
- •Організація робочого місця. Інструменти та пристосування для виконання ручних робіт. Правила техніки безпеки.
- •2. Види ручних стібків і строчок. Термінологія ручних операцій та їх зміст.
- •3.Прості машинні операції. Їх характеристика.
- •4.Машинні ниткові шви (з'єднувальні). Їх характеристика.
- •5.Машинні ниткові шви (крайові). Їх характеристика.
- •8 Буфи. Послідовність їх виконання.
- •9.Оздобленнія виробів воланами та оборками.
- •10..Підбір тканини для латки. Послідовність накладання латки.
- •13.Штукування. Послідовність виконання штукування.
- •18.Печворк: вироби із клаптиків. Технологія виготовлення.
- •21.Конструювання та моделювання фартуха.
- •29.Безпека праці при виконанні ручних та машинних робіт. Санітарно- гігієнічні вимоги виконання даного виду робіт.
- •35.Технологія об'ємного нанизування. Шнури.
- •Технологія вишивки бісером.
- •37.Технологія виготовлення виробів з допомогою леліток та стеклярусу
- •39.Технологія виготовлення бісерної рамки для фотокарток.
- •41.Технологія виготовлення дерев з бісеру.
- •42.Орнаментика народних та сучасних прикрас.
- •43.Ажурні бісерні оздоби. Їх характеристика. Способи виготовлення ажурних бісерних оздоб.
- •44.Техніка безпеки при бісероплентінні. Ремонт пошкоджених бісерних прикрас.
- •45.Догляд та зберігання виготовлених бісерних виробів
- •46.0Снови в'язання спицями. Набір петель початкового ряду. Лицьові петлі. Пружкові петлі. Їх характеристика.
- •47.Технологія виконання виворітних та перекручених петель. Способи закривання петель. Їх характеристика.
- •48.Технологія додавання і зменшення петель. Декоративний набір петель.
- •49.Технологічна послідовність в'язання джгутів.
- •50.Технологія в'язання твідових та жакардових візерунків.
- •52.Технологія вив'язування шкарпеток.
- •53.Технологія вив'язування рукавичок.
- •54.Технологія вив'язування шарфа.
- •55. Технологія вив'язування шапочки
- •56. Послідовність побудови викрійки-основи з рукавами реглан на жіночу фігуру.
- •Технологія пров'язування півстовпчиків гачком.
- •Технологія пров'язування різноманітних елементів в'язання (ланцюжок- основа, ведуча петля, глуха петля, петлі повороту та підйому).
- •Технологічні особливості пров'язування стовпчиків різноманітної будови. Додавання і зменшення стовпчиків.
- •Візерунок. Збільшення і зменшення візерунка. Перенесення візерунка на тканину.
- •Початкові шви. Стебловий та тамбурний шви. Матеріали, інструменти. Техніка виконання.
- •Мережки гречка, вівсяночка, лучка. Техніка виконання.
- •Мережка ляхівка. Техніка виконання.
- •Багаторядова ляхівка. Техніка виконання.
- •68.Чисна мережка. Техніка виконання.
- •69.Безчисна мережка. Техніка виконання.
- •70.Мережка шабак. Техніка виконання.
- •71 .Хрестикові шви. Техніка виконання.
- •72.Мережка прутик з настилом. Техніка виконання.
- •Курячі шкірки. Техніка виконання
- •Вирізування. Техніка виконання.
- •3Ерновий вивід. Техніка виконання.
- •Солов'їні вічка. Техніка виконання.
- •Крій народних сорочок. Розміщення вишивки на чоловічих та жіночих сорочках.
- •Кінцева обробка вишитих виробів. Волого-теплова обробка вишитих виробів. Монтування вишитих виробів.
- •Гладь художня і полтавська. Техніка виконання.
- •Гладь біла та прорізна. Техніка виконання.
- •Гладь точна (лиштва), качалочкова. Техніка виконання.
- •Технологія виконання простих та складних рушникових швів.
- •3Убцювання прутиком, черв'ячком, штапівкою. Техніка виконання
- •Змережування городками, плахтовим швом. Техніка виконання.
- •Низь поздовжня та поперечна. Техніка виконання.
- •0Собливості орнаментів різних регіонів України. Поняття про композицію орнаментів. Знаки і символи у вишивках.
