8.Охарактеризувати шумерські храмові споруди (на прикладі храмів Урука іv тис. До н.Е.), їх оздоблення і будівельні матеріали.

Основу архитектуры Междуречья составляют светские (дворцы) и религиозные (зиккураты) монументальные постройки и здания. Первые из дошедших до нас храмов Междуречья относятся к IV—III тысячелетиям до н. э. Эти мощные культовые башни, называемые зиккуратами (ziggurat— святая гора), были квадратными и напоминали ступенчатую пирамиду. Ступени соединялись лестницами, по краю стены шёл ведущий к храму пандус. Стены окрашивались в чёрный (асфальт), белый (известь) и красный (кирпич) цвета.

Конструктивной особенностью монументального зодчества было идущее от 4 тысячелетия до н. э. применение искусственно возведённых платформ, что объясняется, возможно, необходимостью изолировать здание от сырости почвы, увлажняемой разливами, и вместе с тем, вероятно, желанием сделать здание видимым со всех сторон. Другой характерной чертой, основанной на столь же древней традиции, была ломаная линия стены, образуемая выступами. Окна, когда они делались, помещались в верхней части стены и имели вид узких щелей. Здания освещались также через дверной проём и отверстие в крыше. Покрытия в основном были плоские, но известен был и свод.

9.Охарактеризувати багатоярусні споруди з храмами – зикурати стародавнього Шумера та Вавилона.

Перші зикурати у формі примітивних східчастих терас з'явилися в Шумері у кінці IV тисячоліття до нашої ери. Шумери, а за ними — ассирійці та вавилоняни, поклонялися своїм богам на вершинах гір і, зберігши цю традицію після переселення в низинне Межиріччя, зводили храми — насипи, сполучаючи небо і землю.

Зикурат є баштою з розміщених одна на одній звужених догори платформ — паралелепіпедів або усічених пірамід, кількістю від 3-х — у шумерів до 7-ми — у вавилонян, що не мали інтер'єру, за винятком верхнього майданчика, на якому розташовувалося святилище — «житло Бога». Тераси зикурату, розфарбовувались у яскраві кольори і з'єднувались сходами або пандусами, стіни членувалися прямокутними нішами. Усередині стін розташовувались кімнати, в яких мешкали священики та храмова прислуга.

10.Давньоєгипетські піраміди, їх призначення, типи і будівельні матеріали (на прикладі пірамід фараонів Джокера, Хеопса і Снофру).

величезні кам'яні споруди пірамідальної, ступінчатої чи баштоподібної форми, збудовані як гробниці для фараонів Давнього Єгипту

Перша піраміда — ступінчата піраміда Джосера, побудована приблизно в 2670 року до нашої ери, нагадує кілька поставлених один на одну щораз менших по масштабу плит. Швидше за все, саме таким був задум архітектора цієї піраміди, Імхотепа. Імхотеп розробив спосіб кладки з тесаного каменю. Згодом, єгиптяни глибоко шанували зодчого першої піраміди, і навіть обожествили його. Він вважався сином бога Птаха, покровителя мистецтв і ремесел.

Сама піраміда Джосера розташована в Саккарі, неподалік від древнього Мемфіса. Її висота становить 62 метри.

Червона піраміда Снофру

Фараон Снофру, батько Хеопса, побудував першу піраміду з рівними стінами — Червону піраміду.

Великими пірамідами називають розташовані в Гізі піраміди фараонів Хеопса (Хуфу), Хефрена і Мікерина. На відміну від піраміди Джосера, ці піраміди мають не ступеневу, а суворо геометричну, пірамідальну форму. Ці піраміди належать до періоду IV династії.