
- •1)Особливості психології як науки та її місце у системі наук.
- •2)Становлення психології як самостійної науки, створення власного категоріального апарату психології.
- •3) Поняття про метод, методику, техніку та процедуру психологічного дослідження.
- •4)Класифікація методів психологічного дослідження.
- •5.Спостереження як метод психології, його вимоги. Вимоги до наукового спостереження.
- •8) Аналіз продуктів діяльності як метод психологічного дослідження.
- •15)Психоаналітичні теорії особистості( з.Фрейд, а. Адлер, к. Хорні).
- •16)Характеристика гуманістичних теорій особистості. Поняття про самоактуалізацію. Свідомий розвиток особистості. Поняття про я-концепцію.
- •17)Спрямованість особистості. Загальна будова мотиваційної сфери особистості, її характеристика.
- •18) Потреба як головний фактор. Класифікації людських потреб (а.Маслоу, г.Меррей).
- •19)Самосвідомість, її функції та етапи формування. Особливості самосвідомості на різних вікових етапах.
- •20) „Еgo”- психологія про захисні механізми особистості (а.Фрейд, концепція дитячого психоаналізу). Способи психологічного захисту.
- •25)Вплив емоцій на ефективність діяльності та процесів пізнання. Емоції як мотив поведінки.
- •26)Воля і мотивація. Характеристики вольового процесу.
- •30) Характер та його місце в структурі особистості. Типологія характерів за е.Кречмером, а.Лічко, к.Леонгардом, е.Фромом.
- •31) Увага як головна умова здійснення пізнавального процесу. Види уваги. Властивості уваги. Фізіологічне забезпечення уваги. Увага і успішність навчання. Формування уваги.
- •32) Поняття про відчуття. Теорії відчуттів. Класифікація та загальні властивості відчуттів.
- •35) Поняття про пам’ять. Локалізація функцій пам’яті. Гіпотези про існування центрів та слідів пам’яті. Процеси пам’яті.
- •36) Види пам’яті. Психологічні теорії пам’яті.
- •37) Мислення як вища форма пізнавальної діяльності. Основні форми і процеси мислення. Види мислення.
15)Психоаналітичні теорії особистості( з.Фрейд, а. Адлер, к. Хорні).
Особистістю людина не народжується, а стає. З даною точкою зору сьогодні погоджується більшість психологів. Однак щодо питання про те, яким законами підкорюється розвиток особистості, існують різні точки зору. Ці розходження викликані різним розумінням значення суспільства і соціальних груп для розвитку особистості, а також закономірностей та етапів розвитку, криз розвитку особистості, можливостей прискорення розвитку та інших питань. Теорії особистості - це ретельно вивірені гіпотези про те, що являють собою люди, як вони поводяться і чому вчиняють саме так, а не інакше
1) Психодинамічні підходи (психоаналіз З. Фрейда, індивідуальна теорія особистості А. Адлера,) Психоаналітична теорія розвитку особистості З. Фрейда базується на двох передумовах. Перша, або генетична передумова, спирається на те, що переживання раннього дитинства відіграють критичну роль у формуванні дорослої людини. Фрейд був переконаний в тому, що основний фундамент особистості індивідуума закладається в дуже ранньому віці, до п'яти років. Друга передумова полягає в тому, що людина народжується з певною кількістю статевої енергії (лібідо), яка потім проходить в своєму розвитку через декілька психосоціальних стадій, які коріняться в інстинктивних процесах організму.
2)Его-психологія (Его-теорія особистості Е. Еріксона, гуманістична теорія особистості Е. Фромма, соціокуль-турна теорія особистості К. Хорні) Центральним для створеної Е. Еріксоном теорії розвитку є положення про те, що людина протягом життя проходить через декілька універсальних для всього людства стадій. Суспільство схвалює розвиток соціальних можливостей людини. З точки зору Еріксона, поведінка людини першочергово детермінована. Біологічне дозрівання у взаємодії зі сферою соціальних стосунків індивідуума дає складну систему поведінкових проявів. Всі люди самі несуть відповідальність за свої успіхи та невдачі.
16)Характеристика гуманістичних теорій особистості. Поняття про самоактуалізацію. Свідомий розвиток особистості. Поняття про я-концепцію.
Я-концепція» - це виявлення самосвідомості. Вона становить собою динамічну систему уявлень людини про себе. «Я-концепція» формується під впливом досвіду кожного індивіда. Ця система становить основу вищої саморегуляції людини, на базі якої вона будує свої стосунки зі світом, що її оточує. Види образів «Я»: соціальне «Я», духовне «Я», фізичне «Я», інтимне «Я», сімейне «Я» тощо, а також «Я» - реальне, «Я» - ірреальне, теперішнє, майбутнє, фантастичне тощо. На відміну від самосвідомості, образ «Я», крім усвідомлених компонентів, містить невідоме «Я» на рівні самопочуття, уявлень. Головна функція образу «Я» - забезпечити інтегрованість, цілісність, індивіда, його особистісну сутність досягти суб´єктивної гармонійності. «Я» - концепцію вивчають науки про людину і суспільство. Відомий психоаналітик З. Фройд вважав внутрішнім джерелом розвитку «Я» особистості суперечність між його реальним та ідеальним компонентами (боротьба «Его» та «Супер-Его»).
Представники гуманістичної психології описують феноменологію особистості, тобто те, як людина сприймає, розуміє і пояснює себе, реальні події свого життя. За своїм змістом «Я-концепція» може бути позитивною, негативною, амбівалентною.
А. Маслоу – американський психолог, один з основоположників гуманістичної теорії особистості. Головною характеристикою особистості вважав потяг до самоактуалізації, самовираження, розкриття потенцій до творчості та любові, в основі яких лежить гуманістична потреба приносити людям добро. Він стверджував, що людині, як і тварині, не властиві природжені інстинкти жорстокості і агресії,як уважав З. Фрейд. Навпаки,в них закладений інстинкт збереження своєї популяції, що змушує їх допомагати одне одному. Потреба в самоактуалізації своїх можливостей і здібностей властива здоровій людині, а найбільшою мірою – видатним людям. Суспільство може процвітати, якщо воно знаходить шляхи розвитку здорових, сильних, розумово повноцінних особистостей. Поступ суспільства відбувається не революлюційним шляхом, не соціальним перетворенням, а задоволенням гуманістичних потреб.