ ПРОФЕСІЙ «ЛЮДИНА - ХУДОЖНІЙ

ОБРАЗ»………………………………………………………………………43

7. ВИСНОВКИ………………………………………………………………...53

8. ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………54

1. Знайомство з професіями у гуртку птм

Світ професій дуже різноманітний, складний, постійно зазнає змін. Адже відомо, що у зв’язку з розвитком науково-технічного прогресу, цілий ряд професій зникає, а натомість з’являються нові. В даний час кількість професій і спеціальностей сягнула далеко за 40 тис. А чому, коли ми згадуємо про кількість видів діяльності, то ставимо поруч професій і спеціальності? Що ці поняття означають? Чим відрізняються один від одного?

Спеціальність - це конкретна сфера прикладання фізичних і духовних сил людини. Так, наприклад, у сфері медицини людина працює за спеціальністю лікаря – педіатра, терапевта, хірурга , уролога .

Професія - це група споріднених спеціальностей. Так, всі перераховані медичні спеціальності об’єднуються в групу професії “лікар”. Професія ”учитель” включає в себе ряд спеціальностей: учитель укр.мови і літератури, математики, фізики. І ще приклад. Спеціальності слюсар-ремонтник, слюсар-складальник, автослюсар, об’єднуються в групу професій “слюсар”.

Поняття “професія” більш широке, ніж “спеціальність”, і їх не слід ототожнювати. При виборі професії бажано конкретизувати вид майбутньої діяльності до певної спеціальності.

То як все-таки зорієнтуватися у цьому складному багаточисельному лабіринті професій і спеціальностей? У цьому нам може допомогти класифікація професій.

Класифікація професій – це розподіл їх за певною ознакою. Існують різні види класифікації професій. Наприклад, розподіл професій по першій букві їх назви. Користуватися такою класифікацією з метою самовизначення незручно: адже назва професії в більшості невідома вибираючому. Можна розділити професії на 2 групи по характеру праці: переважно фізична і переважно розумова. Але в зв’язку з автоматизацією і механізацією виробництва, введення комп’ютерної техніки, деякі професії важко розділити за цими ознаками.

Є ще одна класифікація – розділ професій по галузях народного господарства.

За галузевою ознакою професії поділяються на кілька груп: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв`язок, сфера обслуговування.

Крім того є професії галузеві і міжгалузеві. Прикладом можуть бути професії токаря, слюсаря.

Тому за первиною орієнтацією у світі професій знання такої класифікації потрібне, але цього не достатньо.

Уявлення про характер праці спеціаліста дає нам класифікація за предметом праці, запропонована психологом Е.О.Клімовим. (Тест ДДО).

Предмет праці – це об`єкти, на які спрямована людська діяльність. Вона може бути спрямована на людину, природу, технічні об`єкти, символи – знаки, художній образ.

Згідно з класифікацією за предметом праці, професії поділяються на 5 типів: людина-природа, людина-людина, людина-знакова система, людина-техніка, людина-художній образ.

I. Тип професії “людина-природа” об`єднує професії, предметом праці яких є жива природа: рослинні і тваринні організми. До цього типу відносяться такі професії, як агроном, тракторист широкого профілю, зоотехнік, лісник, птахівник, ветеринар.

II. До типу професій “людина-людина” відносяться професії, де предметом праці виступають люди. Прикладом цього типу професій можуть бути професії: вчитель, лікар, продавець, телефоніст, медсестра, вихователь офіціант.

III. Тип професій “людина-знакова система” включає професії, де людина має справу з кресленнями, картами, текстами, символами. До цього типу відносяться, наприклад, такі професії: секретар-друкарка, редактор, бухгалтер, програміст, оператор зв’язку, телеграфіст, кресляр, топограф.

IV. Тип професій “людина-техніка” вказує на те, що людина в процесі праці свою діяльність спрямовує на технічні об’єкти (машини, механізми). Найбільш поширеними професіями цього типу є: токар, слюсар, сталевар, шахтар, електромонтажник, технік-електрик, інженер-технолог, водій.

V. Тип професій “людина-художній образ” об’єднує професії, пов’язані з образотворчою, музичною, акторсько-сценічною діяльністю. Такі професії, як художник, артист ансамблю, актор, композитор, скульптор, маляр-альфрейник, конструктор-модельєр одягу, письменник.

Класифікація професій за предметом праці допомагає розібратися у тому, які загальні вимоги ставить об’єкт праці до людини.

• Так, тип праці “людина-людина” вказує на те, що крім професійних знань, спеціаліст має бути тактовним, доброзичливим, легко спілкуватися з людьми різного характеру і темпераменту, уміти стримувати себе, мати добру пам’ять.

• Професія типу “людина-художній образ” потребує від людини образного мислення, уяви, здібностей до сприймання кольору, форм., спостережливості.

• В професіях типу “людина-техніка” важливі такі якості, як практичне мислення, точність, актуальність, технічна фантазія.

