2.1.Етапи формування навичок спілкування дитини із синдромом Дауна

Корекційна логопедична робота планується логопедом спільно з іншими педагогами. На групових заняттях педагоги закріплюють матеріал, пройдений і відпрацьований з логопедом на індивідуальних заняттях. Індивідуальні заняття з логопедом проходять один раз на тиждень, а цього недостатньо для того, щоб відпрацювати і закріпити набуті мовні навички. Тому систематична робота батьків та відвідування групових занять є необхідною умовою успішного мовного розвитку дитини. Індивідуальна логопедична робота включає в себе кілька етапів, які потрібно знати і враховувати не тільки логопедам, а й іншим фахівцям, а також, батькам дітей. Ось деякі основні етапи:

• Встановлення контактів з кожною дитиною з метою виявлення його мовних можливостей;

• Виховання слухового і зорового сприйняття, уваги і пам'яті;

• Формування уваги до немовних звуків, виховання вміння вслухатися в вимову і давати відповідні рухові і мовні реакції;

• Виховання почуття ритму, слухового уваги, розвиток зорової уваги (тактильний контакт дитини з досліджуваним предмета обов'язковий);

• Розвиток імпресивної мови (розуміння);

• Формування вміння вслухатися мова, розуміти її зміст, зосереджуватися і давати відповідні рухові і звукові реакції;

• Розширення обсягу розуміється чужої мови, накопичення пасивного словникового запасу на основі наочних предметних дій;

• Навчання дітей вмінню співвідносити (у пасиві) предмети та дії з їх словесним позначенням;

• Розвиток розуміння граматичних форм мови, розуміння питань "Де?", "Куди?" і т.д.;

• Навчання розумінню сенсу сюжетних картинок на яких люди здійснюють різні дії;

• Виховання загальних мовних навичок (розвиток подражательности);

• Розвиток у дітей подражательности, викликання мовного наслідування (мова з рухом);

• Навчання дітей розповідання віршів і співу пісеньок, містять звуконаслідування;

• Вироблення правильного мовного дихання (діафрагмального) і правильної артикуляції звуків;

• Розвиток виразності мовлення (модуляції голосу);

• Формування активного словника;

• Викликання у дітей потреби наслідувати словами дорослого;

• Формування звукослоголосної структури слова з правильним відтворенням ударного складу;

• Формування вміння називати імена дітей та членів сім'ї; називати предмети (картинки) по лексичним темами;

• Формування дієслівного словника;

• Поповнення активного словника дітей за рахунок прикметників, що позначають ознаки, які діти можуть відчути;

• Помацати, побачити, почути;

• Домовляння дітьми фраз, розпочатих логопедом (на зоровій опорі);

• Формування граматичного ладу мовлення;

• Навчання дітей двослівних і трислівні пропозиціям;

• Розвиток вміння правильно відповідати на запитання;

• Розвиток вміння погоджувати слова в словосполученнях;

• Навчання діалогу;

• Сприйняття змісту маленьких оповідань, казок, віршів (з опорою на картинки) і відповіді на найпростіші запитання за сюжетом;

• Домовляння слів, словосполучень у віршах і казках.

Терміни формування мови і подолання недоліків вимови залежать від ряду факторів:

• ступеня складності дефекту

• індивідуальних і вікових особливостей дитини

• регулярності занять

• допомоги з боку батьків.

Логопедичний вплив здійснюється поетапно, при цьому на кожному з етапів вирішується певна педагогічна завдання, підпорядкована спільної мети логопедичного впливу.