
- •Перші складені задачі. Способи аналізу змісту. Способи пошуку плану розв’язання.
- •Складові процесу робити над здачею
- •Методика роботи над задачами на знаходження четвертого пропорційного
- •5. Безпосереднє ознайомлення із задачами на знаходження невідомого за двома різницями проводиться на основі розв'язування трьох задач, поданих нижче.
- •6. Розгляньмо задачі на рух.
- •7.Методика роботи над типовими задачами пов’язаними з пропорційними величинами. Приклади залежностей між різними групами величин.
- •9.Закони множення. Визначення добутку цілих невід’ємних чисел через суму.
- •10. Теоретикомножинний зміст частки цілого невід’ємного числа і натурального. Навести приклади задач на розкриття теоретикомножинного змісту частки цілого невід’ємного числа і натурального.
- •11. Визначення частки через добуток. Необхідна умова існування частки на множині цілих невід’ємних чисел, її єдність. Неможливість ділення на нуль.
- •12. Правило ділення числа на добуток. Приклади застосування даних правил для спрощення обчислень.
- •13. Правило ділення суми на число. Приклади застосування даних правил для спрощення обчислень.
- •14. Поняття ділення з остачею,його теоретико-множинний зміст.
- •15.Алгоритм множення і ділення в десятковій системі числення.
- •Властивості відношення подільності.
- •Теорема про подільність суми
- •Теорема про подільність різниці
- •17. Подільність добутку цілих невід’ємних чисел. Ознаки подільності на складені числа.
- •18. Нсд нск. Натуральних чисел,способи їх знаходження . Розклад натурального числа на прості множники і знаходження нск нсд чисел способом розкладу на прості множники.
- •19. Властивості нсд і нск. Алгоритм евкліда.
- •20. Методика ознайомлення з діленням, властивостями цих дій, зв’язком між компонентами і результатами та перевіркою правильності дій.
- •21. Методика ознайомлення з множенням, властивостями цих дій, зв’язком між компонентами і результатами та перевіркою правильності дій.
- •22. Методика ознайомлення з діленням з остачею.
- •23. Методика вивчення таблиць множення і відповідних випадків ділення.
- •25. Методика навчання розв’язування простих текстових задач розкриття змісту арифметичних дій множення і ділення.
- •27. Методика навчання розв’язування простих текстових задач на збільшення (зменшення) числа в кілька разів, кратне порівняння.
- •28. Усні прийоми множення і ділення в концентрі «Тисяча»
- •29. Ознайомлення з письмовим множенням і діленням у концентрі « Тисяча »
- •30. Методика формування навичок письмового множення і ділення у концентрі «Багатоцифрові числа »
9.Закони множення. Визначення добутку цілих невід’ємних чисел через суму.
Виділяють такі основні закони множення :
Переставний закон : для цілих невід’ємних чисел а · в справедлива рівність
а · в = в · а
Доведення: нехай а =n (А), в = n(В) ,за означенням добутку а · в =n(A х В),але множини А х В і В х А – рівно потужні : кожній парі (а; в) із множини (Ах В) можна поставити у відповідність єдину пару (в;а) із множини (В х А),тому n(А х В)=n(В х А) і тому а · в = n( А х В)=n(В х А) = в · а
Сполучний закон - для цілих невід’ємних чисел а ,в ,с справедлива рівність
( а · в ) · с =а· ( в · с)
Нехай а= n(А), в =n(B),c=n(C),тоді за означенням добутку
( а · в ) · с = n((A х В) х С)= а· ( в · с) =n(Ах(В х С)) множини ((A х В) х С) і (Ах(В х С)) – різні : перша складається з пар виду ( а , в ) , с), а друга ( а , (в , с), де а належить множині А, в належить множині В, с належить множині С,але множини ((A х В) х С) і (Ах(В х С)) рівно потужні. Оскільки існує взвємодвозначне відображення однієї множини на іншу. Тому n((A х В) х С)= n(Ах( В х С)), а значить
( а · в ) · с =а· ( в · с)
Розподільний закон множення відносно додавання :для будь яких цілих невід’ємних чисел
а ,в ,с справедлива рівність
( а + в ) · с= ас + в с
Цей закон випливає з рівності ( А в об’єднанні з В )х С = А х С в об’єднанні з В х С
Доведення : Нехай а= n(А), в =n(B),c=n(C),А в перетині з В – пуста множина,тоді за означенням добутку маємо ( а + в ) · с= n(А в об’єднанні з В)
На основі рівності : ( А в об’єднанні з В )х С =(А х С) в об’єднанні (В х С)
Отримуємо за означенням суму і добутку
n( А х С )в об’єднанні (В х С) = n( А х С )+ n( В х С )= ас + в с
Розподільний закон множення відносно віднімання: для будь яких цілих невід’ємних чисел
а ,в ,с і а >рівне в справедлива рівність
( а - в ) · с= ас - в с
Цей закон виводиться з рівності (A/B) х С=(А х С)/(В х С) і доводиться аналогічно попереднього
Переставний і сполучний закони можна використовувати для будь якого числа множників. Як при додаванні ,ці закони часто використовують разом,тобто добуток декількох множників не змінюється якщо їх переставити будь яким способом ,якщо будь яку групу можна взяти в дужки.
Розподільний закон встановлює зв’язок множення з додаванням і відніманням.На основі цих законів відбувається розкриття дужок у виразах виду ( а + в ) · с і ( а - в ) · с, а також винесення множників за дужки.