Варіант 4.

1. Становлення економічної теорії, як науки.-це наука про сус-тво. Економічна теорія тісно пов'язана з потребами, інтересами, мотивами суспільства та особи, необхідністю раціонального використання всіх видів ресурсів з метою максимально можливого задово-лення матеріальних і духовних потреб людини. Одвічність цих проблем наштовхує на думку про стародавнє походження економічної теорії як особливої самостійної галузі знань. Проте в цілому сучасна економічна теорія за своїм змістом не є тотожною ні політичній економії, ні "економіко". Кожна з останніх має свій аспект дослідження і викладу. В центрі уваги "економіко" знаходяться проблеми ефективності використання обмежених ресурсів, а політичної економії - економічні виробничі відносини у співвідношенні з вартісними та соціальними категоріями. Сьогодні політекономічний аспект економічної теорії полягає в розкритті діалектичного взаємозв'язку економічних виробничих відносин з ефективним використан-ням виробничих ресурсів та організації господарського життя для зростання суспільного багатства. Досвід людської цивілізації, розвиток якої з часом все більше прискорюється, свідчить, що розвиток економічної теорії тісно пов'язаний з розвитком економічної системи суспільства.

2. .Витрати виробництва - це вартісна оцінка затрат економічних ресурсів, здійснених підприємцями задля виробництва продукції. Поняття витрат в економічній науці базується на загальній ідеї обмеженості ресурсів і можливості альтеративного використання їх, оскільки вибір певного варіанта виробництва зумовлює втрату вигод використання відповідних ресурсів найкращим із можливих способів. У зв'язку з цим дійсні витрати поділяються на зовнішні та внутрішні. Зовнішні (явні, або експліцитні) витрати - витрати на оплату економічних ресурсів, постачальники яких не є власниками фірми (грошові витрати на придбання сировини, палива, обладнання, трудових і транспортних посуду тощо). Внутрішні (неявні, або імпліцитні) - витрати фірми на використання власних (неоплачуваних) ресурсів. Розрізняють також постійні та змінні витрат и виробництва. Змінними витратами виробництва є ті, розмір яких змінюється залежно від обсягу виробництва, а тому можна легко встановити зв'язок між втратами та виробництвом. До них належать затрати на сировину, електроенергію, оплату праці (відрядну) робітників тощо. Постійними витратами називають ті, розмір яких залишається незмінним, яка б кількість продукції не вироблялася, навіть тоді, коли виробництво її зовсім зупиняється. До цих витрат належать виплати відсотків сі позиками, орендна плата, рентні платежі, амортизаційні відрахування, оплата праці управлінського персоналу, реклама тощо.

3.ВВП=С+І+Д+Х=270+190+770+587= 1817000000(1млрд 817млн)

Варіант 5.

1. Економічні закони, як регулятори виробництва.

Економічні закони – це об’єктивно стійкі, причинно-наслідкові зв’язки в розвитку економічних відносин. Як і будь-який закон економічний закон відображає такий зв’язок двох явищ, коли при наявності одного обов’язково відбуваються інші. Економічний закон відображає об’єктивно необхідний суттєвий зв’язок економічних явищ, який постійно повторюється. Економічні закони мають об’єктивний характер, тобто не залежать від волі і свідомості людини. Водночас економічні закони – це закони економічної діяльності людей і поза цієї діяльності вони не існують.Сучасна економічна теорія розрізняє загальні і специфічні економічні закони. Загальні характерні для всіх економічних систем (закон зростання, продуктивності праці, закон економії часу, основний економічний закон, закон відповідності виробничих відносин рівню і розвитку продуктивних сил).Специфічні діють лише в окремій економічній системі, наприклад, закон конкуренції, вартості і т.д.). Специфічні економічні закони відрізняють одну економічну систему від іншої.Наявність загальних законів, які відображають поступальність економічного розвитку з’єднує економічну історію людства в єдине ціле. Таким чином, економічні закони управляють економічною діяльністю людей управляють стихійно і об’єктивно. Взаємозв’язок між економічними законами і господарською діяльністю людей проявляються через економічні потреби і інтереси людей.Особливі економічні закони –це закони властиві історичним епохам,де зберіглися умови для їх виконання.Економічні закони, які відображають рух економічних відносин збуджують економічні потреби, ті в свою чергу приводять у дію економічні інтереси, а останні стають спонукальним мотивом господарської діяльності людей.Економічні закони⇒Економічні потреби⇒Економічні інтереси⇒Господарська діяльність Економічні категорії – це наукові теоретичні поняття, що відображають існуючі відносини.Категорії – це своєрідне ім’я, яким наука називає той чи інший процес або явище, але за кожним таким поняттям стоять реальні відносини, реальні процеси і реальні явища.Економічна наука вивела велику кількість економічних категорій, а саме: товар, вартість, ціна, попит, пропозиція, прац прибуток та багато інших.

2.  Сутність економічного відтворення та його основні елементи. Будь-який процес виробництва незалежно від його суспільної форми має бути безперервним, тобто повинен періодично проходити одні й ті самі стадії. Так само, як суспільство не може перестати споживати, так не може воно і перестати виробляти. Тому всякий процес суспільного виробництва, що розглядається в постійному зв’язку і безперервному потоці свого відновлення, в той же час є процесом відтворення .Безперервне виробництво матеріальних благ і послуг є об’єктивною основою існування людського суспільства. Політична економія досліджує суспільне відтворення як економічне.    Водночас суспільне економічне відтворення не є простою сумою одиничних процесів відтворення окремих підприємств. Доведено, що в суспільному відтворенні з’являються нові якісні елементи, які відсутні на рівні первинних підприємств.  Економічне відтворення суспільства включає в себе такі найважливіші моменти:    1) відтворення суспільного продукту та його конкретних форм;    2) відтворення людського ресурсу як особистісного фактора виробництва та його зайнятості;    3) відтворення основного і оборотного капіталу суспільства, тобто засобів виробництва, як необхідних умов суспільного процесу відтворення;    4) відтворення національного багатства;    5) відтворення споживання;    6) відтворення економічних відносин..  

3.

Варіант 6