
- •1. Економічні закони, як регулятори виробництва.
- •1.Зміст виробництва та його складові елементи. Структура суспільного виробництва.
- •1. Продуктивні сили, їх функціональна структура
- •1.Типи,види,форми власності.
- •2.Проблеми економічного зростання в Україні.
- •1.Суспільний продукт та його сучасні форми
- •2.Грошовий обіг та його закон
- •1.Проблеми інтеграції України в Світовому господарстві
- •1.Ефективність виробництва її види та показники
- •1.Відносини власності в Україні. Роздержавлення і приватизація
1. Продуктивні сили, їх функціональна структура
Продуктивні сили — це складна система, що включає матеріальні й духовні (за складом), об'єктивні й суб'єктивні (за характером відтворення і специфікою функцій), суспільні й природні елементи. В процесі історичного розвитку їх склад у цілому, як і окремі елементи, постійно збагачується, наповнюється якісно новим змістом. Системі продуктивних сил властиві свої внутрішні закони розвитку.Продуктивні сили виражають відношення людини до природи, процес праці, спільний для всіх суспільних способів виробництва.Отже, продуктивні сили — це фактори, які забезпечують перетворення речовин природи відповідно до потреб людей, створюють матеріальні й духовні блага і визначають зростання продуктивності суспільної праці.До них відносять:1)людина(з освітою,кваліф.) 2)засоби виробн.(засоби праці, предмети праці).Засоби праці-це комплекс речей якими людина діє на предмети праці(машини,обладнання)Предмети праці-це речов.природи на які людина впливає в процесі виробн.. і їх видозмінює(поділ.на дані самі природою і ті які пройшли обробку)-сили природи,-наука,-інформація,-методи орг..виробн.
2. Інфляція - це знецінення грошей унаслідок перевищення кількості грошових знаків, що перебувають в обігу, суми товарних цін, що виявляється у зростанні цін. Відповідно до темпів інфляційного процесу розрізняють три різновиди інфляції:повзуча, галопуюча та гіперінфляція. У розвинутих країнах основними причинами інфляції є: - монополістичні тенденції к економіці та панування монополій; - крах золотого стандарту; - надмірне зростання державного дефіциту та державного боргу; - розвиток диспропорцій у економіці; - кризові явища у валютно-фінансовій системі та ін. Загалом розрізняють причини інфляції щодо товарів (інфляція пропозиції) і щодо грошей (інфляція попиту). Інфляція — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.Розмір множини товарів, ціни на які зростають, та довжина процесу зростання цін є важливими характеристиками поняття інфляції. Основними негативними наслідками інфляції є падіння рівня життя населення. Інфляція є протилежністю дефляції, котра проявляється в падінні рівня цін, що, в свою чергу, є підвищенням купівельної спроможності грошей.
За величиною темпів розрізняють такі види інфляції :повзуча інфляція — яка проявляється в тривалому поступовому зростанні цін;галопуюча інфляція — зростання цін темпами в межах 10-50% в річному вимірі;гіперінфляція — з дуже високими темпами зростання цін (сотні, тисячі та ін. відсотків зростання цін в річному вимірі).
3. НД=ВВП-Амортизац.-податки=880-12-24=844млрд.грн.
Варіант 13
1.Типи,види,форми власності.
В процесі свого історичного розвитку суспільство використовує два основних типи власності - суспільний і приватний. Суспільна власність характеризується спільним привласненням засобів виробництва й виробленого продукту. Можна виділити два основних види цієї власності:власність народу в цілому, зокрема в Україні такою власністю поки що залишається земля;власність окремих колективів. Реальними формами суспільної власності є загальнонародна, державна, кооперативна, акціонерна, власність господарських товариств, громадських організацій тощо. Приватна власність характеризується тим, що засоби виробництва, а отже, й вироблений продукт, належать приватним особам. Вони можуть привласнити продукт як своєї, так і чужої праці. Тому розрізняють два види приватної власності - трудову й нетрудову . Трудова приватна власність основана на власній праці власника або членів його сім'ї. Основною формою такого виду власності є дрібнотоварне фермерське, ремісниче, одноосібне господарство, де власник і робітник виступають в одній особі. Йому ж належить і вироблений продукт. Нетрудова приватна власність основана на використанні найманої (чужої) праці. Вона передбачає відокремлення власника від безпосередньої участі в процесі виробництва (працює найманий робітник), а безпосереднього робітника (найманого) - від засобів виробництва (бо вони йому не належать). Тобто, власник і робітник - це різні особи. Цим закладаються основи малоефективної праці робітника, тому що продукт виробництва належить не йому, а власникові засобів виробництва. Формами нетрудової приватної власності історично були рабовласницька, феодальна, приватнокапіталістична.