
- •1.Стан і перспективи розвитку птахівництва України.
- •2.Економічні аспекти розвитку птахівництва.
- •4.Біологічні особливості птиці.
- •5. Особливості травної системи птиці.
- •6.Екстер,єр і конституція птиці різного напрямку продуктивності.
- •8. Будова і хімічний склад яйця
- •9.Фактори, що впливають на яйцеву продуктивність.
- •10.Динаміка несучості
- •11.Облік яєчної продуктивності
- •12.Утворення яйця
- •13.Вплив світлового режиму на продуктивність курей
- •14.Фактори, що впливають на якість яєць.
- •16Хім склад, поживні смакові якості м,яса птиці
- •20.Визначення статі і віку птиці
- •21.Характеристика порід курей яєчного напряму продуктивності
- •22.Характеристика порід курей м,ясного напрямкупродуктивності
- •23.Характеристика основних кросів курей яєчного напрямку продуктивності.
- •24.Кроси курей яєчного напрямку продуктивності з коричневою шкарлупою.
- •25.Характеристика основних порід індиків.
- •26.Характеристика основних порід гусей
- •27.Характеристика основних порід і кросів індиків.
- •28.Характеристика основних порід і кросів качок
- •29 Роль і значення цесарок, перепелів і голубів.
- •32. Методи розведення птиці
- •37. Виведення спеціалізованих поєднувальних ліній.
- •38.Гібридизація в птахівництві
- •39. Оцінка загальної і специфічної комбінаційної здатності.
- •40.Оцінка плідників за якістю нащадікв.
- •41. Мічення птиці
- •42/43-Селекція курей
- •44Відтворення птиці при штучному осіменіні.
- •45. Особливості розвитку зародка птиці.
- •46.Відтворювальні якості птиці.
- •47.Система органів розмноження.
- •48.Способи парування птиці
- •49.Штучне осіменіння.
- •50.Особливості розвитку зародка птиці.
- •51. Тимчасові ембріональні органи
- •52.Відбір яєць для інкубації.Калібрування яєць
- •53. Збір,обробка,перевезення, зберігання інкуб яєць.
- •54. Технологічний процес в інкубації
- •55.Режим інкубації курячих яєць
- •56.Тривалість ембріонального розвитку різних видів птиці.
- •57.Біологічний контроль в інкубації
- •58.Шлчхи підвищення якості інкубаційних яєць.
- •59. Нормування годівлі птиці
- •60.Типи годівлі с.-г. Птиці.
- •61. Вплив рівня годівлі на яєчну продуктивність.
- •62.Класифікація кормів для с.-г. Птиці.
- •63.Контроль за рівнем і якістю годівлі птиці.
- •64.Годівля молодняку курей яєчних кросів.
- •65.Годівля молодняку курей м'ясних кросів.
- •66.Обмежена і фазова годівля с.-г. Птиці.
- •67.Основні принципи організації технологічного процесу виробництва курячих яєць.
- •68.Системи утримання с.-г. Птиці.
- •69. Головні технологічні ланцюги промислового виробництва яєць.
- •70.Примусове линяння в батьківському стаді курей.
- •75.Збір, сортування та пакування яєць.
- •76.Державні стандарти на харчові яйця.
- •77.Основні принципи організації технологічного процесу виробництва м'яса курчат-бройлерів.
- •78.Вирощування бройлерів на глибокій підстилці.
- •79.Кліткове вирощування курчат-бройлерів.
- •80.Роздільне за статтю вирощування курчат-бройлерів.
- •81.Годівля курчат-бройлерів.
- •82.Технологічний процес забою птиці.
- •83.Ресурсозбереження при виробництві харчових яєць і м'яса курчат-бройлерів.
- •84.Технічне переоснащення птахівництва.
- •85.Технологія промислового виробництва м'яса качок.
79.Кліткове вирощування курчат-бройлерів.
Утримання батьківського стада бройлерів в кліткових батареях Дозволяє майже вдвічі збільшити отримання інкубаційних яєць з тих
же виробничих площ, гіподинамія дозволяє на 10...15% знизити витрати кормів на вироблення продукції, уніфікувати умови утримання дорослих курей селекційного і батьківського стада, ремонтного і товарного молодняку, а ізольоване від посліду утримання курей невеликими группками поліпшує санітарні умови виробництва, полегшує нагляд за поголів’ям, механізацію багатьох трудомістких процесів, підвищує продуктивність праці. Відпадає потреба в підстилці. Технологія виробництва інкубаційних яєць м’ясних курей може бути реалізована при роздільному утриманні курей і півнів з використанням штучного осіменіння (цей метод перспективний для племінних господарств, так як дає можливість ефективніше використовувати цінних плідників і вести точний облік походження і кількості знесених яєць при індивідуальному утриманні курей), а також при спільному груповому їх утриманні (це знижує витрати праці і може бути рекомендовано для розміщення птиці прабатьківського і батьківського стада в репродукторах). В кліткових батареях можна утримувати тільки здорову без екстер’єрних вад птицю. Оптимальний вік посадки ремонтного молодняку в кліткові батареї для батьківського стада – 17 тижнів. Не допускається посадка в кліткові батареї для батьківського стада молодняку старше 20-тижневого віку. Комплект обладнання КП-1-1 – двоярусна конструкція довжиною 88,2м, в кожній батареї зблоковано 96 кліток. В одній клітці розміщують 27 голів – 24♀ + 3♂, статеве співвідношення 1:8. Щільність посадки 11,5гол./м. площі підніжної решітки (867см./гол.) із розрахунку на 1м. площі підлоги пташника – 10 голів. Кількість птиці в 1 клітковій батареї 2536 голів, всього в приміщенні (12 . 96м) – 10144, в тому числі курей – 8832, півнів – 1104. Фронт годівлі при використанні жолобкових годівниць – 13см/гол. Птиця має змогу одночасного підходу до годівниць. Дорослу птицю годують 2 рази на добу, молодняк з 23-тижневого віку – 1 раз. З мікрочашечних напувалок в клітці напувають 4 голови, на 1 ніпельну напувалку приходиться 6...7 голів. Освітлення – 20...30 лк. Температура повітря в холодний і перехідний періоди – 16...18°С при вологості 69...70%. В холодний період з розрахунку на 1кг живої маси птиці необхідно передавати не менше 0,75м./год. Чистого повітря, в теплий – 5м./год. Швидкість руху повітря – 0,2...0,6м/с, до 1,5м/с (у теплий період).
Клітки не мають гнізд. Яйця збирають з 8-ї до 16-ї години кожні дві години вмиканням механізмів прокатки транспортуючих стрічок, що вкладені в приймальних жолобах каркаса батареї.
80.Роздільне за статтю вирощування курчат-бройлерів.
В добовому віці курчат розділяють за статтю, що дає можливість вирощувати їх в оптимальних співвідношеннях – окремо півнів, курочок, спеціалізувати режим годівлі і утримання. Розподіл птиці за статтю необхідно також і для того, щоб у півнів обрізати кігті і зачатки шпор. Коли ж цього не зробити, то при утриманні дорослого батьківського стада значна частина відходу з’являється в результаті вибракування несучок, які травмовані важкими півнями в момент спаровування.