1.2Випадки надання допомоги, оформлення допомоги.

Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату

заробітної плати (доходу) в таких випадках:

- у разі захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

- у разі хвороби дитини до 14-ти років і необхідності догляду за нею;

- уразі хвороби члена сім'ї і необхідності догляду за ним;

- у разі догляду за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом у віці до 16-ти років у випадку хвороби матері чи іншої особи, яка доглядає цю дитину;

- у разі карантину, який накладено санітарно-епідеміологічною службою;

- у разі тимчасового переведення застрахованої особи за медичним висновком на більш легку, нижче оплачувану роботу;

- у разі протезування за медичними показаннями у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства;

- у разі санаторно-курортного лікування.

У яких випадках не надається допомога з тимчасової непрацездатності?

Відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" на випадок тимчасової втрати працездатності допомога не надається, якщо громадянин:

- перебуває у відпустці без збереження заробітної плати:

- захворів або одержав травму під час скоєння злочину;

- навмисно заподіяв шкоду своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи або інших обов'язків або симуляції хвороби;

- перебував під арештом на час проведення судово-медичної експертизи;

- примусово лікувався за постановою суду;

- захворів або одержав травму внаслідок алкогольно-наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з ними;

- перебував у творчій відпустці або додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Застрахованій особі можуть не виплатити допомогу з тимчасової непрацездатності, якщо в період хвороби він порушував режим, встановлений лікарем, або не з'являвся без поважних причин у призначений термін на медичний огляд.

У цьому випадку ця особа втрачає право на допомогу з дня допущення порушення на термін, встановлений комісією або уповноваженою особою із соціального страхування на підприємстві.

Які встановлені розміри допомоги з тимчасової непрацездатності?

Сума допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від середньоденного заробітку і страхового стажу. Страховий стаж - це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності та сплачує або за неї сплачують страхові внески до Фонду в порядку, встановленому законодавством.

До страхового стажу зараховується період тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами, перебування застрахованої особи у відпустці з догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, а також одержання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів.

Крім того, при обчисленні страхового стажу враховують трудовий стаж до 28.02.2001 р. (дата набрання чинності Закону України про страхування у зв'язку з непрацездатністю).

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю застрахованим особам залежно від страхового стажу встановлена в таких розмірах: - 100% середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких понад 8 років, а також без урахування стажу застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одному з батьків або особі, яка замінює їх і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; - 80% середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких від 5 до 8 років; - 60% середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких менше 5 років.

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) на період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Тривалість відпустки визначено у такому обсязі: до пологів 70 календарних днів, після пологів 56 календарних, днів. У разі ускладнення пологів або народження двох чи більше дітей - 70 календарних днів до пологів і після пологів.

Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується за і 80 календарних днів.

Розмір допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами надається застрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) і не залежить від страхового стажу.

При нарахуванні у зв'язку з вагітністю та пологами середньомісячна заробітна плата визначається виходячи з виплат за останні шість календарних місяців.

Працівникам, які відпрацювали на підприємстві менше шести місяців, середня заробітна плата визначається, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Допомогу по вагітності та пологах розраховують виходячи з календарних днів. При розрахунку середньої заробітної плати календарні дні розрахункового періоду зменшуються тільки на не відпрацьовані працівницею дні з однієї з трьох повних причин: хвороба, відпустка по догляду за дитиною до 3-х років, якщо такі виплати входять до фонду оплати праці та обкладаються внесками на соціальне страхування.

Середньоденний заробіток визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом шести місяців робочі дні на кількість календарних днів за цей період.

Нарахування виплат здійснюється множенням визначеного середньоденного заробітку за останні шість місяців на кількість календарних днів.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Які встановлено періоди оплати допомоги з тимчасовою непрацездатністю?

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується за рахунок коштів підприємства. Починаючи з шостого дня непрацездатності і за весь період до відновлення працездатності оплачується за рахунок Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності.

Приклад 1.

Якщо працівник підприємства при п'ятиденному робочому тижні захворів у п'ятницю, то з перших п'яти календарних днів тимчасової непрацездатності буде оплачено за три робочі дні (п'ятниця, понеділок, вівторок). А з середи допомог)' працівнику будуть нараховувати за рахунок Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності.

Який порядок нарахування допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пов'язаною з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням?

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99 р. № 1105-ХІУ встановлено нарахування допомоги в розмірі 100% середнього заробітку. Перші п'ять днів цієї допомоги сплачує підприємство, а з шостого дня непрацездатності сплачується за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Підставою для надання цієї допомоги є два документи - листок непрацездатності та акт про нещасний випадок (акт розслідування професійного захворювання) за встановленою формою.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю оплачується за рахунок Фонду з першого дня непрацездатності: 1) у разі догляду за хворою дитиною - не більше ніж за 14 календарних днів. Якщо дитину необхідно помістити до стаціонару разом із застрахованою особою, то допомогу виплачують за весь термін перебування застрахованої особи в стаціонарі;

2) у разі догляду за хворим членом сім'ї - не більше ніж за 3 календарних дні, а в окремих випадках не більше ніж за 7 календарних днів (враховується тяжкість хвороби члена сім'ї і побутові обставини);

3) у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, без обмеження термінів виплат;

4) у зв'язку з карантином, який накладено санітарно-епідеміологічною службою, - за весь час відсутності на роботі з цієї причини;

5) у зв'язку з переведенням застрахованої особи за медичним висновком на більш легку, нижче оплачувану роботу - не більш ніж за два місяці. Цю допомогу обчислюють за загальними правилами, але надають у розмірі, який разом із заробітком за роботу, що виконується тимчасово, не може перевищувати суми повного заробітку до переведення;

6) у разі здійснення протезування за медичними показаннями у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства - за весь період перебування на протезно-ортопедичному підприємстві з урахуванням часу на проїзд туди і назад;

7) у разі санаторно-курортного лікування допомога з непрацездатності надається застрахованій особі, якщо недостатньо щорічної основної і додаткової відпустки на лікування і проїзд туди і назад до санаторно-курортної установи.

