
- •1.Охарактеризувати мегалітичні споруди III – I тис. До н.Е. (менгіри, дольмени, кромлехи).
- •2.Охарактеризувати мегалітичні споруди (на прикладі кромлеха, II тис. До н.Е., у Стоунхенджі).
- •5.Визначити особливості планувальної структури міста Вавилон у vіі – vі ст. До н.Е.
- •8.Охарактеризувати шумерські храмові споруди (на прикладі храмів Урука іv тис. До н.Е.), їх оздоблення і будівельні матеріали.
- •9.Охарактеризувати багатоярусні споруди з храмами – зикурати стародавнього Шумера та Вавилона.
- •10.Давньоєгипетські піраміди, їх призначення, типи і будівельні матеріали (на прикладі пірамід фараонів Джокера, Хеопса і Снофру).
- •11.Охарактеризувати композиційні особливості ансамблю заупокійних храмів і піраміди фараона Джосера, XXVIII ст.. До н.Е.
- •12.Охарактеризувати давньоєгипетський «сонячний» храм, назвати основні його складові (на прикладі сонячного храму фараона Ніусір-Ра, XXV ст.. До н.Е.).
- •21.Охарактеризувати композиційні особливості давньоєгипетського Сонячного храму Ніусір-Ра. Дати визначення обеліска.
- •22.Охарактеризувати скельні храми фараона Рамзеса іі в Абу-Сімбелі хііі ст. До н.Е.
- •23.Охарактеризувати великий храм Амона – Ра xvі – XV ст. До н.Е. В Карнаку, назвати його складові.
- •26.Визначити особливості розташування храмів, пілонів та алей сфінксів у храмовому ансамблі в Карнаку в Єгипті.
- •27.Дати визначення пілона у давньоєгипетській архітектурі.
- •30.Визначити композиційні особливості гіпостильних залів у давньоєгипетській храмовій архітектурі.
- •31.Охарактеризувати досягнення давньоєгипетських будівничих у розвитку будівельної техніки і обробки каменю (на прикладі будівництва пірамід).
- •32.Визначити особливості синтезу монументального мистецтва і архітектури у давньоєгипетських храмових комплексах (на прикладі ансамблів Карнака і Луксора).
- •36.Римський Пантеон, II ст.., його будівельні матеріали, конструкції та оздоблення.
- •41.Охарактеризувати громадські споруди стародавньої Греції – театри, стадіони, агори та інші.
- •42.Назвати основні особливості архітектурно-конструктивної системи собору св. Софії в Константинополі.
- •43.Охарактеризувати будівельну діяльність етрусків (дороги, канали, трицеллові храми).
1.Охарактеризувати мегалітичні споруди III – I тис. До н.Е. (менгіри, дольмени, кромлехи).
Менгі́р — доісторична пам'ятка мегалітичної культури, що є вертикально поставленим кам'яним блоком
Найвідоміше місце, де знаходяться менгіри — місцевість Карнак (Бретань, Франція), взагалі менгіри широко поширені в Західній Європі, зокрема у Франції, на Іберійському півострові в Іспанії (Галісія), у Великій Британії, а також у Північній Африці, Індії, Західному і Південному Сибіру, на Кавказі (Росія) тощо.
Дольмен — це доісторична споруда у вигляді двох або більше величезних брил, поставлених вертикально й перекритих зверху кам'яною плитою. Найчастіше ці споруди використовували як місце поховання. Дольмени можна побачити здебільшого у Західній, Північній та Південній Європі. Деякі з каменів важать декілька тонн.
Кро́млех — древнее сооружение, представляющее собой несколько поставленных вертикально в землю обработанных или необработанных продолговатых камней, образующих одну или несколько концентрических окружностей. Часто конструкции такого типа относят к мегалитам. Иногда в центре таких сооружений находится другой объект: скала, менгир, каирн, дольмен, галерея или даже целый мегалитический комплекс.
2.Охарактеризувати мегалітичні споруди (на прикладі кромлеха, II тис. До н.Е., у Стоунхенджі).
Стоунхе́ндж, — кромлех, що складається з декількох кілець із гігантських (до 8,5 м висотою) каменів. Розташований в Англії на горбистій пустці поблизу міста Солсбері (графство Вілтшир) за 130 км на південний захід від Лондона на Солсберійській рівнині. Тричі перебудовувався між 3500 і 1100 роками до н. е.
