3.5. Порядок захисту практики

Після закінчення практики студенти звітують про виконання програм та індивідуального завдання.

Перевірений й допущений до захисту керівником від підприємства (чи установи) забезпечується його відгуком. Потім звіт передається на підпис заступнику директора навчального закладу, після чого направляється на рецензію викладачу-керівнику практики.

Звіт практики захищається студентом у присутності членів комісії, що призначена наказом директора навчального закладу. На захисті студент, до 10 хвилин, повідомляє основний зміст роботи. Потім студент відповідає на питання членів комісії, при чому питання можуть мати теоретичний, так і практичний характер. Саме відповіді на питання найбільш точно дозволяють визначити ступінь самостійності студента та рівень теоретичної і практичної підготовки.

Диференційована оцінка з практики враховується нарівні з іншими оцінками, що характеризують успішність студента.

Результати складання заліків із практики заносяться в протокол, екзаменаційну відомість, проставляються в заліковій книжці та в журналі обліку успішності.

Залік з виробничої практики може проводитись й на базі практики. Комісія у складі керівників практики (загальних і безпосередніх) від організації та керівника практики - викладача, проводять співбесіду з питань програми і оформляють результати протоколом.

Студент, який не виконав програму практики й отримав незадовільний відгук на базі практики або незадовільну оцінку, направляється на практику вдруге в період канікул або відраховується з навчального закладу.

Керівник практики інформує адміністрацію навчального закладу щодо фактичних термінів початку і закінчення практики, складу груп студентів, які пройшли практику, їх дисципліну, стану охорони праці й протипожежної безпеки на базі практики та з інших питань організації і проведення практики.

Список рекомендованої літератури:

1. Закон УКраїни “Про підприємства в Україні” // Нове законодавство України. Випуск З.К.: 1992 – 101с. // Зміни і доповнення: Відомості Верховної Ради України, 1992 №48, 1995 №28.

2. Закон УКраїни “Про оплату праці” // Відомості Верховної Ради України, 1995 №17.

3. Вихрущ В.П. Бізнес-план – основа успіху. Тернопіль.: Лілея, 1996.

4. Економіка підприємств / Під ред. Вихруща В.П., Харів П.С., Тернопіль, 1995.

5. Липсиц В.И. Бізнес-план – основа успеха: Практическое пособие. – М.: Машиностроение.

6. Организация, планирование и управление деятельностью проышленного предприятия. / Под ред. С.М.Бухало. – К.: Выща школа.

7. Пушкар М.С. Планування і організація підприємств, об’єднань і комплексів. Навчальний посібник. – К.:НМК.

8. Штефанич Д.А., Костецікий В.Я., Шост І.М. Основи бізнес-планування. – Тернопіль, СМП “Астон”.

9. Штефанич Д.А., Вашків П.Г., Попіна С.Ю. Підприємницький ризик: суть, оцінка та шляхи попередження. – Тернопіль, СМП “Астон”.

10. Плоткін Я., Станковська І. Якість виробів як засіб задоволення потреб споживача і забезпечення конкуренто-спроможності продукції // Ж-л “Економіка України”, 1994 №12. – с.25.

11. Потьомкін Л. Організація нормування та оплати праці на підприємствах в умовах переходу до ринкової економіки // Ж-л “ЕКономіка України”, 1994 №12. – с.25.

12. Горемкын В.А., Бугулув Є.Р., Богомолов А.Ю. Планирование на предприятии. Учебник. – М.: Информ – издат. Дом “Филинь”, 1999 – 328 с.

13. Ильин А.И. Планирование на предприятии. Учеб.пособие. В 2 ч. Ч1 Стратегическое планирование – Мн.: ООО “Мисанта”, 1998. – 296 с.

14. Економіка підприємства / За ред. Покропивного С.Ф. – К., 2000. – розд. 14.

15. Топчій Л.С. Методичні вказівки по визначенню оптимального номенклатурного складу виробничої програми з використанням ПК. – К.: КНЕУ, 1998.

16. Практикум з курсу “Планування діяльності підприємства”. Укладач: Євдокімова Н.М. – К.:КДУ, 1995.