- •Пояснювальна записка
- •Затверджую
- •Завдання
- •Календарний план
- •Реферат
- •Розділ I коротка характеристика природних і економічних умов ведення лісового господарства
- •1.1. Місцезнаходження і площа
- •1.2. Природно-кліматичні умови
- •Показники кліматичної характеристики
- •1.3. Рельєф і ґрунти
- •1.4. Гідрографія та гідрологічні умови
- •Характеристика річок і водоймищ
- •1.5. Характеристика шляхів транспорту
- •Характеристика шляхів транспорту
- •1.6. Рівень інтенсивності ведення лісового господарства і виробнича потужність Київської лндс
- •Рівень інтенсивності ведення лісового господарства
- •1.7. Поділ лісів на категорії захисності
- •1.8. Господарська діяльність станції
- •Розділ іі характеристика лісового фонду
- •Розділ ііі аналітичний огляд літератури
- •3.1. Основні поняття і терміни, що стосуються проблеми заліснення піщаних земель
- •3.2. Загальна характеристика та відомості про піщані землі
- •3.3. Мінералогічний та хімічний склад пісків
- •3.4. Механічний склад та фізичні властивості пісків
- •3.5. Заліснення піщаних земель
- •Кількість доглядів та їх тривалість у лісових культурах з міжряддями 2,5-3 м залежно від віку культур і природних зон
- •3.6. Закріплення сипучих, рухомих пісків
- •Розділ IV методика досліджень. Досвід створення захисних лісових насаджень на піщаних землях дп «київська лісова науково-дослідна станція»
- •4.1. Методика досліджень
- •4.2. Досвід створення та агротехніка захисних лісових насаджень на піщаних землях підприємства
- •4.3. Аналіз створення захисних лісових насаджень на піщаних землях дп «Київська лісова науково-дослідна станція»
- •Розрахунок значення середнього діаметра насадження за сумою площ поперечних перерізів (тпп-1; ярус - і; порода – сосна звичайна)
- •Розрахунок значення середнього діаметра насадження за сумою площ поперечних перерізів (тпп-2; ярус - і; порода - сосна)
- •Розрахунок значення середнього діаметра насадження за сумою площ поперечних перерізів (тпп-3; ярус - і; порода - сосна)
- •Розрахунок значення середнього діаметра насадження за сумою площ поперечних перерізів (тпп-4; ярус - і; порода - сосна)
- •Розрахунок значення середнього діаметра насадження за сумою площ поперечних перерізів (тпп-5; ярус - і; порода – сосна звичайна)
- •4.4. Підведення підсумків, узагальнення характеристики пробних площ та аналіз особливостей росту насаджень на піщаних землях дп «Київська лндс»
- •Висновки та пропозиції виробництву
- •Список використаних джерел літератури
3.5. Заліснення піщаних земель
Піщані ґрунти, що непридатні для сільськогосподарського використання, підлягають залісненню. Лісорозведення слід проводити також і на достатньо родючих, продуктивних ґрунтах сільськогосподарського призначення.
На ефективність лісорозведення на піщаних землях впливають їх вологозабезпеченість та вміст поживних речовин.
Одним з найважливіших пунктів при залісенні пісків є добір деревних порід із переліку рекомендованих для заліснення пісків, та схеми їх змішування. Головною деревною породою для заліснення піщаних земель у переважній більшості лісорослинних зон нашої країни, в тому числі й на Поліссі, є сосна. Хоча й робінія псевдо акація, береза, вільха чорна, верба біла, тополя чорна досить обширно застосовуються у залісненні пісків.
Популярність заліснення пісків сосною пояснюється її широкою екологічною амплітудою, відносно вологості ґрунту, а також крайньою оліготрофністю. Вона росте як на сухих кварцових пісках, так і на надмірно зволожених ґрунтах.
Введення до сосни листяних порід поліпшує умови розкладу підстилки, збагачує ґрунт поживними речовинами, створює сприятливі умови для оселення в лісі корисних птахів і фауни.
На піщаних землях Полісся при залісненні піщаних земель зазвичай висаджують сім рядів сосни звичайної, потім три ряди дуба звичайного або червоного.
Поширеним також є березово-сосновий тип лісових культур. У таких насадженнях забороняється змішувати сосну з березою в рядах або через ряд, оскільки береза при розгойдуванні навіть слабким вітром оббиває у сосни хвою, бруньки і навіть незадерев’янілі пагони, пригнічуючи тим самим її ріст і розвиток. Виходячи з цього доцільніше змішувати ці породи смугами, де 4-8 рядів сосни звичайної чергуються з одним рядом берези.
У кращих і добре волого забезпечених умовах (С2-С4) на пісках доцільно вирощувати чисті насадження з тополі, а в С5 – з вільхи чорної та верби.
Говорячи про способи створення лісових культур на піщаних землях слід сказати, що при необхідності заліснення зарослих пісків створюють у більшості масивні лісові культури, які не погіршують гідрологічного режиму території пісків. Не має переваг також двоприйомне суцільне заліснення пісків перед одноразовим. Застосування тих чи інших прийомів агротехніки, які запобігають дефляції піщаних земель, залежить від ступеня дефляції пісків. Одним з основних елементів агротехніки створення культур являється спосіб обробітку ґрунту. Глибину обробітку ґрунту слід принципово збільшувати в напрямках від Полісся до Степу, від вологих умов місцезростання до сухих, від глибоких родючих супіщаних ґрунтів до бідних піщаних.
На території Полісся ступінь виникнення загрози дефляції мінімальний. Тому доцільно застосовувати суцільну оранку ґрунту. У свіжих та більш вологих суборах і сугрудках площу підготовлюють так само, як і на супісках чи суглинках в сільському господарстві.
Після суцільної оранки ґрунту культури сосни звичайної висаджують механізовано з шириною міжрядь 2,5-3,0 м. Інколи доцільними є міжряддя 1,5 м, вони дозволяють проводити лінійні доглядові рубки в молодих насадженнях 10-ти річного віку і широко використовувати молоді деревця сосни на новорічні ялинки та виробництва хвойно-вітамінного борошна. Догляди за такими культурами суцільні, механізованим способом [8].
Кількість доглядів у різних лісорослинних зонах різна, оскільки гідрологічний баланс, фізичні сили природи, що впливають на піски та інші фактори у різних лісорослинних зонах різні і діють на ґрунти по-різному. Орієнтовна кількість доглядів залежно від віку культур і природних зон наведена в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2