За який розрахунковий період обчислюється середньоденна заробітна плата (дохід)?

Розрахунковим періодом для призначення допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю є останні шість календарних місяці (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Якщо хворий працівник відпрацював менше 6 календарних місяців, середню заробітну плату обчислюють за фактично відпрацьовані календарні місяці. У разі, коли працівник захворів, попрацювавши менше календарного місяця, розрахунок здійснюють за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

Якщо перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається у встановленої місячної тарифної ставки (посадового окладу) на момент настання страхового випадку.

За неповного робочого дня (робочого тижня) середня заробітна плата обчислюється з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Які види оплат включаються для обчислення середньої заробітної плати?

Для обчислення середньої заробітної плати є основна і додаткова зарплата, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, у тім числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, з якої сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У рахунок середньої заробітної плати включаються всі виплати в тому розмірі, в якому вони нараховані, тобто "брутто" - не виключаючи податки, утримання аліментів та інші утримування згідно з чинним законодавством України.

Премії за квартал і більш тривалий термін до розрахунку середнього заробітку для призначення соціальних допомог включають у місяці їх нарахування, причому в тій сумі, з якої сплачений єдиний внесок.

Одноразову винагороду за підсумками роботи за рік і за вислугу років включають до середнього заробітку, додаючи до заробітку за кожний місяць розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній.

При визначенні середньої заробітної плати для обчислення соціальних виплат з Фонду страхування на випадок тимчасової втрати працездатності включають такі види оплат:

- основна заробітна плата;

- надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених законодавством;

- премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів;

- винагороди (відсоткові надбавки) за вислугу років, стаж роботи, передбачені законодавством (крім винагороди за вислугу років працівникам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи);

- оплата за роботу у вихідні і святкові (неробочі) дні, у надурочний час за ставками, встановленими законодавчими актами;

- заробітна плата до кінцевого розрахунку по закінченні року (або іншого періоду), обумовлена системами оплати праці на сільгосппідприємствах і в рибних господарствах;

- виплата різниці в окладах працівникам, працевлаштованим з інших підприємств, зі збереженням протягом деякого часу (відповідно до законодавства) розміру посадового окладу за попереднім місцем роботи, а також при тимчасовому заступництві;

- оплата праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів підприємств, залучених без звільнення від основної роботи для підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, для керівництва виробничою практикою студентів;

- сума виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників у межах, передбачених законодавством;

- надбавки і доплати, не передбачені законодавством, і понад розміри, встановлені у законодавстві;

- винагороди за відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції;

- одноразові заохочення, наприклад, окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань;

- витрати на відрядження понад встановлені законодавством норми;

- середній заробіток за час відрядження.

Не включаються види оплат для розрахунку середнього заробітку для обчислення соціальних виплат з Фонду страхування на випадок тимчасової втрати працездатності:

- додаткові відпустки у зв'язку з навчанням і творчі відпустки;

- додаткові відпустки, що надаються відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- сум, нарахованих особам, які проходять навчання (підготовку) для роботи на щойно введених у дію підприємствах;

- сум, що зберігаються за працівником (за основним місцем роботи), які підлягають медичному огляду, за час перебування в медичному закладі на обстеженні;

- допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

- допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;

- одноразова допомога при народженні дитини;

- допомога з догляду за дитиною до досягнення нею трьох років; - допомога на поховання за рахунок фондів соціального страхування;

- допомога у зв'язку з частковим безробіттям;

- суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору; - одноразова допомога, що виплачується відповідно до чинного законодавства України або колективного договору працівникам, які виходять на пенсію;

- вартість виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, миючих, знешкоджуючих засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування відповідно до встановлених у законодавстві норм;

- відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу та інших засобів індивідуального захисту у разі невидачі їх адміністрацією;

- компенсація, що виплачується працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту;

- витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей згідно з договором між підприємством і навчальним закладом, коли навчання не пов'язане з виробничою необхідністю;

- стипендії слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам, направленим підприємствами на навчання з відривом від виробництва до вищих навчальних закладів;

- вартість безкоштовно наданих фі30собам акцій;

- сума доходу, що виплачується при придбанні акцій інших корпоративних прав у фізичних осіб;

- матеріальна допомога на поховання;

- доходи за акціями, дивіденди (відсотки, виплати на паї);

- сума аліментів, що виплачується платнику податків у розмірах, встановленому рішенням суду або добровільним рішенням сторін;

- орендна плата за договором оренди, укладеним з фізичною особою або приватним підприємцем.