3. Об’єкт, мета та задачі фінансового менеджменту.

Обєктом Фм: 1) валові грошові потоки, що формуються на рівні під-в, орг-цій; 2) формування і використання прибутку; 3) формування і використання капіталу підприємств. Мета ФМ- еф-не упр-ня рухом грош коштів в межах підп-ва, що спрямована на його розвиток. Гол метою ФМ є забезпеч максимізації добробуту власників підп-ва в поточн та перспект періодах.

Передбачає управління основним і оборотним капіталом, а це управління передбачає вирішення задач і визначення джерел формування кап-лу, його структури, розміщення і використання капіталу; 4) Інвестиційна діяльність підприємств, управління повязане з вирішенням питань реальних і фін інвестицій. Задачі Фм: 1) забезпечення стійкої платоспроможності, його ліквідності, фінансової стійкості; 2) забезпечити безбиткову роботу, збільшити прибуток та оптимізувати його використання; 3) забезпечення ефективної інвестиційної діяльності;4) збільшення капіталу під-ва, знаходження оптимальної структури джерел його формування, ефективне розміщення та використання; 5) соціальна відповідальність - виконання фін зобов’язань перед інвесторами, державою, працівниками.

4.Стратегія та тактика фінансового менеджменту.

У ФМ слід відокремлювати стратегію від тактики ФМ. Під фін стратегією підп-ва розуміють формування с-ми довгострокових цілей фін діял-ті і вибір найефективн шляхів їх досягнення. До осн етапів процесу формування фін стратегії підп-ва належать: 1)визнач заг періоду формування фін стратегії; 2)формув стратегічних цілей фін діял-ті(досягнення цілей фін стратегії забезп за таких умов: -достатність капіталу для формув необхідних активів, -опт-ть якісної стр-ри активів і фін стр-ри капіталу, -зниж рівня фін ризиків, -фін інновації); 3)розробка фін політики по окремих аспектах фін діял-ті; 4)конкретизація показників фін стратегії за періодами її реалізації; 5)оцінка розробленої фін стратегії. Стратегія Фм - загальний напрямок, засіб використання коштів, фін ресурсів для досягення поставлених цілей, поставлення задач. Вона дозволяє концентрувати зусилля поставлених задач.

Тактика ФМ полягає в маркетингових дослідженнях, прийнятті фін менеджером цінових рішень, вирній орієнтації на ті чи інші сегменти ринку, інтенсивних зусиллях по просуванню товарів, контролі за реалізацією та своєчасним коригуванням маркетингової політики.Тактика Фм - конкретні методи, прийоми, які використовуються для досягнення цілей в конкретних умовах д-ті під-ва. Задача тактики управління – найбільш оптимальні рішення в конкретній ситуації.

5. Функції та механізм Фм.

Фм реалізує свою головну мету шляхом виконання певних функцій, ці функці поділяються на 2 осн групи: 1) ф-ції Фм яккеруючої сис-ми (розробка фін стратегії під-ва, формування ефективних інф сис-м, що забезпечують обгрунтування альтернативних управлінських рішень, здійснення аналізу різних аспектів фін д-ті під-ва, здійсення планування фін д-ті під-ва по основним її напрямкам, розробка дієвої системи стимулювання реалізації, прийнятих управлінських рішень у сфері фін д-ті, здійснення ефективного контролю за реалізацію прийнятих управлінських рішень в галузі фін д-ті); 2) ф-ції Фм як спеціальної сфери управління під-вом (управління: активами, кап-лом, інвестиціями, грош потоками, фін ризиками, антикризове фін управління при загрозі банкрутства). Процес управління фін д-тю базується на певному механізмі. Механізм Фм – сис-ма осн елементів, що регулюють процес розробки і реалізації управлінських рішень у сфері фін д-ті під-в. Елементи механізму: 1) державне нормативно-правове регулювання; 2) ринковий механізм регулювання; 3) внутрішній механізм; 4) сис-ма конкретних методів і прийомів здійснення управління.

6. Прийоми Фм і їх характеристика. Осн прийоми Фм: 1) фінансовий аналіз (аналіз руху грош коштів, грош потоків, аналіз формування і використання прибутку, аналіз звітів про фін результати, аналіз факторів, що впливають на формування прибутку, аналіз розподілу і використання прибутку, аналіз бух балансу); 2) фінансове планування - планування і використання фін ресурсів (оперативне фін планування – пов’язане з надходженням і використанням валових грошових потоків, де хар-на велика к-ть показників, які враховуються, невелика періодичність складання планів у формі оперативного фін планування; поточне фін плануівння - обмежене періодом, здійснюється протягом року поквартально, пов’язане з визначенням фін русурсів, їх надходженням і використанням, при цьому к-ть показників  порівняно з оперативним плануванням; перспективне фін планування – пов’язане з визначенням фін ресурсів на преспективу, тісно пов’язане з прогнозуванням фін показників); 3) прийняття рішень: осн напрями (відносно формування капіталу підприємств; в сфері інвест д-ті, визначення напрямів здійснення інвест д-ті, структури інвестицій, джерел фінансування інвестиційної д-ті; повязаниї з поточною фінансовою діяльністю рішення, що забезпечують поточне надходження коштів, формування, використання прибутку.

7. Суб’єкти фін менед-ту та їх характеристика. До суб’єктів фін менд-ту відносяться: 1) власник під-ва; 2) фін менеджер широкого профілю; 3) функціональний фін менеджер. Власник під-ва самостійно здійснює ф-ї фін управ-ня, як правило на малих під-вах, з невеликим об’ємом фін д-ті. В цьому випадку залучати для здійснення цих ф-й спеціаліста необхідності немає. Фін менеджер широкого профілю явл-ся спеціалістом – найманим працівником, що здійснює практично всі ф-ї фін управ-ня під-вом. Такі спеціалісти викор-ся в основному на під-вах для загального керівництва фін д-тю. Функціональний фін менеджер явл-ся вузьким спеціалістом – найманим працівником, що здійснює спеціалізовані ф-ї управ-ня в однієї з сфер фін д-ті під-ва. Виділ наступні форми спеціалізації функціональних фін менеджерів: менеджер по управ-ню інвестиціями під-ва (інвестиційний менеджер), менеджер по управ-ню грош потокам (кеш-менеджер), менеджер по управ-ню фін ризиками (ризик-менеджер), менеджер по антикризовому фін управ-ню під-вом при загрозі банкрутства (антикризовий менеджер) та інш