1. Робота психокоррекционной групи

Чинники що впливають ефективністьпсихокоррекционной роботи:

1. Універсальність – «почуття спільності». Чинник позначає, що проблеми клієнта універсальні і тією чи іншою мірою виявляються в всіх людей. Клієнт непоодинокий у проблемах. 2. Прийняття чиакцепция. З.Кратохвип називає цього чинника емоційної підтримкою. При емоційної підтримці велике значення має тут створенням клієнта психологічної безпеки. 3. Альтруїзм – позитивнийпсихокоррекционний ефект на клієнта може як підтримка і допомога, отримувана з інших, але те, що вона сама допомагає іншим, співчуваючи їм, разом обговорюючи їх проблеми. 4.Отреагирование чи катарсис – сильне прояв афектів – важлива складова частинакоррекционного процесу. Проте вважається, щоотреагирование саме не призводить до жодних або змін, але створює певну основу чи передумову зміни. 5.Самораскритие (>самоексплорация). Цей механізм більшою міроюприсутсвует при груповий психокорекції, стимулює відвертість, прояв прихованих думок, бажань, переживань. Клієнт розкриває себе. 6. Зворотний зв'язок чи конфронтація. Зворотний зв'язок означає, що тут клієнта дізнається з інших члени групи, як вони сприймають її поведінка, як він ними впливає. Інші люди може бути джерелом інформації нас самих, яка нам ні доступна. 7. Інсайт (усвідомлення). Інсайт означає розуміння клієнтом неусвідомлюваних колись перетинів поміж особливостями своєї постаті інеадаптивними способами поведінки. Інсайт належить докогнитивномунаучению разом із емоційнимкоррекционним досвідом та досвідом нового поведінки об'єднується до категоріїинтерперсонального навчання. 8.Коррекционний емоційний досвід – є інтенсивні переживання актуальних взаємин чи ситуацій, завдяки якому вона відбувається корекція неправильного спілкування, зробленого з урахуванням важких переживань. 9. Перевірка нового поведінки. Відповідно до усвідомленням старихнеадаптивних стереотипів поведінки поступово здійснюється перехід придбання нових. Прогрес залежить від готовності клієнта до змін, ступеня його ідентифікації з групою, від стійкості старих принципів, і позицій, від індивідуальних чорт характеру. У закріплення нових реакцій великій ролі грають імпульси із боку групи. Соціально невпевнена клієнт, що намагається здобути визнання пасивним очікуванням, починає виявляти активність і висловлювати власну думку. Заодно він як не втрачає симпатії своїх друзів за групою, та його починають більше цінувати їх і визнавати. У результаті позитивним зворотним зв'язку нове поведінка закріплюється і клієнт переконується у його вигоди.

10. надання інформації, навчання спостереженню. Серед опитаної клієнт отримує нові знання у тому, як поводяться, інформацію проинтерперсональних відмінностях, про адаптивних стратегіях. Тут мають на увазі не зворотний, інтерпретація, яку клієнт отримує стосовно власного веління, а відомості, що він стоїть у результаті своїх спостережень над поведінкою інших.

2.Групповая динаміка

>Групповая динаміка – це сукупність групових діянь П.Лазаренка таинтеракций, що виникають унаслідок взаємин української й взаємодій члени групи своєї діяльності і сфери впливу членів на оточення, і становить розвиток чи рух групи у часі.

Завдання групи тренінгу - вдосконалення навичок спілкування, міжособистісного стилю взаємодії тощо.

Загальні завдання:

1. Дослідження психологічної проблеми кожного члена групи і надання йому допомоги у її рішенні.

2. Змінанеадаптивних стереотипів поведінки й досягнення адекватної соціальної адаптації.

3. Придбання знання закономірності міжособистісних і групових процесів як ще ефективного і гармонійного спілкування з людьми.

4. Сприяння процесу особистісного зростання, реалізації людського потенціалу, досягненню оптимальної працездатності, відчуття щастя.

5. Усунення таких симптомів хвороби, відповідних різним емоційним проблемам.

Норми групи – це прийняті правил поведінки, керівні дією його учасників і що визначають санкції покарання за її порушенні. Типовими нормамипсихокоррекционних груп є саморозкриття і чесність, підпорядкування груповим нормам пов'язаний із статусом учасника групи і згуртованістю групи.

Кожна психокорекційна група встановлює свої норми, але у кожної їх зазвичай заохочується емпатія, правдивість, теплота і відкритість. Норми можуть задаватися керівником групи (загальні принципи т правил поведінки груповий роботи) чи вироблятися самої групою (ритуали зустрічей, і прощань, девіз групи тощо.).

Групове напруга – під час спільного діяльності члени групи можуть протистояти одна одній, поглядів, відносинах і потребах. Необхідність пристосування до групи обмежує потреби окремих члени групи, засмучує їхні найближчі плани. У результаті виникають антипатія, ворожість, агресивність, конфлікти між учасниками групи, між групою - і керівником.Возникающее напруга природно виникає при взаємноїинтеракции члени групи. Воно необхідне як рушійна сила, імпульс, який стимулює зусилля змінити своє нинішній стан, як головний чинник, підтримуючий орієнтацію проведеного обговорення висловлювання негативних переживань, і почуттів, як головний чинник, який спонукає прояв негативних стереотипів поведінки.

Фази розвитку групи – той процес починається з стадії залежного поведінки, відбувається після виникнення, загострення, дозвіл внутрішньогрупових конфліктам та прямує до формуванню груповий згуртованості і ефективного рішення проблем. Виділяються такі фази групового процесу:

1 фаза – орієнтація і залежність;

2 фаза – конфлікти і протест;

3 фаза – розвиток зв'язків і "співпраця;

4 фаза- цілеспрямована діяльність

Група – це - реальний світ у мініатюрі. У ньому є ті ж, що у життя проблеми міжособистісних відносин, поведінки, прийняття рішень тощо. Проте від реальної світу це штучно створення лабораторія особливий тим, що у тренінгової групі кожний бути завершений і експериментатором і предметом експерименту. Тут можна вирішення завдань, яке нерозв'язні у житті.

Т- групи чи групи соціально – психологічного тренінгу, значною мірою створюються та йдуть на навчання правильної поведінки у різних ситуаціях міжособистісного спілкування. Вони обговорюються проблеми із якими учасники зіштовхуються у повсякденному житті, ведеться пошук розв'язання. Заохочується дослідницьку, зацікавлена ставлення відповідає дійсності, а як і здатність стати і продовжує залишатися собою у взаємодії з людьми.СПТ спрямовано оволодівання певними соціально- психологічними знаннями, розвиток комунікативних здібностей персоналу, рефлексивних навичок, здібності аналізувати ситуацію, поведінка, стан як члени групи, і свої власні, вміння адекватно сприймати себе і оточуючих. У цьому виробляються і коригуються норми особистісного поведінки й міжособистісного взаємодії, а як і розвивається здатність гнучкого реагування на ситуацію швидко перебудовуватися у різних умовах і різноманітних групах.

65.