• “Людина - природа”. Любов до природи. Тільки не “созерцательная”, а діюча. Необхідні такі якості, як ініціатива і самостійність в прийнятті конкретних виробничих задач.

• “Людина - знакова система”. Такі якості: абстрактне мислення, зосередженість, посидючість, стійкість уваги.

   За характером праці виділяють два класи професій: 

Професії виконавчого класу:  пов'язані з виконанням рішень, роботою за заданим зразком, дотриманням правил, що діють, і нормативів, дотриманням інструкцій, стереотипним підходом до вирішення проблем (агент, медсестра, продавець, приймальник замовлень, соціальний працівник, машиніст, оператор, верстатник, столяр, касир, друкарка, телефоніст, перукар). В більшості випадків професії цього класу не вимагають вищої освіти.

Професії творчого класу: пов'язані з аналізом, дослідженням, випробуванням, контролем, плануванням, організацією і управлінням, конструюванням, проектуванням, розробкою нових зразків, ухваленням нестандартних рішень, вимагають незалежного і оригінального мислення, високого рівня розумового розвитку і, як правило, вищої освіти (лікар, менеджер, референт, психолог, вчитель, юрист, інженер, економіст, математик, архітектор, фізик).

Тому, будучи обізнаними з класифікацією професій, загальними вимогами до людини, можна визначити, який тип професії в найбільшій мірі відповідає індивідуальним особливостям дітей.

У роботі позашкільного закладу освіти по професійній орієнтації основну увагу слід приділити її профінформаційному аспектові, оскільки саме професійна інформація, як один із напрямків профорієнтації, допомагає найбільш усвідомлено підійти до вибору професії.

Роботу з профінформування необхідно вибудовувати так, щоб інформаційний матеріал слугував основою формування в дітей необхідних знань про професії і про свій внутрішній світ, і щоб ці знання допомогли їм прийняти обґрунтовані рішення стосовно професійного самовизначення.

Засвоєння гуртківцями будь-якої інформації, у тому числі й інформації профорієнтаційного характеру, буде ефективним тільки за певних умов.

По-перше, необхідно сформувати позитивне ставлення дітей до сприйняття профінформаційного матеріалу. Дуже важливо, щоб пропонована їм інформація була доступною для них. Інформаційний матеріал і за змістом, і формою повинен відповідати можливостям його сприйняття і аналізу дітьми, тобто тим можливостям, які обумовлені віковими і освітніми особливостями школярів. Не слід перенасичувати інформацію про ту або іншу професію спеціальною термінологією або технологічними відомостями, для правильного розуміння яких потрібні спеціальні знання.

По-друге, для формування свідомого, стійкого і адекватного ставлення гуртківців до професії необхідно правильно подати інформаційний матеріал. Він повинен бути не тільки доступним для дітей, але й об'єктивним та всебічним.

По-третє, форми його подачі мають бути досить різноманітними, щоб забезпечити активізацію сприйняття і розумової діяльності дітей. Цій цілі можуть слугувати найрізноманітніші форми організації профінформаційної роботи. До них слід віднести виготовлення спеціальних стендів, організацію професіографічних заходів - екскурсій, зустрічей, бесід, досліджень, проведення спеціальних профінформаційних виховних заходів.

Профінформаційна робота повинна проводитися систематично і безперервно протягом усього періоду навчання у гуртках різного віку. В цьому тривалому процесі можна виділити 3 етапи:

1. Робота з гуртківцями молодшого шкільного віку. Основна задача - виховання у дітей загальної спрямованості на працю. Вона повинна показати важливість праці, її значення в житті людини і суспільства.

2. Робота з гуртківцями середнього шкільного віку. Триває формування позитивного ставлення до усіх видів праці. Знайомство із якомога ширшим колом провідних професій. Увага керівника гуртка повинна бути спрямована на вивчення інтересів підлітків, їх розширення і поглиблення.

3. Робота з гуртківцями старшого шкільного віку. Також плануються заходи, спрямовані на формування психологічної готовності до праці, розширення знань про світ праці. Отримавши багаж знань на попередніх етапах, старшокласники готові до сприйняття складнішого матеріалу, до психологічного аналізу професії. Тому з ними всі профінформаційні заходи мають завершуватися складанням профорієнтаційної характеристики професії (професіограми).

Значна роль у підготовці дітей до вибору професії належить і професійному самовихованню - свідомій і систематичній роботі над собою з метою удосконалення своєї придатності до обраної професії. Основні умови професійного самовиховання - обізнаність гуртківців щодо вимог, які пред'являє обрана професія до людини, її здібностей, характеру; які вміння, навики і знання необхідні для заняття цим видом праці.

