- •1)Особливості психології як науки та її місце у системі наук.
- •2)Становлення психології як самостійної науки, створення власного категоріального апарату психології.
- •3) Поняття про метод, методику, техніку та процедуру психологічного дослідження.
- •4)Класифікація методів психологічного дослідження.
- •5.Спостереження як метод психології, його вимоги. Вимоги до наукового спостереження.
- •8) Аналіз продуктів діяльності як метод психологічного дослідження.
- •15)Психоаналітичні теорії особистості( з.Фрейд, а. Адлер, к. Хорні).
- •16)Характеристика гуманістичних теорій особистості. Поняття про самоактуалізацію. Свідомий розвиток особистості. Поняття про я-концепцію.
- •17)Спрямованість особистості. Загальна будова мотиваційної сфери особистості, її характеристика.
- •18) Потреба як головний фактор. Класифікації людських потреб (а.Маслоу, г.Меррей).
- •19)Самосвідомість, її функції та етапи формування. Особливості самосвідомості на різних вікових етапах.
- •20) „Еgo”- психологія про захисні механізми особистості (а.Фрейд, концепція дитячого психоаналізу). Способи психологічного захисту.
- •25)Вплив емоцій на ефективність діяльності та процесів пізнання. Емоції як мотив поведінки.
- •26)Воля і мотивація. Характеристики вольового процесу.
- •30) Характер та його місце в структурі особистості. Типологія характерів за е.Кречмером, а.Лічко, к.Леонгардом, е.Фромом.
- •31) Увага як головна умова здійснення пізнавального процесу. Види уваги. Властивості уваги. Фізіологічне забезпечення уваги. Увага і успішність навчання. Формування уваги.
- •32) Поняття про відчуття. Теорії відчуттів. Класифікація та загальні властивості відчуттів.
- •35) Поняття про пам’ять. Локалізація функцій пам’яті. Гіпотези про існування центрів та слідів пам’яті. Процеси пам’яті.
- •36) Види пам’яті. Психологічні теорії пам’яті.
- •37) Мислення як вища форма пізнавальної діяльності. Основні форми і процеси мислення. Види мислення.
37) Мислення як вища форма пізнавальної діяльності. Основні форми і процеси мислення. Види мислення.
Мислення - пізнавальний психічний процес узагальненого і опосередкованого віддзеркалення зв'язків і стосунків між предметами об'єктивної дійсності. Виділяють наступні відмітні ознаки: 1.Основна функція мислення - виявлення внутрішніх зв'язків в предметах. 2. Мислення спирається у своєму пізнанні на ці чуттєві образи; 3. Мислення може бути відірване від реального світу, оскільки для пізнання може використовувати "заступник" предметів зовнішнього світу - знак, символ 4. Мислення протікає в цілому з опорою на знання, придбані раніше; 5. Особливість - розумові результати спочатку носять узагальнений характер; 6. Ми можемо мислити не лише в категоріях сьогодення, але і минулого, і майбутнього.
Види мислення : 1. По характеру вирішуваних завдань:А) теоретичне Б) практичне 2. За способом рішення завдань (по генезису розвитку) : -наглядно-дієве (предметно-дієве) - інструментом є предмет. -наглядно- -словесно-логічне 3. По мірі развернутости :-дискурсивне (логічне -интуітивне 4. по мірі новизни і оригінальності :-творче -відтворююче (репродуктивне 5. По засобах мислення :- вербальне - наочне 6. По функціях: - критичне - творче Основні форми мислення : Поняття - форма мислення, що відбиває істотні властивості предметів і явищ
Судження - форма мислення, що відбиває зв'язки між предметами і явищами
Висновок - форма мислення, при якій на основі суджень робиться певний висновок.