Розділ і. Основні вимоги до організації діяльності вожатого

1.1. Характеристика особистісних і професійних якостей вожатого

Загальновідомо, що реалізація завдань і змісту роботи таборів, їх оздоровчої і виховної функції залежить в першу чергу від педагогічного колективу, його виховного потенціалу, методично-обґрунтованої логіки табірної зміни та педагогічної майстерності вихователів. Дитячі оздоровчі заклади будуть мати досить високий виховний ефект в тому випадку, коли педагог володіє високими моральними якостями, достатнім рівнем знань, має авторитет. Діти поважають насамперед педагогів, у яких вони вбачають людей справи, висококваліфікованих спеціалістів. А серед них, в більшості випадків, вихованці віддають перевагу найбільш чуйним і добрим.

Отже, головною фігурою в дитячих оздоровчих таборах є вихователі. Їх число встановлюється таким чином: не менше двох посад вихователів (вихователь та вожатий загону) на кожну групу дітей. Крім того на два-три загони є посада підмінного вихователя.

Керівником великого колективу дітей і дорослих є начальник табору. В його функціональні обов’язки входить не лише загальне керівництво життєдіяльністю табору, а й створення необхідних умов для проведення педагогічним колективом оздоровчої та виховної роботи, а також діяльності дитячих організацій.

В документах, які регламентують штатний розклад табору визначено посаду вожатого та вихователя. Вожатий організовує діяльність загону чи іншого дитячого об’єднання. Педагог-вихователь слідкує за виконанням дітьми розпорядку дня, організовує їх побут, спільно з вожатим за допомогою застосування різних форм колективної й індивідуальної роботи забезпечує умови для розвитку інтересів дітей, проводить оздоровчі заходи.

В організації життя дитячого колективу і вожатому і вихователю необхідно спиратися на ініціативу, самодіяльність дітей, розвивати у них прагнення до самостійних дій, спрямованих на суспільно-корисні справи. Для цього необхідно навчити дітей самостійно мислити, планувати роботу свого колективу, здійснювати її, вміти аналізувати і оцінювати участь в ній кожної дитини.

В таборі дорослий виступає не лише в ролі вожатого чи вихователя, але й товариша, порадника, батька. Дитячий колектив повинен стати сім’єю, в якій кожна дитина почувала б себе захищеною.

Від вожатого й вихователя вимагають, в першу чергу, любові до дітей – вередливих і спокійних, добрих і сердитих, до хлопчиків і дівчаток. Саме любов допомагає знайти підхід до дитини, зрозуміти її почуття, думки, прагнення, що в свою чергу породжує дитячу симпатію.

Також робота з дітьми вимагає від вожатого найрізноманітніших знань і умінь. Вона будується на основі широкої ерудиції, знаннях про дитячу психологію, керуванні процесом розвитку особистості дитини і дитячого колективу, про педагогічні основи виховання. Вожатий повинен бути майстром на всі руки і при цьому неодмінно залишатися духовним наставником дітей, який формує їхній світогляд і характер, який сприяє їхньому особистісному росту.

В процесі підготовки до педагогічної діяльності у дитячому оздоровчому закладі майбутні вожаті повинні оволодіти знаннями про:

– особливості вікового розвитку дітей молодшого шкільного віку та підлітків;

– охорону життя та здоров’я дітей;

– нормативно-правові основи роботи вожатого;

– педагогіку тимчасового дитячого колективу;

– логіку розвитку табірної зміни, методику організації тематичних днів та тематичних змін;

– методику колективно-творчих виховних справ;

– педагогічні можливості гри;

– особливості організації самоврядування в таборі.

Водночас вожатим необхідно оволодіти такими вміннями:

– діагностичними (діагностика індивідуальних особливостей особистості, діагностика рівня розвитку колективу);

– проективними (планування колективної та індивідуальної роботи з дітьми в загоні, визначення конкретних цілей та завдань, планування власної педагогічної діяльності);

– конструктивними (розробка творчих виховних справ, ігор тощо);

– організаторськими (організація життєдіяльності в загоні, організація роботи у групі, координація власної діяльності);

– комунікативними (співробітництво з дітьми, взаємодія з дітьми, підбір індивідуального підходу до дитини);

– аналітико-рефлексивними (аналіз педагогічних ситуацій, аналіз власної діяльності);

– прикладними (оформлення загонового куточка, виготовлення призів тощо).

Практика роботи у дитячих оздоровчих таборах доводить, що при правильному керівництві вожатого починають із цікавістю брати участь у житті табору навіть ті діти, які в школі ніколи не займалися суспільною роботою, а ті, хто мав доручення в школі, більш відповідально ставляться до справи, набувають нових умінь і знань.

Як підсумок даного підрозділу пропонуємо поради досвідчених вожатих, наслідування яких сприятиме ефективності педагогічної взаємодії у загоновому колективі, створенню позитивного психологічної клімату, саморозвитку вихованців дитячого загону.

1. Якщо знаходишся поруч з дітьми – нехай у тебе будуть теплі руки, привітне обличчя і добре серце.

2. Якщо дитині погано, постав себе на її місце.

3. Якщо хочеш досягти успіху, необхідно радитися з дітьми.

4. Якщо хочеш посварити дітей, порахуй до десяти.

5. Якщо дітей підбадьорювати і схвалювати, вони навчаться вірити в себе.

6. Якщо діти разом з тобою працюють, грають, співають, посміхаються, ти – переможець.

7. У таборі головне – не система справ, не заходи, а дитина в справі, її вчинки, її ставлення до справи, до товаришів по загону, до дорослих людей.

8. Зроби так, щоб кожен член колективу відчував себе потрібним.

9. Не роби нічого за дітей, роби разом з ними.

10. Гарний вожатий – це той, хто вміє робити добрі справи, а не той, хто не здатний заподіяти дітям зло.

11. Ніколи не роби в приміщенні того, що можна зробити на вулиці.

12. Будь увічливий. Якнайчастіше вживай у розмові з дітьми слова “дякую”, “будь ласка”, “дуже добре”, “мені подобається” й т. ін.