2. Правовий статус об’єднань підприємств
Об’єднання підприємств – це Згідно зі ст. 70 ГК України підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші її види) на умовах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Результатом такого об'єднання є створення нових утворень - об'єднань підприємств, ознаки, правовий статус і види яких буде розглянуто нижче. Поняття об'єднання підприємств. Відповідно до ст. 118 ГК України об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Основні риси об’єднань підприємств:
Організації корпоративного типу;
Належать до організацій, які здійснюють управління діяльністю їх учасників (в тому числі координацію діяльності);
Мають статус юридичної особи;
Основна мета створення – координація діяльності її учасників;
Відсутність мети отримання прибутку;
Тяжіння до монополізму, що обумовлює необхідність отримання згоди Антимонопольного комітету на створення організації;
Реєстрація у встановленому законом порядку;
Добровільність виходу учасників зі складу об’єднання (крім державних, комунальних та інших об’єднань).
Види об’єднань підприємств
За ознакою форми власності, на базі якої функціонують підприємства, учасниками об’єднання можуть бути:
а) підприємства-учасники об’єднання підприємства зберігають статус юричного лиця незалежно від організаційно-правової форми об’єднання, і на них розповсюджується положення цього Кодексу та інших законів відносно регулюрованню діяльности підприємств.
б) Підприємство - учасник господарського об'єднання має право: добровільно вийти з об'єднання на умовах і в порядку, визначених установчим договором про його утворення чи статутом господарського об'єднання; бути членом інших об'єднань підприємств, якщо законом, засновницьким договором чи статутом господарського об'єднання не встановлено інше; одержувати від господарського об'єднання в установленому порядку інформацію, пов'язану з інтересами підприємства; одержувати частину прибутку від діяльності господарського об'єднання відповідно до її статуту. Підприємство може мати також інші права, передбачені засновницьким договором чи статутом господарського об'єднання відповідно до законодавства.
в) Підприємство, яке входить до складу державного або комунального господарського об'єднання, не має права без згоди об'єднання виходити з його складу, а також об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність з іншими суб'єктами господарювання та приймати рішення про припинення своєї діяльності.
г) Рішення про утворення об'єднання підприємств (установчий договір) та статут об'єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, встановленому законодавством.
За ознакою ступеня централізації управлінських повноважень об’єднання підприємств поділяються на:
а) державні
б) комунальні господарські об'єднання
в) холдинги
За ознакою обов’язкового установчого документу об’єднання підприємств бувають:
а) засновницький договір
б) статут
За галузевою ознакою господарські об’єднання поділяють на:
а) загальна
б) особлива
За територіальною ознакою:
-регіональні;
-національні (тобто ПФГ, що функціонують на території однієї якоїсь країни);
-міжнародні (транснаціональні, багатонаціональні).
Залежно від підстав створення об’єднання підприємств поділяються на:
а) добровільно,
б) за рішенням органів
влади
Залежно від сфери діяльності виділяють такі об’єднання підприємств:
Господарські об’єднання, державні, комунальні господарські об’єднання.
За строковою ознакою об’єднання підприємств бувають:
а) на невизначений строк
б) тимчасові
Промислово-фінансова група як особливий різновид господарського об’єднання
Характерні ознаки ПФГ:
1. Правове становище ПФГ визначається такими нормативно-правовими актами, як Відповідно до ч. 1 ст. 125 ГК підприємство може бути учасником промислово-фінансової групи (або транснаціональної промислово-фінансової групи, якщо до складу групи входять українські та іноземні юридичні особи). Порядок утворення та інші питання діяльності промислово-фінансових груп визначаються Законом України від 21 листопада 1995 р. «Про промислово-фінансові групи в Україні»1 та іншими нормативно-правовими актами, зокрема Положенням про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 7812.
1 Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 23. — Ст.
2 ЗПУ України. — 1996. — № 15. — Ст. 398.
2. ПФГ – це особливий вид господарського об’єднання, який не має статусу (до них належать промислово-фінансові групи як особливий вид господарського об'єднання).
3. Мета створення ПФГ розвиток і збереження єдиних виробничо-технологічних комплексів;
— створення фінансово-стійких організаційних структур, що здатні самофінансувати
структурні зміни;
— можливість здійснення міжгалузевої корпоратизації.
4. ПФГ здійснює свою діяльність протягом на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції
5. ПФГ створюється за ініціативою за ініціативою учасників ПФГ. підприємств та інших організацій низової ланки економіки за рішенням Уряду України;
6. До складу ПФГ можуть входити наступні учасники: українські та іноземні юридичні особи. Учасником ПФГ може бути підприємство, банк або інша наукова і проектна установа, організація, створена згідно із законодавством України, чи іноземна юридична особа, що входить до складу ПФГ.
7. Заборонено створювати ПФГ у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, матеріально-технічного постачання, транспортних послуг.
8. ПФГ створюється в наступному порядку: перелік затверджених у встановленому законодавством порядку державних програм, з метою реалізації яких створюється ПФГ
9. Функції органу управління ПФГ покладаються на оловне підприємство, до якого закон встановлює певні вимоги (виготовлення кінцевої продукції ПФГ, здійснення її збуту.
10. Відповідно до законодавства, для ПФГ передбачені наступні пільги:
Оподаткування проміжної та кінцевої продукції ПФГ
здійснюється згідно з чинним законодавством України.
2. Головне підприємство та учасники ПФГ звільняються від
сплати вивізного (експортного) мита і митних зборів у разі
експорту проміжної продукції.
3. Головне підприємство та учасники ПФГ звільняються від
сплати ввізного (імпортного) мита і митних зборів у разі
імпортування проміжної продукції.
4. На банки - учасники ПФГ не поширюються обмеження щодо
внесків комерційних банків до статутних фондів інших підприємств і
організацій, встановлені частиною четвертою статті 3 Закону
України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ), у частині
інвестування коштів у розробку або розвиток і модернізацію
виробництва кінцевої та проміжної продукції ПФГ.
Набуті банками корпоративні права власності та інші майнові
права в цих випадках зберігаються за банками після реорганізації
або ліквідації ПФГ.
5. Використання головним підприємством або учасником ПФГ
пільг, наданих цією статтею, не для виробництва кінцевої та
проміжної продукції ПФГ є ухиленням від оподаткування і тягне за
собою відповідальність згідно з чинним законодавством, а також є
підставою для ліквідації ПФГ або виключення учасника ПФГ із
складу ПФГ.
11. Реорганізація та ліквідація ПФГ здійснюється шляхом Виключення (вихід) головного підприємства або учасника ПФГ із складу ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінетом Міністрів України. Виключення (вихід) із складу ПФГ головного підприємства ПФГ тягне за собою реорганізацію ПФГ та її нову реєстрацію відповідно до цього Положення. Ліквідація ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України:
у зв'язку із закінченням затвердженого терміну її діяльності;
через неможливість реорганізації ПФГ у випадках, передбачених статтею 6 Закону "Про промислово-фінансові групи в Україні";
за ініціативою учасників ПФГ.