- •1 Розділ. Філософська теорія
- •1.Проблема міфу в різних типах філософствування. Міф і логос.
- •3. Історичні форми філософії. Зміна її предмету в процесі історичного розвитку.
- •4. Синкретичний характер давньоіндійської і дівньокитайської філософії та їх основні школи.
- •5. Культура, її структура і типологізація. Східна та Західна парадигми. Архетипи культури.
- •10. Атомістика в античній філософії: від Демокріта до Левкіпа
- •16. Критичний раціоналізм німецької класики – від трансценденталізму і.Канта до абсолютизму г.Гегеля.
- •20. Філософія свідомості та її рівні: знання,свідомість та самосвідомість. Інтерсубєктивне.
- •21. Проблема істини в різних типах філософствування. Конвенціоналізм. Прагматична та відповіднісна істина.
- •22.Проблема свободи в різних типах філософської парадигми. Фаталізм, провіденціалізм, волюнтаризм.
- •24. Методологія культурно-антропологічних досліджень Клода Леві-Стросса.
- •25. Деконструкція метафізичної традиції Жака Дерріда
- •26. Суспільні ідеали та прогрес. Закони та рушійні сили історії, проблема її сенсу. Сцієнтизм та антисцієнтизм.
- •28. Філософська антропологія. Проблеми глобалізації та індивідуалізація сучасної людини.
- •29. Філософська методологія: типи, рівні, види. Сучасні філософські методи наукового дослідження та їх застосування в науці про фізичне виховання і спорт.
- •30. Постпозитивізм та аналітична філософія
- •2 Розділ. Філософська проктологія. Філософія спорту
- •1.Філософія спорту; історичні витоки і місце в системі фізичної культури.
- •2. Поняття «фізична культура». «фізичне виховання» і «спорт». Сучасні проблеми та історичні тенденції розвитку.
- •3. Наука фізичного виховання і спорту в системі духовної культури людства.
- •4. Фізична культура як основа і спосіб життєдіяльності людини.
- •5. Вчення про співвідношення души і тіла в історико-філософській дискусії.
- •6. Зміст філософсько-педагогічної парадигми фізичного виховання в конкретних історичних умовах.
- •7. Феноменологія тілесності в сучасному соціально-філософському дискусі.
- •8. Філософія здоров'я. Проблема здоров'я здорових людей.
- •9. Здоровий спосіб життя: історичні виміри та перспективи розвитку в Україні.
- •11. Методологія, теорія та методи в науці про фв і с.
- •12. Метод феноменологічної редукції в науці про фв і с.
- •13. Морально-етичні та естетичні проблеми спортивної діяльності.
- •14. Основні філософсько-педагогічні проблеми виховання сучасного спортсмена. Традиційна
- •15. Політико-правові проблеми організації сучасної спортивної діяльності.
- •16. Філософсько-педагогічні та матеріально-технічні проблеми в організації сучасного громадського-масового фізкультурного руху.
- •17. Співвідношення «спорт високих досягнень» і «спорт для всі» в сучасних українських національно-культурних реаліях.
- •18. Традиції здорового способу життя в укр.. Нац.-кул.
- •19. Міфологічна свідомість східних слов'ян про єдність душі і тіла.
- •20. Традиції здорового способу життя в українського народу. Побут козаків Запорізької січі.
- •21. Традиції «звичаєвого права» в сфері фк укр.. Народу.
- •22. Поняття «здоров'я» у вченні м. Амосова.
- •23.Аксіологія фк. Спорт як цінність і цінності спорту
- •24. Здоров'я с системі соціально-культурних цінностей сучасної молоді.
- •25. Співвідношення понять: «культура», «фк» та «спорт». Філософські школи радних єдиноборств, їх ритуальність?
- •26. Аскетизм як принцип здорового способу життя у християнській філософії.
- •27. Арабська філософія про самоцінність здоров'я людини.
- •28. Духовно-моральна постать сучасного спортсмена. Місце та роль «олімпійських ігор» в розвитку загальнолюдських цінностей.
- •29. Інструментальна роль тіла у пізнавальній діяльності тренера
- •30. Етика спортивного тренера та педагога з фв.
- •Розділ. Історія філософії у викладенні першоджерел
- •I. Промова Сократа після звинувачення, передуючого вироку
- •II. Промова Сократа після загального звинувачення
- •III. Промова Сократа після смертного вироку
24. Здоров'я с системі соціально-культурних цінностей сучасної молоді.
