
- •1.1.Формування процесу спілкування та мовлення в онтогенезі
- •1.2.Вплив своєчасного розвитку комунікативної функції та формування повноцінної особистості
- •1.3.Закономірності розвитку мови дітей раннього віку
- •1.4.Особливості розвитку мовлення та навичок спілкування у дошкільників із синдромом Дауна
- •2.1.Етапи формування навичок спілкування дитини із синдромом Дауна
- •2.2.Організація роботи, спрямованої на стимуляцію активної мови дитини
- •2.3.Структурова система формування розуміння мови. Рівні складності фразової мови
- •2.4.Загальні рекомендації до формування навичок спілкування і мови у дитини з синдромом Дауна
2.1.Етапи формування навичок спілкування дитини із синдромом Дауна
Корекційна логопедична робота планується логопедом спільно з іншими педагогами. На групових заняттях педагоги закріплюють матеріал, пройдений і відпрацьований з логопедом на індивідуальних заняттях. Індивідуальні заняття з логопедом проходять один раз на тиждень, а цього недостатньо для того, щоб відпрацювати і закріпити набуті мовні навички. Тому систематична робота батьків та відвідування групових занять є необхідною умовою успішного мовного розвитку дитини. Індивідуальна логопедична робота включає в себе кілька етапів, які потрібно знати і враховувати не тільки логопедам, а й іншим фахівцям, а також, батькам дітей. Ось деякі основні етапи:
Встановлення контактів з кожною дитиною з метою виявлення його мовних можливостей;
Виховання слухового і зорового сприйняття, уваги і пам'яті;
Формування уваги до немовних звуків, виховання вміння вслухатися в вимову і давати відповідні рухові і мовні реакції;
Виховання почуття ритму, слухового уваги, розвиток зорової уваги (тактильний контакт дитини з досліджуваним предмета обов'язковий);
Розвиток імпресивної мови (розуміння);
Формування вміння вслухатися мова, розуміти її зміст, зосереджуватися і давати відповідні рухові і звукові реакції;
Розширення обсягу розуміється чужої мови, накопичення пасивного словникового запасу на основі наочних предметних дій;
Навчання дітей вмінню співвідносити (у пасиві) предмети та дії з їх словесним позначенням;
Розвиток розуміння граматичних форм мови, розуміння питань "Де?", "Куди?" і т.д.;
Навчання розумінню сенсу сюжетних картинок на яких люди здійснюють різні дії;
Виховання загальних мовних навичок (розвиток подражательности);
Розвиток у дітей подражательности, викликання мовного наслідування (мова з рухом);
Навчання дітей розповідання віршів і співу пісеньок, містять звуконаслідування;
Вироблення правильного мовного дихання (діафрагмального) і правильної артикуляції звуків;
Розвиток виразності мовлення (модуляції голосу);
Формування активного словника;
Викликання у дітей потреби наслідувати словами дорослого;
Формування звукослоголосної структури слова з правильним відтворенням ударного складу;
Формування вміння називати імена дітей та членів сім'ї; називати предмети (картинки) по лексичним темами;
Формування дієслівного словника;
Поповнення активного словника дітей за рахунок прикметників, що позначають ознаки, які діти можуть відчути;
Помацати, побачити, почути;
Домовляння дітьми фраз, розпочатих логопедом (на зоровій опорі);
Формування граматичного ладу мовлення;
Навчання дітей двослівних і трислівні пропозиціям;
Розвиток вміння правильно відповідати на запитання;
Розвиток вміння погоджувати слова в словосполученнях;
Навчання діалогу;
Сприйняття змісту маленьких оповідань, казок, віршів (з опорою на картинки) і відповіді на найпростіші запитання за сюжетом;
Домовляння слів, словосполучень у віршах і казках.
Терміни формування мови і подолання недоліків вимови залежать від ряду факторів:
ступеня складності дефекту
індивідуальних і вікових особливостей дитини
регулярності занять
допомоги з боку батьків.
Логопедичний вплив здійснюється поетапно, при цьому на кожному з етапів вирішується певна педагогічна завдання, підпорядкована спільної мети логопедичного впливу.