
- •1.1Законодавче регулювання розрахунків по допомозі в разі тимчасової непрацездатності.
- •1.2Випадки надання допомоги, оформлення допомоги.
- •1.3 Порядок розрахунку допомоги.
- •1.4 Синтетичний та аналітичний облік допомоги, утримання з допомоги
- •1.5 Основні бухгалтерські проведення
- •Відображення нарахування лікарняних у податковому та бухгалтерському обліку
- •1.6 Звітність в органи соціального страхування.
- •2.2Загальна інформація про пансіонат
- •2.5 Фінансова і виробничо-господарська діяльність Львівського геріатричного пансіонату. Облік фінансових результатів підприємства.
- •2.6 Облік допомоги в разі тимчасової непрацездатності на даному підприємстві.
1.6 Звітність в органи соціального страхування.
04.02.2011 р. набрав чинності Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління Фонду від 22.12.2010 р. № 26 (далі —Порядок № 26), який визначає умови фінансування Фондом страхувальників-роботодавців для надання ними видів матеріального забезпечення, визначених ст. 34 Закону № 2240, зокрема й допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами, за формою, наведеною у додатку до Порядку № 26.
Заява-розрахунок готується у двох примірниках, один із яких разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення, зберігається на підприємстві, а другий — подається до робочого органу Фонду (п. 6 Порядку № 26).
У Порядку № 26 не визначено періодичності подання до Фонду заяв-розрахунків протягом місяця, тому страхувальнику слід самостійно визначитися із цим питанням, ураховуючи строки виплати матеріального забезпечення, визначені в ст. 52 Закону № 2240 і п. 8 Порядку № 26 щодо строків надходження коштів Фонду на поточний рахунок підприємства.
Відповідно до п. 5 Порядку № 26, для отримання коштів за такими заявами-розрахунками страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним у Державному реєстрі (для зареєстрованих після 01.01.2011 р.).
Робочі органи Фонду повинні перерахувати кошти на окремий поточний рахунок страхувальника в сумі, зазначеній у заяві-розрахунку, протягом десяти робочих днів після її надходження.
(п. 8 Порядку № 26)
У заяві-розрахунку страхувальником має бути зазначено номер окремого поточного рахунку, відкритого в банку в порядку, установленому НБУ. Якщо страхувальник-роботодавець є бюджетною установою, він має зазначити номер окремого поточного рахунка для зарахування страхових коштів Фонду у відповідному органі Держказначейства. Роз’яснення щодо відкриття страхувальниками-роботодавцями окремих поточних рахунків надано в листі НБУ від 14.12.2010 р.№ 25-111/2972-22535, а для страхувальників-роботодавців, які є бюджетними установами, — у листі Держказначейства від 30.12.2010 р. № 17-04/3353-24549.
Зараховані на окремий поточний рахунок підприємства в банку (органі Держказначейства) кошти можуть бути використані страхувальником-роботодавцемвиключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Вони не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
(ч. 2 ст. 21 Закону № 2240)
Після надходження цих коштів страхувальник-роботодавець зобов’язаний виплатити відповідне матеріальне забезпечення, призначене застрахованим особам, у строки, визначені в ст. 52 Закону № 2240 (п. 9 Порядку № 26). Зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується не пізніше найближчого після призначення дня, установленого на підприємстві для виплати заробітної плати.
Якщо сума отриманих страхувальником від Фонду коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення застрахованим особам, невикористані страхові кошти мають бути повернені до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування протягом трьох робочих днів.
2.1Облікова політика підприємства
Львівський геріатричний пансіонат,(надалі геріатричний пансіонат) є стаціонарною соціально-медичною установою загального типу для постійного проживання 400 громадян похилого віку, ветеранів війни та праці,інвалідів,які потребують стороннього догляду,побутового і медичного обслуговування. Розташований в Личаківському районі м. Львова за адресою вул. Медової Печери,71.Функціонує з початку 50-х років.
Геріатричний пансіонат утворюється, реорганізується та ліквідовується за відповідним рішенням Львівської облдержадміністрації та поданням головного управління праці та соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації погодженим з Міністерством праці та соціальної політики України.
Геріатричний пансіонат підпорядкований головному управлінню праці соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації.
У своїй діяльності будинок-інтернат керується Конституцією України, Зако-нами України ,актами Президента України,Кабінету Міністрів України , Наказами Міністерства праці та соціальної політики України, іншими нормативними актами з питань ,що регулюють діяльність інтернатних установ.
Основним завданням геріатричного пансіонату є забезпечення належних умов для проживання, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги громадянам похилого віку та інвалідам ,які потребують стороннього догляду і допомоги.
Львівський геріатричний пансіонат є бюджетною установою.
Житлові будівлі №1 та №2 санаторного типу побудовані та експлуатуються відповідно з 1969-1971 рр. і являють собою цілісну житлову будівлю,яка починається з одноповерхової та переходить в двоповерхову і через внутрішній перехід з’єднана з основною п’ятиповерховою будівлею. До п’ятиповерхового корпусу прилягає харчоблок з обіденним залом, виробничі та складські приміщення, а також клуб та бібліотека з читальним залом.
Наявна інфраструктура та інженерні мережі дають змогу забезпечувати потребу мешканців в створенні задовільних умов проживання та обслуговування.