Стоунхендж представляет собой окруженную рвом и земляным валом площадку диаметром около ста метров. В центре находится Алтарный камень – многотонный монолит из песчаника. Он окружен пятью парами камней с перемычками наверху (трилитами), установленных в форме подковы и открытой на северо-восток. В основании подковы – самые высокие камни, к концам подковы их высота снижается. Подкова окружена кольцом так называемых синих камней. Они синеватые на сколе и синеют, если их намочить. Далее сарсеновые трилиты образуют кольцо диаметром 33 метра. Всего таких камней 30, дуга из 13 камней сохранилась вместе с верхними камнями. Они были установлены по принципу «паз и шип». Эти камни окружены двумя концентрическими рядами по 30 лунок (так называемые Y и Z лунки). Ближе к валам и рву расположен круг из 56 лунок, известных как «лунки Обри» - по фамилии исследователя, который их обнаружил. На юге расположен малый вход, а основным считается северо-восточный вход, который выходит на аллею, ограниченную параллельными рвами и валами и ведущую к реке Эйвон. На аллее стоит так называемый «Пяточный камень»
3.Назвати різновиди мегалітичних споруд.
менгір — вертикально поставлений камінь, висотою іноді до 20 м; у Франції, наприклад, зустрічаються цілі поля таких стовпів, що тягнуться на 2-3 км; вони, ймовірно, були об'єктом поклоніння або значили місце церемоній;
дольмен — кам'яний ящик, найпростіший його варіант — два вертикально поставлені пласких каменя, перекриті третім; дольмени, як правило, служили місцем поховання членів роду;
кромлех — кам'яні плити або стовпи, розташовані по колу;
4.Охарактеризувати композиційні особливості палацового комплексу VІ – V ст. до н.е. у Персеполі, Іран.
Ападана
Центром комплекса является Ападана Дария, приподнятая над террасой на высоту 4 метра. К ней ведут две парадные лестницы, настолько пологие, что по ним можно было проехать на колесницах. Главную же ценность этих лестниц и всей террасы Ападаны составляют рельефы, высеченные на каменных плитах. По внешней стороне лестницы они изображают торжественное шествие царской гвардии, а по внутренней — шествие слуг, несущих баранов, сосуды, бурдюки с вином. Такое же действие запечатлено и на рельефах самой Ападаны: здесь в процессию выстроены представители покорённых народов.
Многие исследователи давно считают, что процессии данников, украшающие лестницы Ападаны, буквально воспроизводят некое ежегодное мероприятие, возможно, приуроченное к празднованию Нового года. У восточной двери Ападаны изображён восседающий на троне царь царей Дарий I, за ним стоит наследник престола Ксеркс.
Сама ападана представляла собой большой зал, окружённый вестибюлями. Крыша сооружения, вероятно, была деревянной и поддерживалась семьюдесятью двумя каменными колоннами, тринадцать из которых сохранились.
Трипилон и Стоколонный зал
За Ападаной Приблизительно в центре террасы находился Трипилон, вероятно, главный парадный зал в Персеполе. Его лестница украшена рельефными изображениями сановников, на его восточных воротах имелся еще один рельеф, изображающий Дария I на троне и наследника Ксеркса. Далее располагалось огромное помещение, названное археологами Залом ста колонн, по количеству найденных оснований колонн. По бокам северного портика стояли большие каменные быки, восемь каменных ворот были украшены сценами из царской жизни и сражений царя с демонами. Оба парадных помещения — Ападана и Зал ста колонн — почти квадратной формы; к зданиям, где они расположены, сзади примыкали лабиринты сокровищниц, кладовых и жилых помещений, от которых сохранились практически только одни фундаменты.
Тачара
Справа от ападаны находился тачара (жилой дворец) Дария I. Дворец был украшен рельефными изображениями. Во дворце имеется надпись их создателя: «Я, Дарий, великий царь, царь царей, царь стран, сын Гистаспа, Ахеменид, построил этот дворец». Сегодня от тахары остались только фундамент, каменные порталы с дверными проемами и нижние части стен с уцелевшими барельефами.
Гарем Ксеркса
В южной части платформы были дворец Ксеркса, жилые и подсобные помещения, а также царская сокровищница, украшенная прекрасными рельефными изображениями Дария и Ксеркса. Наиболее интересным из них является здание, названное первым персепольским археологом Херцфельдом Гаремом Ксеркса. Оно состояло из двадцати двух небольших двух-трех-комнатных помещений, где могли проживать множество женщин с малолетними детьми.
Гробница Дария III
На окраине Персеполя ученые обнаружили гробницу печально известного Дария III, последнего царя династии Ахеменидов. Оставшаяся незавершенной и разрушенная природными условиями, она выглядит забытой и заброшенной. В ней так и не нашлось место телу бесславного царя, её рельефы непрорезаны и схематичны. Этот монумент служит мучительным напоминанием о печальном финале некогда прославленной империи.