Сучасний розвиток українського суспільства характеризується як період трансформаційних процесів, що обумовлений пошуком власного шляху розвитку та зміни цінностей. Людський спосіб життя зумовлює таке існування цінностей, де найвищою постає та, яка визначає сенс життя особистості, всю мотивацію її існування. Ціннісні орієнтації, у широкому значенні даного поняття, можна визначити як вибір людиною певних матеріальних і духовних цінностей як об'єктів, що визначають її цілеспрямовану життєдіяльність, весь спосіб життя. В ціннісних орієнтаціях акумулюється життєвий досвід людей, вони є своєрідним індикатором ієрархії переваг, які людина надає матеріальним чи духовним цінностям у процесі своєї життєдіяльності.
25. Співвідношення понять: «культура», «фк» та «спорт». Філософські школи радних єдиноборств, їх ритуальність?
Термін «фізична культура» вперше з'явився у вжитку в Англії в кінці минулого століття. Однак у західній літературі він не прижився і з часом практично зник з побуту. У соціалістичних країнах і ряді країн «третього світу» термін цей, навпаки, набув широкого поширення, хоча питання про визначення самого поняття «фізична культура» і до цього дня предметом жвавих дискусій.
Проблем і питань при тлумаченні поняття «фізична культура» виникає багато. Не випадково і визначення даного поняття носять, як правило, досить великий характер. Наприклад, В. І. Столяров (Філософсько-культурологічний аналіз фізичної культури, 1988 р.) визначає фізичну культуру як самостійну галузь культури, в «основі якої лежить діяльність, спрямована на соціальне перетворення тіла людини, його фізичного стану, і який включає соціально сформовані засоби, механізми і результати цієї діяльності, пов'язані з нею норми і правила поведінки, емоційні реакції, знання, інтереси, потреби, ціннісні орієнтації тощо, соціальні інститути і відносини »
Слід пояснити, чому замість звичного виразу «фізична культури і спорт» поняття «фізична культура» і «спорт» ми, як правило, вживаємо роздільно.
Головною відмінністю спорту численні дослідники цієї проблеми вважають властивий йому змагальний характер.
Наприклад, один з основоположників сучасної теорії і практики фізичної культури Ж. Ебер під спортом розумів всякий рід фізичної вправи або дії, що містить в собі ідею боротьби з яким би то не було елементом: з відстанню, часом, перешкодою, матеріальною скрутою, небезпекою, тваринам , супротивником і зі своїм власним «я». Таким чином, саме ідея боротьби, суперництва уявляла, на думку Ж. Ебера, суть спорту як соціального явища.
Таким чином. Якщо до числа спортивних змагань відносити тільки змагання у фізичних вправах в звичайному сенсі то категорія «спорт» повністю вписується в поняття «фізична культура»
26. Аскетизм як принцип здорового способу життя у християнській філософії.
У християнстві аскеза розуміється як прагнення людської волі за допомогою подвигів до стяжіння Божественної благодаті, яка рятує, зцілює, перетворює і відновлює людське єство, піддалося гріхопадінню. Аскетизм - це напружене зусилля людини до стяжіння благодаті Святого Духа як запоруки спасіння і Царства Небесного. У християнство термін прийшов з античної культури. Християнство розглядає людину в триєдності: Дух, душа і тіло. А медицина виключає Дух, обираючи об'єктом уваги тільки душу і тіло-правда, при цьому часто визнаючи, що душа домінує, так як у практиці саме психофізичні розлади переважають. Християнство ж вважає, що дуже багато залежить від Духа людини, вибудовуючи таку ієрархію: Дух, душа, тіло. При цьому ні в якій мірі церква не закликає забути про тіло. Навпаки - гріх не дбати про нього, адже тіло - посудина Духа. Серед гріхів - хвороб, що руйнують як особистість, так і рід, і народ, Церква називає сім смертних гріхів: обжерливість, пияцтво, розпуста, жадібність, гнів, гординя, зневіру. Істотно знижують опірність організму хворобам: грубість, себелюбство, підвищена тривожність, суєтність, марнославство. Навпаки, корисні для здоров'я переживання таких благородних почуттів, як: привітність, безкорисливість, неупередженість, терпіння, доброзичливість, стійкість, правдивість, совісність, співчуття, ясність розуму, дитяча здатність дорослої людини дивуватися (емоція, властива тільки людині).
Одне з неодмінних умов життя православних людей - дотримання постів. Піст - це не тільки заборони на певні продукти харчування, але і велика духовна робота. Це особливі періоди, коли Господь показує людині, як мало йому треба, звільняє йому час для роздумів про божественне. А результати поста в чисто тілесному плані - чистка організму, зміцнення здоров'я.