- •Рушники є неодмінними атрибутами народного побуту, весільної обрядовості, вони застосовуються як традиційна окраса житла.
- •Українська народна вишивка одягового призначення. Класифікація одягу.
- •Полтавський тип сорочки. Виготовлення чоловічої сорочки «Чумачки».
5.Машинні ниткові шви (крайові). Їх характеристика.
Крайові шви застосовують при обробці бортів і кишень, щоб запобігти обсипанню зрізів деталей, і для оздоблення. До крайових швів належать обшивні шви, шви впідгин і окантовочні шви.
Обшивні шви застосовують при обробці бортів, клапанів кишень, хлястиків тощо, їх виконують так: дві деталі складають лицьовими боками всередину, зрізи вирівнюють і з’єднують машинною строчкою на відстані 0,3 — 0,7см від зрізів, потім деталі вивертають на лицьовий бік і виметують, утворюючи з однієї деталі кант шириною 0,1 — 0,3см, рамку шириною 0,4 — 0,6см або обробляють врозкол, розміщуючи шов точно на згині.
У виробах верхнього одягу обшивний шов закріплюють оздоблювальною строчкою, розпушуванням, клейовою плівкою або обробляють у «чистий край».
Обшивний шов у рамку можна виконувати і однією строчкою. Для цього деталь, призначену для обшивання, — обшивку — перегинають навиворіт на 1,0 — 1,5смабо ж складають пополам, накладають на лицьовий бік основної деталі по наміченій лінії, розміщуючи згин у напрямі від зрізу, і пришивають на відстані 0,4 — 0,6смвід згину, після чого зрізи обшивки відгинають у бік вивороту основної деталі. Такий спосіб застосовують при обробці кишень у піджаку, штанах тощо.
Обшивний шов із складною рамкою застосовують при обробці кишені.
Для виконання шва на лицьовий бік основної деталі накладають обшивку лицьовим боком вниз, зрізи вирівнюють і пришивають. Ширина шва дорівнює 0,4 – 0,6см. Шов розкладають на два боки і розпрасовують, зріз шва обшивки обгинають цією самою деталлю (обшивкою), утворюючи рамку і закріплюючи її строчкою у шов пришивання. Величина рамки становить 0,4 – 0,6см.
Шви впідгин бувають з відкритим і закритим зрізами.
Шов упідгин з відкритим зрізом застосовують при обробці внутрішніх країв підбортів і низу у виробах без підкладки з тканин, що не обсипаються. Для виконання шва зріз деталі підгинають навиворіт на 0,7—1,0смі закріплюють строчкою на відстані 0,2 — 0,3см від згину.
Шов у підгин із закритим зрізом застосовують для обробки низу пальта, рукавів у виробах з бавовняних тканин. Для виконання шва зріз деталі перегинають навиворіт на 0,4 — 1,0 см,потім перегинають повторно на 0,5см або на відстань, яка передбачена відповідно до моделі, і застрочують на машині на відстані 0,1смвід краю підгину.
Окантовочні шви бувають трьох видів: з відкритим зрізом, із закритим зрізом і окантовані тасьмою.
Окантовочний шов з відкритим зрізом застосовують для оздоблення зрізів деталей і запобігання їх від обсипання, наприклад внутрішніх країв підбортів, низу тощо. Для виконання цього шва на лицьовий бік основної деталі накладають смужку підкладкової тканини шириною 2,0 — 2,5см,викроєну в поперечному або косому напрямі тканини, лицьовим боком вниз, зрізи вирівнюють і прокладають строчку на відстані 0,3 — 0,5смвід зрізу. Потім зрізи шва обгинають смужкою підкладкової тканини, утворюючи кант, який дорівнює ширині шва обшивання. Кант закріплюють машинною строчкою ушов пришивання смужки або на відстані 0,1см від шва пришивання.
Окантовочний шов із закритим зрізом застосовують для оздоблення зрізів деталей у виробах без підкладки. Для виконання шва смужку підкладкової тканини шириною 3,0 — 3,5смскладають виворотом всередину, припрасовують, накладають на лицьовий бік основної деталі, вирівнюють зрізи і пришивають на відстані 0,3 — 0,5смзалежно від ширини канта.
