
- •1.Стан і перспективи розвитку птахівництва України.
- •2.Економічні аспекти розвитку птахівництва.
- •4.Біологічні особливості птиці.
- •5. Особливості травної системи птиці.
- •6.Екстер,єр і конституція птиці різного напрямку продуктивності.
- •8. Будова і хімічний склад яйця
- •9.Фактори, що впливають на яйцеву продуктивність.
- •10.Динаміка несучості
- •11.Облік яєчної продуктивності
- •12.Утворення яйця
- •13.Вплив світлового режиму на продуктивність курей
- •14.Фактори, що впливають на якість яєць.
- •16Хім склад, поживні смакові якості м,яса птиці
- •20.Визначення статі і віку птиці
- •21.Характеристика порід курей яєчного напряму продуктивності
- •22.Характеристика порід курей м,ясного напрямкупродуктивності
- •23.Характеристика основних кросів курей яєчного напрямку продуктивності.
- •24.Кроси курей яєчного напрямку продуктивності з коричневою шкарлупою.
- •25.Характеристика основних порід індиків.
- •26.Характеристика основних порід гусей
- •27.Характеристика основних порід і кросів індиків.
- •28.Характеристика основних порід і кросів качок
- •29 Роль і значення цесарок, перепелів і голубів.
- •32. Методи розведення птиці
- •37. Виведення спеціалізованих поєднувальних ліній.
- •38.Гібридизація в птахівництві
- •39. Оцінка загальної і специфічної комбінаційної здатності.
- •40.Оцінка плідників за якістю нащадікв.
- •41. Мічення птиці
- •42/43-Селекція курей
- •44Відтворення птиці при штучному осіменіні.
- •45. Особливості розвитку зародка птиці.
- •46.Відтворювальні якості птиці.
- •47.Система органів розмноження.
- •48.Способи парування птиці
- •49.Штучне осіменіння.
- •50.Особливості розвитку зародка птиці.
- •51. Тимчасові ембріональні органи
- •52.Відбір яєць для інкубації.Калібрування яєць
- •53. Збір,обробка,перевезення, зберігання інкуб яєць.
- •54. Технологічний процес в інкубації
- •55.Режим інкубації курячих яєць
- •56.Тривалість ембріонального розвитку різних видів птиці.
- •57.Біологічний контроль в інкубації
- •58.Шлчхи підвищення якості інкубаційних яєць.
- •59. Нормування годівлі птиці
- •60.Типи годівлі с.-г. Птиці.
- •61. Вплив рівня годівлі на яєчну продуктивність.
- •62.Класифікація кормів для с.-г. Птиці.
- •63.Контроль за рівнем і якістю годівлі птиці.
- •64.Годівля молодняку курей яєчних кросів.
- •65.Годівля молодняку курей м'ясних кросів.
- •66.Обмежена і фазова годівля с.-г. Птиці.
- •67.Основні принципи організації технологічного процесу виробництва курячих яєць.
- •68.Системи утримання с.-г. Птиці.
- •69. Головні технологічні ланцюги промислового виробництва яєць.
- •70.Примусове линяння в батьківському стаді курей.
- •75.Збір, сортування та пакування яєць.
- •76.Державні стандарти на харчові яйця.
- •77.Основні принципи організації технологічного процесу виробництва м'яса курчат-бройлерів.
- •78.Вирощування бройлерів на глибокій підстилці.
- •79.Кліткове вирощування курчат-бройлерів.
- •80.Роздільне за статтю вирощування курчат-бройлерів.
- •81.Годівля курчат-бройлерів.
- •82.Технологічний процес забою птиці.
- •83.Ресурсозбереження при виробництві харчових яєць і м'яса курчат-бройлерів.
- •84.Технічне переоснащення птахівництва.
- •85.Технологія промислового виробництва м'яса качок.
63.Контроль за рівнем і якістю годівлі птиці.
