
- •3. Державний устрій і система управління у Скіфській державі
- •18.Зміни в державно-правових інститутах Русі в період феодальної роздробленості.
- •27. Джерела права Великого князівства Литовського
- •33. Брестська церковна унія та її наслідки для України.
- •34. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої в 1 пол. 17 ст.
- •35. Копні суди в українських землях.
- •37. Органи влади та управління Запорізької Січі.
- •38. Судочинство Запорізької Січі.
- •39. Основні риси звичаєвого права Зап Січі.
- •40. Система злочинів і види покарань у Запоріз. Січі.
- •41. Виникнення і структура управління реєстрового козацтва
- •43. Джерела права війська Запорозького (др. Пол..17ст)
- •44. Право власності та спадкове право в Гетьманській державі
- •45. Гетьманські статті як основа державного права гетьм.Держави
- •46. Формування української нац. Держави в ході визвольної боротьби під проводом б.Хмельницького
- •47. Зборівська угода 1649 та її значення.
- •48. Білоцерківський договір 1651: основні положення
- •49.. Переяславська угода та Березневі статті 1654 р. Між Україною та Московією
- •50. Гадяцькі статті гетьмана Виговського 1658 р.
- •51. Переяславські статті ю.Хмельницького 1659р: суть і наслідки для України.
- •52. Україно-шведська угода Мазепи: мета, наслідки.
- •53. Договірні статті (конституція п.Орлика), їх істор. Значення.
- •54. Політика Московії в Лівобережній Україні та Слобожанщини в др. Пол.. 17-18ст.
- •55. Створення та діяльність Малоросійського приказу (1663-1722 р)
- •57. Правобережна Україна в 18 ст. Поділи Польщі.
- •58. Суспільно-політичний устрій укр..Земель у складі Російської імперії (18-19ст)
- •59. Обмеження автономних прав України і Малоросійська колегія (1722-1727 р)
- •60. Права, за якими судиться малоросійський народ (1743р) Заг.Х-ка.
- •63. Судова реформа 1864 р. В Росії та її особливості в Україні.
- •64. Суспільно-політичний устрій і право Галичини, Північної Буковини і Закарпаття у 19ст.
- •Національно-визвольний рух
- •Суспільний лад
- •Державний лад
- •67. Укр.Центр.Рада і становлення унр. Третій Універсал Української Центральної Ради
- •68. Брестський мир 1918 р. Та його наслідки для України.
- •69. Конституція Укр.Народ.Республіки 1918р.
- •71.Формування Укр.Нац.Держави в добу Дерикторії.
- •80. Посилення ролі позасудових репресивних органів в урср к 1930р.
- •81. Право урср в умовах тоталітарного режиму в 1930 р.
- •82.Основні положення конституції урср 1937.
- •83. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Та наслідки для України.
- •84. Проголошення державності Карпатської України 1939 р.
- •86. Розчленування України німецько-фашистськими загарбниками. Характеристика окупаційного режиму.
- •87. Правоохоронні органи урср в роки війни з фашизмом.
- •88. Акт відновлення української державності 30 червня 1941 р. Його політично-правове значення.
- •89 Урср –засновник і член оон.
- •90. Основні тенденції і розвитку права урср після Другої Світової війни.
57. Правобережна Україна в 18 ст. Поділи Польщі.
У другому десятиріччі XVIII ст. Польща відновила своє панування на всій території Правобережної України. Тут поновили свою діяльність воєводські органи управління та королівські суди. Магнати і шляхта знову стали єдиними володарями краю. Панщина досягала небачених розмірів, влітку робота на панських землях тривала по 13—15 годин на добу, селяни сплачували безліч податків, ледь-ледь перебиваючись, в той час як кілька родин найбільших магнатів володіли величезними латифундіями. Іноземне панування гальмувало економічний розвиток українських земель. Майже 80% земель перебували у приватній власності магнатів і шляхти. Відродження козацтва тут було заборонено. Без козаків селянам було важко дати відсіч шляхті. Час від часу спалахували локальні повстання на чолі з селянами-втікачами. Повстанці ховалися у лісах і звідти нападали на поодинокі маєтки. їх (з початку XVIII ст.) називали гайдамаками. З часом вони стали серйозною загрозою для польської шляхти, особливо із закінченням терміну звільнення від панщини, введенням кріпацтва та посиленням релігійного гніту.
У другій половині XVIII ст. Річ Посполита переживала період занепаду. Фільваркова система господарювання і шляхетська анархія гальмували господарський розвиток країни, послаблювали її перед зовнішньою агресією. Ослабленням Польщі скористалися сусідні Росія, Прусія та Австрія. Вони планували розчленувати Польщу, прагнули розширити за рахунок її території свої володіння. їх лякало також поширення ідей просвітництва, а згодом ідей Французької революції. Перший поділ Польщі відбувся у 1772 p., в результаті якого до Росії відійшли в основному білоруські землі. Наступні два поділи відбулись наприкінці XVIII ст.Під впливом Великої французької революції у Польщі розгорнувся масовий визвольний рух, який очолив Т. Костюшко. Щоб знищити революційний осередок у себе на кордонах, Катерина І і направила до Польщі війська, які згодом очолив О. Суворов.Військові дії російської армії проти шляхетських військ на Правобережжі розпочалися на початку травня 1792 р. Королівська армія опору майже не чинила. Одні за одним здавалися польські гарнізони. Незначні сутички відбулися лише під Любаром, Шепетівкою та Острогом. На середину 1792 р. військові операції практично припинилися. Але минув майже рік, перш ніж були реалізовані плани царського уряду. 27 березня 1793 р. з'явився маніфест Катерини II, за яким Правобережна Україна включалась до складу Росії. Незабаром розпочалося складання присяги населенням краю на відданість Росії (крім селян, за яких її складали поміщики). Воно відбувалося досить швидко і без особливих ускладнень. Внаслідок поділу Польщі в 1793 р. до Росії увійшла територія Правобережної України (Подільське, Волинське, Брацлавське і Київське воєводства). Через два роки (1795) відбувся новий поділ Речі Посполитої, і до Росії відійшли західні землі Волині й Білорусі. Поділи Польщі були реакційним явищем. Польський народ на багато десятиліть втратив свою державну незалежність. Разом з тим ліквідація державних кордонів між землями Лівобережжя та Правобережжя всупереч політиці російського царизму створила сприятливіші умови розвитку українського народу як у господарській, так і духовній сферах. Протягом 90-х років XVIII ст. на Правобережжі були поширені загальноімперські адміністративні органи та установи. У краї почали діяти намісницькі, а згодом губернські правління, царські судові органи тощо. Становище народних мас майже не змінилося. Вони, як і раніше, відробляли панщину у маєтках феодалів та сплачували чисельні державні податки. Одночасно польські магнати одержали від царських властей нові чини, звання, права російського дворянства. Отже, наприкінці XVIII ст. основна частина українських земель увійшла до складу Російської імперії. Але проблема возз'єднання всіх українських земель в одне ціле вирішена до кінця так і не була. Частина українських земель (Галичина, Буковина, Закарпаття) потрапила під владу Австрійської імперії. Таким чином, наприкінці XVIII ст. українські землі потрапили під владу двох імперій, які здійснювали національне гноблення українського народу. Ключові дати1772 р. - перший поділ Польщі1793 р. - другий поділ Польщі1795 р. - третій поділ Польщі .