1. Перші складені задачі. Способи аналізу змісту. Способи пошуку плану розв’язання.

Арифметична задача – вимога знайти числове значення деякої величини, якщо дано числові значення інших величин та існує залежність, що пов’язує ці величини між собою, так із шуканою величиною.

Складена задача – включає в себе прості задачі, пов’язані між собою так, що шукані одних простих задач є даними інших. Розв’язання складеної задачі зводиться до розчленування її на ряд простих задач і послідовне розв’язання їх.

Отже, щоб розв’язати складену задачу, треба встановити зв’язки між даними і шуканими, відповідно до яких вибрати, а потім виконати арифметичні дії.

При ознайомленні зі складеними задачами учні повинні засвоїти основну відмінність простої задачі від складеної – її не можна розв’язати відразу, тобто однією дією, а треба спочатку виділити прості задачі ,встановити відповідні зв’язки між даними і шуканими.

Способи аналізу задачі:

Синтетичний – з сукупності чисел даних складеної задачі вибирають пару чисел і до неї ставимо відповідні запитання. Потім беремо другу пару чисел (може бути результат попередньої дії) і ставимо відповідне запитання. Таким чином ми утворюємо прості задачі які послідовно розв’язуємо. В останній простій задачі ставимо запитання самої дії. Результат буде відповіддю.

Аналітичний – особливість в тому, що спочатку визначають необхідні прості задачі (складається пояснення і план розв’язання), а потім вже розв’язують. Цей спосіб не гарантує правильність розв’язання задачі. Складання плану починається від постановки основного запитання, тому включає можливість невизначеності.

Способи пошуку плану розв’язання:

Пошук способу розв’язання здебільшого проводять у процесі розбору задачі від числових даних до запитання (синтетичний спосіб) або від запитання до числових даних (аналітичний).

(таке саме як і способи аналізу)

2. Складові процесу робити над здачею

Ознайомлення із змістом задачі

При фронтальному ознайомлені із змістом задачі вчитель читає або переказує задачу двічі. Першого разу читають з метою ознайомленням із змістом загалом. Другого – читають частинами і так щоб кожна з них містила певну змістову «одиницю» тексту. Під час другого читання доцільно на дошці виконувати їх короткий запис. Щоб перевірити, як учні усвідомлюють умову задачі, вчитель задає їм запитання або пропонує переказати всю задачу. У короткому записі треба використовувати слова, що визначають дію або залежність між даними і шуканими величинами. Пов’язані між собою дані записують в одному рядку. У табличній формі два значення тієї самої величини потрібно записувати одне під одними.

Короткий запис задачі – це засіб навчання, а не складова частина програми з математики. Тому під час проведення контрольної роботи не можна вимагати від учнів, щоб вони робили короткий запис задачі.

Аналіз задачі і пошук плану ров’язання

Синтетичний – з сукупності чисел даних складеної задачі вибирають пару чисел і до неї ставимо відповідні запитання. Потім беремо другу пару чисел (може бути результат попередньої дії) і ставимо відповідне запитання. Таким чином ми утворюємо прості задачі які послідовно розв’язуємо. В останній простій задачі ставимо запитання самої дії. Результат буде відповіддю.

Аналітичний – особливість в тому, що спочатку визначають необхідні прості задачі (складається пояснення і план розв’язання), а потім вже розв’язують. Цей спосіб не гарантує правильність розв’язання задачі. Складання плану починається від постановки основного запитання, тому включає можливість невизначеності.

Після проведення аналізу задачі записують план розв’язання

Розв’язування задачі

Розв’язування складеної задачі – це виконання арифметичної дії відповідно до складеного плану. Планом користуються тоді коли задачу розв’язують складанням виразу.

Задачі розв’язують усно або письмово.

Усне розв’язання – учні здебільшого повідомляють тільки відповіді або коментують виконання кожної дії і повідомляють відповідь.

Ціна	Кількість		Вартість
Однакова	3 2			90коп.

Письмове розв’язання – учні записують розв’язання а пояснення ходу розв’язання пояснюють усно; учні записують окремі дії і коротко письмово пояснюють кожну з них; учні складають вираз, за допомогою якого розв’язується задача, коротко усно чи письмово пояснюючи кожну його частину; учні записують розв’язання з письмовим планом: перше запитання і відразу запис відповідної дії розв’язання, друге запитання і дія і т. д.

Перевірка розв’язання і відповіді

У початкових класах доцільно поступово запроваджувати такі прийоми перевірки: встановлення відповідності результату й умови; розв’язання задачі різними способами; складання і розв’язання обернених задач; порівняння відповіді з певним даним числом.

Якщо учень допустився помилки, то бажано дати йому час поміркувати, щоб він самостійно чи з допомогою вчителя знайшов правильний план розв’язування.