Повноцінність годівлі яєчних курей контролюють за живою масою та рівнем продуктивності кожні 2 тижні (щомісяця) шляхом зважування не менше 100 гол. з стада (методом випадкової вибірки) і зіставляють фактичну живу масу зі стандартом даної лінії, кросу в певний віковий період. Якщо фактична жива маса відповідає стандарту, то птицю годують відповідно до встановлених норм, якщо жива маса вище або нижче стандарту, то добову норму годівлі зменшують або збільшують на 5 г / гол. Птах яєчних кросів курей, що дають яйце з коричневою шкаралупою, споживає дещо більше корму в порівнянні з курми «білих» кросів.
64.Годівля молодняку курей яєчних кросів.
Годівлю ремонтного молодняку яєчних курей диференціюють залежно від віку, живої маси і розвитку. У період ивирощування рекомендують трикратну зміну раціонів. Особливу увагу приділяють годівлі і напуванню курчат у період після виводу. За даними М.М.Лємєшової (2003), протягом перших 7-ми діб життя курчатам необхідно згодовувати комбікорм, який складається із легкозасвоюваних кормів: кукурудзи (40%), пшениці (40%), тестованого соєвого шроту (10%), сухого знежиреного молока (6...8%), рибного борошна високої якості (1,5...2,0%) і рослинної олії (0,5%). У цьому віці в комбікорм не слід додавати кормові дріжджі і м’ясо-кісткове борошно. У період 1...8 тижнів курчат згодовують комбікорм із високим вмістом сирого протеїну (20%) і обмінної енергії (290 ккал). Годують молодняк досхочу. У віці 9...17 тижнів у комбікормі знижують рівень сирого протеїну
(до 14%) і обмінної енергії (до 260 ккал), щоб затримати ранню статеву зрілість. У період перед початком яйцекладки (18...22 тижня або від 18 тижнів до досягнення 5%-ї несучості) використовують комбікорми з більшим вмістом сирого протеїну (16%) і обмінної енергії (265...270 ккал), норма кальцію становить 2%.
65.Годівля молодняку курей м'ясних кросів.
Годівля ремонтного молодняку м’ясних курей повинна бути повноцінною, з високим рівнем поживних речовин – в перші тижні життя. З 56...63 дня застосовують обмежену годівлю (на 30...50%). Приблизні норми поживних речовин в комбікормі для м’ясних курчат (в 100г) вік, тижнів до 7 8...23
Обмінна енергія, кДж 1214 1088 Сирий протеїн, % 20 14 Сира клітковина, % 5 7 Кальцій, % 1,1 1,2 Фосфор, % 0,8 0,7
Годівлю курчат-бройлерів нормують по 2-х або 3-х вікових періодах. Двофазова годівля: 1...4 тижні – стартовий комбікорм, 5...8 тижні фінішний. Трифазова годівля: 1...2 тижні – престартовий комбікорм (23% протеїну), з 2...5 тижні – стартовий комбікорм (до 21% протеїну), з 5...8 тижнів – фінішний комбікорм (до 17% протеїну).
66.Обмежена і фазова годівля с.-г. Птиці.
При обмеженій годівлі м’ясних курей треба дотримуватись декількох важливих принципів:
1) в продуктивний період норму корму встановлюють з урахуванням продуктивності і температури повітря в пташнику;
2)після початку продуктивного періоду протягом 3...4 тижнів даванку корму збільшують, а ближче до піка продуктивності – зменшують;
3) з наближенням до піка продуктивності орієнтуються на очікувану потребу на наступний тиждень;
4) після того, як визначена кількість корму для найвищої продуктивності, її не зменшують 6...8 тижнів (до 38...40 тижневого віку), щоб не допустити швидкого спадання продуктивності.
5) Після 40-тижневого віку, під час спадання продуктивності на кожні 4%, норму корму знижують на 2...3г.
Двофазова годівля: 1...4 тижні – стартовий комбікорм, 5...8 тижні фінішний. Трифазова годівля: 1...2 тижні – престартовий комбікорм (23% протеїну), з 2...5 тижні – стартовий комбікорм (до 21% протеїну), з 5...8 тижнів – фінішний комбікорм (до 17% протеїну).