
- •1.1. Природа, джерела та вплив на людину радіоактивного забруднення довкілля
- •Ґрунт як ланка міграції радіонуклідів
- •Математичне моделювання міграції в ґрунтах
- •1.3.1.Аналітичний метод
- •1.3.2.Методи чисельного моделювання
- •1.3.3.Елементи кореляційного аналізу
- •Математичне сподівання
- •Умовне математичне сподівання буде розраховуватися за формулою
- •Вплив вологості та температури на міграцію радіонуклідів в профілі ґрунту
- •2.1. Методика відбору проб вертикального зрізу шару ґрунту
- •2.2. Методика розрахунків
- •Розділ ііі розрахункова частина
- •3.3. Дерново – слабопідзолистий супіщаний ґрунт шнпп
- •Додаток Безпека життєдіяльності та охорони праці вступ
- •Загальні положення про охорону праці
- •Права працівників на охорону праці під час роботи
- •2. Аналіз стану виробничих умов
- •2.1. Характеристика лабораторії
- •2.2. Аналіз методів дослідження та характеристика обладнання
- •2.3.2. Допустимі рівні і наслідки опромінення
- •2.3.3. Безпека роботи з джерелами струму
- •3. Організаційно – технічні заходи
- •Організація роботи на пеом
- •3.3. Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно–обчислювальних машин
- •3.4. Шум і вібрація
- •3.5. Неіонізуючі електромагнітні випромінювання
- •4. Правила пожежної безпеки
- •Висновки
- •Література
Математичне моделювання міграції в ґрунтах
Дослідження кількісних закономірностей вертикальної міграції радіонуклідів в ґрунтах цікавить нас з декількох точок зору:
вимивання радіонуклідів поверхневими водами із ґрунту забрудненої ділянки залежить від концентрації радіонуклідів в поверхневому шарі, а вона, в свою чергу, змінюється внаслідок вертикальної міграції.
значення швидкості вертикальної міграції необхідне для оцінки небезпечності радіоактивного забруднення ґрунтових вод мало сорбуючими радіонуклідами.
коріння рослин нерівномірно розподілене по глибині ґрунту, тому зміни з плином часу розподілу радіонуклідів в межах кореневого об’єму призводять до зміни їх надходження в рослини.
вивчення вертикальної міграції радіонуклідів цікаве і з точки зору оцінки швидкості переносу елементів при ґрунтоутворюючих процесах.
Вивчення всіх наведених явищ потребує знання того, наскільки швидко мігрує той чи інший радіонуклід в конкретному ґрунті при даних умовах. В багатьох випадках необхідно вміти оцінити розподіл нуклідів в майбутньому через достатньо довгий проміжок часу. Складання обґрунтованого прогнозу міграції можливе лише на основі тих чи інших модельних уявлень про рушійні сили міграції і рівнянь, що випливають з тих уявлень.
Розвиток математичного опису явища в свою чергу потребує поглиблення експериментальних досліджень, що дозволяє організовувати комплексні дослідження за принципом динамічної взаємодії моделі і експерименту.
В залежності від форми реалізації математичні моделі міграції радіонуклідів можна розділити на імітаційні і аналітичні. Під імітаційними моделями розуміють «формалізований опис в ПЕОМ досліджуваного явища у всій його повноті на межі нашого розуміння». Їх широке застосування, почалося з розвитком електронної обчислювальної техніки, дозволило вирішувати ряд комплексних проблем, в тому числі і радіоекологічного характеру.
В залежності від степеня визначеності отриманих результатів як імітаційні, так і аналітичні моделі поділяють на детерміновані і стохастичні. При цьому, якщо в детермінованих моделях значення змінних визначається точно, то стохастичні моделі оперують з розподіленням параметрів. В такому випадку вони розглядаються як випадкові величини і характеризуються імовірнісними поняттями, такими, як математичне очікування, дисперсія і т.п. Точкові і просторові розподілені моделі відрізняються по розмірності просторового опису.
Крім розподілу моделей у відповідності з критеріями, зазначеними вище, їх можна класифікувати на статистичні і динамічні в залежності від того, чи описують вони часову динаміку процесів чи ні.
Моделі міграції радіонуклідів за специфікою охоплення розглянутих процесів, раціонально розділити на 6 груп:
- моделі міграції радіонуклідів в ґрунтах;
- моделі ареального забруднення посівів сільськогосподарських культур;
- моделі міграції радіонуклідів в системі ґрунт - рослина;
- моделі переносу радіонуклідів по харчових ланках;
- моделі транспорту радіонуклідів в агросфері;
- моделі транспорту радіонуклідів в організмі сільськогосподарських тварин.
Доцільність подібного поділу пояснюється тим, що моделі перших чотирьох груп використовуються при розробці моделей міграції радіонуклідів по харчових ланках і вони служать основою для прогнозування транспорту радіонуклідів в агросфері. Таке ділення склалось історично і набуло достатнього поширення. [10]