Керівництво райдержаадміністрації

Голова райдержадміністрації

Перший заступник голови райдержадміністрації

Заступник голови райдержадміністрації (2)

Керівник апарату райдержадміністрації

Відділи та інші структурні підрозділи апарату

Управління, відділи та інші структурні підрозділи райдержадміністрації

Відділ діловодства та контролю (8)

Відділ організаційно-кадрової роботи (3)

Відділ економічного розвитку (5)

Відділ регіонального розвитку, містобудування та архітектури (3)

Юридичний відділ (3)

Відділ житлово-комунального господарства (3)

Відділ фінансово-господарського забезпечення (3)

Сектор розвитку інфраструктури (3)

Відділ освіти (5)

Управління агропромислового розвитку (1)

Сектор культури і туризму (2)

Сектор взаємодії з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи (2)

Відділ економічного аналізу і прогнозування розвитку АПК (3)

Сектор у справах сім’ї, молоді та спорту (2)

Державні реєстратори (2)

Відділ ведення державного реєстру виборців (3)

Сектор з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю (2)

Служба у справах дітей (1)

Відділ з питань земельних відносин та геоінформаційних систем (7)

Державні адміністратори (2)

Управління праці та соціального захисту населення (24)

Інспекція з якості та формування ресурсів сільськогосподарськї продукції (1)

Архівний відділ (1)

Сектор з питань надзвичайних ситуацій (2)

З овнішнє середовище

Вищестоящий державний орган

Установки, ц ілі

ДЕРЖАВНА ОРГАНІЗАЦІЯ прямий зворотний зв’язок зв’язок

Ін форма-ційні потоки

Суб’єкт управління

(адміністративний менеджмент)

Інформаційні потоки

р

Об’єкт управління (операційна, адміністративна система)

рішення

есурси

ідеї, послуги, рішення

Система управління державною установою

Рис. 2. Система управління державною установою та формування системи її цілей

4

Процес – це сукупність послідовних дій для досягнення якого-небудь результату.

Елементи процесу управління представляють логічний взаємозв'язок управлінських категорій, що визначають наступні характеристики управлінської діяльності: для чого виконується процес управління; що з'явилося причиною виникнення процесу управління; на що спрямований процес управління; який вид впливу виробляється в процесі управління.

Виходячи із сутності управлінської праці, що є різновидом розумової праці виділяють наступні елементи процесу управління: ціль, ситуацію, проблему, рішення.

Адміністративний процес базується на загальних функціях менеджменту (плануванні, організації, контролі, координації і мотивації) і конкретизується в залежності від цілей і задач управління ситуацією, що складається, і проблем, які розв'язуються.

Під адміністративним процесом слід розуміти комплекс різнорідних по характеру трудових і машинних операцій, що виконуються в певній послідовності і взаємозв’язку для здійснення тієї чи іншої функції управління (або її складової частини).

У вузькому понятті адм. процес розглядається як урегульований нормами адміністративно-процесуального права порядок застосування засобів адмін. примусу, і насамперед адм. стягнень, за здійснення адм. правопорушень. У широкому розумінні адм. процес розглядається як урегульований правом порядок розгляду індивідуально-конкретних справ у сфері виконавчої діяльності органами державного керування, а в передбачених законодавством випадках і іншими, уповноваженими на це органами.

Характерними рисами адм. процесу є: а) адм. процес зв'язаний з держуправлінням, його юр. видами, що реалізуються в правових формах;

б) адм. процес зв'язаний з матер. нормами адм. права; цей зв'язок знаходить прояв у тім, що в ході реалізації задач адм. права дозволяються індивідуальні справи в держуправлінні й ефективно застосовуються норми матер. права;

в) застосування норм матеріального права здійснюється в юрид. порядку, урегульованому адм.-процес. нормами;

г) адм. процес - це не тільки застосування норм матеріального права, а і відповідна діяльність, у результаті якої виникають цивільні відносини, регульовані нормами адм.-процес. права.

Адм. процес здійснюється з дотриманням принципів, що використовуються в держуправлінні. Систему принципів адм. процесу складають: законність, охорона інтересів особи і держави, рівність сторін, національна мова, самостійність органу (посадової особи) при ухваленні рішення, швидкість процесу, відповідальність посадових осіб за правильне ведення процесу, гласність.

Адміністративний процес, яким би ні був його конкретний зміст, у принципі складається з тих самих циклічно повторюваних стадій, обумовлених по ознаці послідовності їхнього виконання: одержання необхідної вихідної інформації; вироблення й ухвалення рішення; організація виконання рішення; оперативне управління ходом виконання рішення; інформація про виконання рішення; оцінка отриманих результатів.

У такій же мірі кожному адміністративному процесу притаманні різні операції, що випливають із зазначених стадій. По їхньому характеру і змісту всі операції адміністративних процесів можуть бути згруповані в три основних види:

1. організаційно-адміністративні операції, тобто такі операції, що самі по собі з зовнішньої сторони носять переважно формалізований, технічний характер;

2. аналітико-конструктивні операції, тобто такі операції, що носять переважно творчий, евристичний характер, містять у більшому чи меншому ступені елементи новизни і полягають в аналізі існуючого положення і пошуку потрібного рішення;

3. інформаційно-технічні операції, тобто такі операції, що носять, як правило, рутинний, часто повторюваний характер, найбільшою мірою зв'язані з використанням технічних засобів і полягають в інформаційному забезпеченні процесів управління.

5

На тлі загального уявлення про менеджмент можна дати узагальнену характеристику менеджера-адміністратора: це керівник, керуючий, що займає постійну посаду і наділений повноваженнями в сфері прийняття рішень з конкретних видів діяльності, що функціонує в ринковій економіці.

Застосовується до:

1. керівників підприємства в цілому або його підрозділів;

2. організаторів будь-яких робіт у рамках окремих підрозділів або програмно-цільових груп;

3. до адміністратора будь-якого рівня управління, що організує роботу. Основні адміністративні функції менеджера.

Функції менеджерів створюють ієрархію, де кожний цикл взаємопов'язаних дій (постановка цілі, організація, підготовка і прийняття рішень, узгодження та розв'язання конфліктів і контроль) є частиною циклу більш високого рівня управління.

Вимоги до менеджера: здатність делегувати владу, комунікабельність, доступність, професіоналізм. Всі менеджери мають можливість розвивати і підвищувати ефективність своєї роботи.

Ключові функції менеджера-адміністратора:

Функція 1: Визначати завдання, тобто «давати» працівникові роботу.

Функція 2: Нагляд — домагатися від працівника виконання роботи.

Функція 3: Забезпечення — створення умов, за яких працівник прагнутиме

виконати роботу вчасно і добре.

Функція 4: Консультування, коригування дій, звільнення.

1 Публічне адміністрування реалізується публічними службовцями, які працюють у публічних організаціях і виконують широке коло завдань. Відповідно до “Концепції реформування публічної адміністрації в Україні” компетенція публічних службовців обмежується виконанням організаційно-роз-порядчих та консультативно-дорадчих функцій: “публічними службовцями є особи, що обіймають адміністративні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій”. Наведене визначення не враховує контрольно-наглядових та інших управлінських функцій, а також надання адміністративних і публічних послуг. У “Концепції реформування публічної адміністрації” публічна служба розглядається як професійна, політично нейтральна цивільна служба в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

10