Велику допомогу в цьому дітям можуть надати професіограми. Професіограма - опис професії, що містить основні вимоги, які пред'являє професія до психологічних і фізичних особливостей людини. Перелік вимог до людини у певній професіограмі підкаже дитині, які якості йому потрібно самостійно тренувати і розвивати. Наприклад, для професій типу "людина - людина" одна з вимог - комунікабельність, тобто така риса характеру, яка виявляється у привітності до інших людей, у прагненні бути завжди у колективі. А найсприятливішою для розвитку цієї риси є суспільна робота, участь у колективних заходах і ін. Знання вимог, які професія пред'являє до людини, - одна з найважливіших умов для організації цілеспрямованого професійного самовиховання гуртківця.

Особливе значення у професіограмі мають відомості про те, що споріднює дану професію з іншими. Це дозволяє виробити у дітей досить широкий погляд на професію: освоюючи її, ознайомлюватися і з тим, що є в інших професіях. А це, у свою чергу, допоможе подолати і певні побоювання обмеження. Адже вибір професії одночасно є і самообмеженням. Крім того, така підготовка полегшує, у разі потреби, і зміну професії.

Значні можливості для ознайомлення з професіями мають екскурсії на підприємства, і зустрічі з представниками різних професій, і вечори з використанням вікторин, ігор, і диспути, і конкурси, і "Захист професії", і складання альбому професій, і "Усний журнал", і читання книг, і випуск стінгазети, радіогазети, та інші форми роботи. Але і тут потрібне глибоке знання суті професії, тих подробиць, які розкривають важливі моменти професійної праці.

Гуртківці молодшого шкільного віку ще далекі від вибору професії, але правильно проведена серед них профорієнтаційна робота повинна стати основою , на якій в подальшому будуть розвиватись професійні інтереси та наміри їх у старших класах. Тому профорієнтаційна робота з молодшими школярами має специфічний характер і відрізняється від роботи з середніми та старшими дітьми шкільного віку. Специфіка насамперед полягає в тому, що при роботі з дітьми у гуртку початкового технічного моделювання не ставиться ціль безпосередньо підвести гуртківців до вибору певної професії, а лише підготувати основу для цього вибору. Дітей треба поступово вводити у світ професій. Відповідно, профорієнтаційна робота в гуртку ПТМ полягає в основному в проведенні професійної просвіти.

Особливі можливості для проведення профорієнтаційної роботи відкривають уроки трудового навчання та гурток ПТМ, на яких відбувається знайомство дітей з різними сферами трудової діяльності, виховання професійно важливих якостей, вивчення особистості дітей тощо. Комплексний підхід до профорієнтаційної роботи передбачає також і всебічне вивчення особистості гуртківця. Воно допомагає виявити характерні особливості особистості дітей, знайти правильні форми та методи подальшої роботи з ними. Вивчення необхідно проводити різними методами, але головне – систематично та цілеспрямовано.

Найбільш поширеним методом вивчення гуртківців є спостереження, яке має певну ціль, проводиться за планом, а його підсумкові результати фіксуються. Застосовують також діагностичні бесіди, які можуть проводитись як індивідуально, так і з групами.

Необхідно враховувати вікові особливості гуртківців і так підбирати матеріал, щоб він був зрозумілий та цікавий дітям різного віку. Теоретичне знайомство з професіями в старших класах здійснюється з допомогою професіограм. Для молодших же дітей більш прийнятні розповідь, бесіда, зустрічі з представниками професій, перегляд діафільмів, кінофільмів, альбомів, проведення екскурсій. При цьому керівник гуртка (повинен не лише давати знання про професії, але й отримувати зворотню інформацію про те, як вони засвоюється дітьми. Для цього при повторенні пройденого матеріалу необхідно включати питання для перевірки рівня засвоєння гуртківцями профорієнтаційного матеріалу.

Найбільш поширеним методом профорієнтації у гуртку ПТМ є бесіда. Важливо, щоб вона була логічно пов’язана із навчальним матеріалом і проходила при активній участі дітей. Для цього дітям можна попередньо дати нескладні завдання, що відповідають темі бесіди. Профорієнтаційна бесіда не є якимось відокремленим методом, вона використовується в поєднанні з іншими методами профорієнтації. Наприклад, при проведенні бесіди по конкретній професії бажано використовувати й технічні засоби (телебачення, діафільми, кінофільми).

Цікаво організовані заходи, добре спланована робота гуртка за інтересами розвивають здібності дітей, їх творчу активність. В процесі позашкільної профорієнтаційної роботи відбувається розширення, поглиблення за закріплення основних профорієнтаційних понять та ідей; відбір змісту профорієнтаційної роботи спрямований на створення можливостей для прояву самостійності та творчості дітей в різних сферах діяльності (пізнавальній, трудовій, художній, суспільній та ін.); всі види виховної роботи сприяють активному застосуванню наявних знань і стимулюють вихованців до засвоєння нових знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

Великий вплив на дітей молодшого шкільного віку справляють екскурсії. Вони значно розширюють кругозір дітей, їх знання про оточуючий світ, глибше знайомлять їх з різними професіями. Ефективність профорієнтаційної роботи при проведенні екскурсій значно підвищується при безпосередньому знайомстві гуртківців із відповідними спеціалістами.