6.Машинні ниткові шви (оздоблювальні). їх характеристика. Графічне й умовне зображення.
Оздоблювальні шви. До оздоблювальних належать виточні та рельєфні шви, а також складки.
Рельєфні шви з шнуром застосовують як оздоблення у верхньому одязі. Шви можна виконувати на спеціальній машині, а якщо її немає, — на універсальній машині за допомогою спеціальної одноріжкової лапки (з пазом у підошві) для застрочування шнура.
Для виконання шва з вивороту деталі виробу підкладають смужку з основної тканини і строчать з лицьового боку по наміченій лінії. Між двома шарами тканини вкладають шнур і прокладають другу строчку, щільно обгинаючи шнур тканиною. Кількість рядів застрочуваного шнура встановлюють залежно від моделі.
Настрочні рельєфні швиможуть бути оброблені на деталях, що складаються з однієї або двох частин, їх прокладають на суцільній деталі з додатковою смужкою тканини.
Позначаємо лінію рельєфного шва на лицьовій стороні деталі.
Накладаємо смужку тканини на виворітну сторону основної деталі так, щоб середина смужки збігалася з лінією рельєфного шва.
Закріплюємо смужку тканини машинною строчкою по позначеній лінії з лицьової сторони деталі.
Відгинаємо по строчці деталь в один бік, а смужку - в інший.
Застрочюємо рельєф по основній деталі з виворітної сторони швом завширшки 3-5 мм.
Відгинаємо верхню частину основної деталі на додаткову смужку.
Виметаємо рельєфний шов.
Припрасовуємо рельєфний шов з виворітної сторони деталі.
Виконуємо з лицьової сторони деталі оздоблювальну строчку, відступаючи 10мм від рельєфного шва.
Витягуємо нитки виметування.
При виконанні настрочного рельєфного шва на деталі з двох частинз’єднують частини зшивним швом, ширина якого залежить від оздоблювальної строчки і виду настрочного шва (з відкритим або закритим зрізом).
Робимо надсічку кута фігурного шва. Складаємо дві деталі лицьовими сторонами всередину, вирівнюючи зрізи.
Зшиваємо рельєфний шов швом завширшки 10мм так, щоб у куті строчка проходила на відстані 1мм від надсічки. Запрасовуємо припуски на шви.
Робимо оздоблювальну строчку по рельєфному шву завширшки 5 - 7мм.
Складки бувають звичайні і складні. Звичайні складки, одно- і двосторонні, можуть бути оздоблювальними і з’єднувальними.
Оздоблювальні складки намічають з вивороту двома лініями з боковою і середньою. Для виконання складки деталь складають по середній лінії лицьовим боком всередину, зметують густими стібками або на машині строчкою, що легко розпускається, а потім зшивають по боковій лінії на певну величину. Припуск складки розкладають: у двосторонніх складках симетрично по обидва боки від середньої лінії, а в односторонніх — в один бік. Згини складки припрасовують. З лицьового боку (якщо треба за моделлю) прокладають оздоблювальну строчку. Нитки зметування видаляють.
Для виконання двосторонньої з’єднувальної складки на основних деталях намічають бокову лінію складки. Дві деталі складають лицьовими боками всередину, зрізи вирівнюють і зметують густими стібками вручну або машинною строчкою, що легко розпускається. Деталі зшивають на певну величину. Шов розпрасовують. Потім з вивороту накладають лицьовим боком вниз деталь, викроєну з основної тканини поширині припусків складки, вирівнюють зрізи і зшивають. Зрізи швів обметують. З лицьового боку відповідно до моделі прокладають оздоблювальну строчку.
Для виконання односторонньої з’єднувальної складки на основних деталях намічають бокові лінії складки. Дві деталі складають лицьовими боками всередину, зрізи вирівнюють і спочатку зметують густими стібками вручну або зшивають рідкою машинною строчкою, що легко розпускається, по наміченій лінії, а потім зшивають на певну величину, закріплюючи складку поперечною строчкою. Не перериваючи строчки, зрізи деталі зшивають швом шириною 1см,а у виробах без підкладки — 1,25 — 1,5см.Зрізи шва обметують на спеціальній машині. Складку відгинають на один з боків, заметують, припрасовують і залежно від моделі з лицьового боку закріплюють оздоблювальною строчкою.