Морфологічні ознаки
Trichoderma viride – вищий гриб; міцелій добре розвинений; септований. Розмноження вегетативне та безстатеве. Статеве розмноження відсутнє.
Міцелій утворений гладкими, сильно гіллястими, безбарвними гіфами (нитками, що утворюють міцелій) діаметром 1,5-12 мкм.
Хламідоспори - окремі короткі клітини гіф, що виникають для вегетативного розмноження, діаметром до 14 мкм, кулясті, рідше еліптичні, гладкі, безбарвні; зазвичай утворюються в середовищі. (рис 1.1)
Рис 1.1. Хламідоспори під мікроскопом зі збільшенням х40
Конідієносці - спеціальні гілки міцелію для безстатевого розмноження грибів. Дуже гіллясті, з бічними гілочками - одиночними або в групах по 2-3, які збільшуються в довжині в міру віддалення від вершини конідієносця і несуть більш дрібні бічні гілочки. Всі гілочки відходять під тупим кутом. Рис. 1.2
Стеригми -маленькі кеглеподібні вирости. Утворюють групи, що складаються більш ніж з 2-3 стеригм. Іноді вони поодинокі або супротивні, довжиною 7-14 диаметром 2-5 мкм, рівні за довжиною гілочкам, прямі або злегка зігнуті, звужені до основи, що розширюються в середній частини і знову звужуються в досить довгу шийку.Утворюются на кінцях конідієносців. Рис. 1.2
Конідії –спори які служать для безстатевого розмноження, діаметром 3,6-4,5 мкм або 4-4,8 мкм, кулясті або шаровидні. Утворюются на вершинах стеригм. Рис. 1.2 [1]
Рис. 1.2. Конідієносці Trichoderma viride
– конідії; 2 – стеригми; 3 - конідієносці
Культуральні ознаки
Особливості росту на рідких поживних середовищах
На рідкому середовищі гриб культивується поверхневим і глибинним способами.
В умовах поверхневого культивування всі стаді циклу розвитку Trichoderma viride протікають нормально й послідовно: спочатку проростають спори, утворюючи ростову трубочку, яка через короткий час досягає значної величини, розгалужується, займаючи все більший простір. Гіфи, розростаючись, утворюють ватообразну грибницю, а їх основна маса спливає на поверхтність живильног рідкого середовища, і починається формування повітряного міцелію, а потім і конідіального газону. Поступово розростаючись грибний газон перетворюється в суцільну плівку товщиною 2-3 мм, нижня сторона якої стає щільною і гладкою.
Глибинне культивування здійснюється на роторній качалці зі швидкістю 200-220 об / хв. Після формування перших ростових трубок гіфи гриба швидко розростаються, часто розгалужуючись, і утворюють войлокообразну масу. Міцелій тріходерми в процесі постійного обертального руху згодом може прийняти візуально помітну консистенцію і форму: пухку, схожу на вату, збівшуюся у великі чи дрібні кулясті щільні зерна і т. На відміну від поверхневого способу при глибинному формування конидиеносцев з їх характерними морфологічними елементами не відбувається, починаючий галузиться конідіеносец руйнується, не встигаючи утворити конідіальної головки. [3]
Особливості росту на твердих поживних середовищах
На твердому поживному середовищі (агаризованому) від точки росту радіально розвивається субстратний міцелій водянистого кольору. Колонії гриба до утворення повітряного міцелію складаються з волокнистих субстратних міцелієв котрі простираються радіально від центру посіву з рівною поверхнею. Через добу на поверхню середовища піднімається повітряний міцелій білуватого, ближче до світло-сірого кольору. Газон повітряного міцелію в своєму зростанні відстає від краю колонії, обмеженням субстратного міцелію приблизно на 3-4 мм. Конідії утворюють по всій поверхтності газону рівномірно з кільцеподібними концентричними колами з скупченням конідіеносців. Колір газону здається світло-блакитно-зеленим, згодом домінуючим стає темно зелений тон. [3]