- •1.Розкрийте структуру особистості ( інтеріндивідуальний,інтраіндивідуальний, мета індивідуальний) в чому сутність концепції персоналізації особистості в діяльності вчителя ?
- •2. Визначте основні закономірності психічного розвитку дитини і охарактеризуйте їх. Дайте визначення «сензетивного періоду.»
- •3. Проаналізуйте найважливіші фактори впливу на формування особистості учня. Охарактеризуйте спрямованість особистості потреби, мотиви, поведінки та діяльності , прагнення та переконання
- •5. Охарактеризуйте соціальну ситуацію розвитку, провідну діяльність та новоутворення школярів підліткового віку . Криза підліткового віку та шляхи її вирішення
- •6. Зясуйте взаємозв’язок та взаємообумовленість психічного розвитку школяра та навчання , зон актуального та найближчого розвитку дитини. В чому ви бачите єдність навчання і розвитку
- •7. Проаналізуйте найважливіші фактори впливу на формування особистості учня. Охарактеризуйте спрямованість особистості, потреби і мотиви поведінки та діяльності, прагнення та переконання.
- •8.Основні закономірності психічного розвитку. Психічний розвиток та формування особистості. Роль виховання в формуванні особистості. Внутрішня позиція в розвитку особистості.
- •9.Психологія педагогічного спілкування та педагогічної оцінки учнів. Психологічний клімат у педагогічному колективі.
- •10.Значення соціальних умов та засвоєння суспільного досвіду як специфічна особливість психічного розвитку особистості.
- •11.Поняття про інтереси, класифікація інтересів. Визначте роль і значення пізнавального інтересу в навчанні і розвитку школярів.
- •12. Поняття про почуття. Поясніть своєрідність вищих почуттів:моральних, естетичних, інтелектуальних. Особливості формування вищих почуттів у школярів.
- •13.Визначте , як гуманістична психологія сьогодні трактує поняття «особистісне зростання»Роль вчителя в самоактуалізації особистості учня.
- •14.Поясніть взаємозв’язок навчання і розвитку задатків та здібностей школяра. Розкрийте сутність загальних та спеціальних здібностей.
- •15Розкрийте особливості розвитку пізнавальних процесів учнів різного віку.
- •16Дайте характеристику педагогічного спілкування. Педагогічний такт і авторитет вчителя .Стилі та культура педагог спілкування.
- •17Який зміст ви вкладаєте в поняття «група» і «колектив».Референтна група, учнівський колектив та їх роль у формуванні особистості учня .Методи вивчення учнівських груп. Соціометрія.Референтометрія.
- •20.Соціальна ситуація розвитку підлітків та біологічні умови
- •21.Проблема провідної діяльності
- •22.Стимули і мотиви учіння,формування навчальних мотивів і їх стійкості
9.Психологія педагогічного спілкування та педагогічної оцінки учнів. Психологічний клімат у педагогічному колективі.
Педагогічне спілкування — система соціально-психологічної взаємодії між учителем та учнем, спрямована на створення оптимальних соціально-психологічних умов для обопільної діяльності. Педагогічне спілкування є явищем поліфункціональним, яке забезпечує обмін інформацією, співпереживання, пізнання особистості, самоутвердження, продуктивну організацію взаємодії. Педагогічне спілкування — це система органічної соціально-психологічної дії учителя-вихователя і вихованця в усіх сферах діяльності, що має певні педагогічні функції, спрямоване на створення оптимальних соціально-психологічних умов активної та результативної життєдіяльності особистості Оптимальним треба вважати таке спілкування педагога з вихованцями у процесі навчально-виховної роботи, яке створює найбільш сприятливі умови для розвитку позитивної мотивації у навчальній діяльності, для соціально-психологічного розвитку дитини, забезпечує сприятливий емоційний клімат у всіх сферах діяльності, ефективне керівництво соціально-психологічними процесами в учнівському колективі та дає змогу максимально використовувати особистісні якості вихованців. Для забезпечення у процесі педагогічного спілкування оптимального психологічного контакту особистість учителя-вихователя повинна мати в собі велику кількість "вільних валентностей", тобто здатність "приворожувати" значну кількість дитячих сердець. Наявність такої здатності залежить передусім від гуманістичної спрямованості педагога, його любові до дітей. У процесі спілкування потрібно дотримуватися внутрішньої психологічної схеми протікання цього процесу; посилаю думку; стежу за сприйняттям її партнером (цікавлюсь його оцінкою); сприймаю зворотну думку партнера; оцінюю її; посилаю у відповідь нову думку. Про вплив педагогічної оцінки на емоційний стан учня зазначається також у дослідженнях Ш.О. Амонашвілі, В.О. Сухомлинського та ін. Психологи, педагоги і вчителі–майстри одностайні у тому, що вона здатна викликати в учня гаму гострих і глибоких переживань: радість успіху, задоволення, сором за невдачу, підвищену тривожність тощо. Позитивні емоції, пов'язані з одержаною оцінкою, вчені вважають могутнім стимулом навчання, негативні – навпаки, погіршують загальний стан школяра, знижують його працездатність.
Поняття соціально-психологічний клімат колективу відображує характер взаємин між людьми, домінуючий тон суспільного настрою в колективі, який пов’язаний із задоволенням умовами життєдіяльності, стилем та рівнем керівництва та іншими факторами. Він пов’язаний з певною емоційною забарвленістю психологічних зв’язків колективу, які виникають на основі їх близькості, симпатій, збігу характерів, інтересів та нахилів Психологічний клімат справляє великий вплив на життя та діяльність педагогічного колективу. Однією з важливих функцій керівника є створення комфортного, здорового психологічного клімату в колективі. Позитивний психологічний клімат сприяє формуванню почуття задоволення у членів колективу від участі у спільній діяльності; почуття незадоволення супроводжується, як правило, зростанням у більшості членів колективу кількості референтних (привабливих) груп, що може призвести до дезінтеграції колективу.