НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ О. О. БОГОМОЛЬЦЯ
Кафедра медичної інформатики та комп’ютерних технологій навчання
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
з дисципліни «Медична інформатика»
на тему:
«Голодування як метод лікування та профілактики»
студентки ІІ курсу 7 групи
медичного факультету №1
Викладач: Андрійчук Марія Дмитрівна
Київ – 2013
ЗМІСТ
І. Актуальність теми та мета роботи……………………………………... 3
ІІ. 1. Вступ………………………………………………………………….. 4
ІІ. 2. Історія голодування………………………………………………….. 5
ІІ. 3.Поняття голодування…………………………………………………. 6
ІІ. 4.Голод і свідомість людини…………………………………………… 8
ІІ. 5.Голод і розумові здібності людини…………………………………. 9
ІІ. 6. Фізіологічна дія на організм………………………………………… 10
ІІІ. Таблиці та схеми………………………………………………………. 13
IV. Висновки……………………………………………………………….. 17
V. Список використаних джерел…………………………………………. 18
Актуальність теми: На даний момент можна вважати, що тема є досить актуальною, бо в умовах кризи засобів для лікування може не вистачити, тому найкращим засобом буде – не вживати нічого. Тому дослідження механізмів голодування є досить вигідним з кількох сторін: і економно, і корисно, і результати привабливі.
Мета роботи: вивчити і дослідити механізми впливу добровільного голодування на організм людини, порівняти різні методики голодування, встановити зв’язки між типами голодування та фізіологічними реакціями на організм.
Вступ
Життя є чудом. І це чудо в наших руках. Життя прекрасне. Це найбільший скарб з усіх скарбів! Жодній людині з часів створення світу не вдалось уникнути смерті, але кожен, дотримуючись правил гігієни і дієти, може дожити похилого віку. А досягти цього можна лише дбаючи про свій організм, бо лише його надійна робота перетворює людину в активного громадянина, продовжуючи її життя до нормальних меж. Тривалість життя повинна відповідати тому вікові, якого може досягти здорова людина за найсприятливіших умов.
Людина через свою безсоромну нестриманість в їді та питті помирає, не проживши й половини відпущеного їй часу. Дикі тварини, якщо на них не впливають несприятливі умови, проживають своє життя повністю. Людина – єдиний виняток з правил. Тварини інстинктивно відчувають, який спосіб життя треба вести, що їсти і пити. Коли вони хворіють або поранені, то обов’язково голодують. Інстинкт заставляє тварин їсти те, що для них корисне, а людина споживає страву, котра найважче засвоюється організмом, запиваючи її при цьому отруйними напоями, і потім дивується, чому вона не живе сто років!
Є дивовижною загадкою, чому прекрасний механізм людської істоти, досконаліший у своїй найменшій часточці, що поєднує богоподібний розум з формую, яку намагаються наслідувати скульптори, безжалісно руйнується самою людино? Цьому немає виправдання! Бути мільйонером здоров’я, насолоджуватись радістю життя, незалежно від віку, - для цього варто працювати.
«Таємниця» незгасаючого здоров’я, яке не знає старості, у внутрішньому очищенні і відновленні з допомогою натуральної їжі та інших оновлюючих людину принципах, таких, як чисте повітря, голодування, фізичні вправи, відпочинок.
Історія голодування
Голодування потребує твердої рішучості і сили волі, це змагання розуму із плоттю.
Свого часу, Леонардо да Вінчі говорив: «Необхідно зрозуміти, що таке людина, що таке життя, що таке здоров’я і як рівновага,співіснування стихій його підтримують, а їх протиріччя його руйнують і знищують.» ця істина була, є і буде правильною для будь-якої людини, яка бажає бути здоровою.
В давнину вважали, що піст сприятливо впливає на тіло і дух людини. В Персії і Спарті юнаки повинні були тривалий час утримуватись від їжі і води. Кількість прийомів їжі за день у древніх народів взагалі було обмежено до двох.
Батько медицини Гіппократ, писав: «Якщо тіло не очищене, то чим більше будеш його годувати, тим більше будеш йому шкодити.» під час найбільш сильного загострення хвороби – кризи – для полегшення стану хворого він давав пораду не приймати їжі. [1]
Стародавні мудреці відмітили, що під час голодування загострюються розумові здібності людини. Грецькі філософи Платон і Сократ голодували регулярно по 10 діб для більш гострого сприйняття духовних істин і підтримання себе в добрій фізичній формі. Піфагор для покращення розумових здібностей перед здачею екзаменів в Олександрійський університет голодував 40 діб. Від своїх майбутніх учнів він вимагав, щоб вони голодували певний строк.
Поняття голодування
Поняття голодування означає добровільну відмову людини від прийому якої-небудь їжі, в окремих випадках і води на певний період часу з метою очищення організму, позбавлення від хвороби або духовного удосконалення. При цьому певні строки голодування не повинні приводити до виснаження організму і появи незворотних змін.
Існують і інші пояснення добровільної відмови людини від їжі:
піст;
розвантажувально-дієтична терапія (РДТ);
фізіологічно корисне голодування (ФКГ).
Архімандрит Никифор в «Біблійній енциклопедії» (Москва, 1891) описує поняття «піст»: «…у іудеїв було звично і було релігійним обов’язком постити, тобто утримуватись від їжі, молитися і приносити жертви… Пости дотримувалися євреями з особливою точністю і відрізнялися не тільки утриманням від їжі, але також і від усіх чуттєвих потреб».
Коли йде мова, що «людина постить», це означає, що людина добровільно відмовляється від своїх чуттєвих задоволень з метою їх підкорення і стримування.
Природно, далеко не всі люди можуть голодувати, тому при дотриманні посту є послаблення у вигляді прийому нежирної їжі. Але навіть такий піст сприяє очищенню розуму і дисциплінує почуття в інформаційно-енергетичній структурі людини. Це свідчить про те, що церковний піст лікує душу.
Термін «розвантажувально-дієтична терапія» (РДТ) увів пропагандист лікувального голодування професор Ю.С. Ніколаєв. В його сім'ї проводились регулярні пости і голодування під час захворювань. Спостерігаючи за лікуванням хворих на шизофренію, як хворих насильно годують, він порівняв методи лікування в психіатрії з дією дозованого голодування. І в першому і в другому випадку відбувається збудження і гальмування. Організм під час дозованого голодування живе за рахунок підключення особливих механізмів, використовуючи свою резервну тканину. В 1952 році в Росії методи РДТ почали лікувати соматичних хворих, серцеву і бронхіальну астму, запалення легень, тромбофлебіт, радикуліт, склероз і інші. [2]
Сурен Авакович Аракелян метод голодування практикував у тваринництві для омолодження тварин. Цей метод було названо «фізіологічно корисне голодування (ФКГ)». Завдяки науковим і практичним дослідженням стало зрозумілим, що для активації певних біологічних механізмів, які відповідають за відновлення організму, необхідне чітке утримання від прийому любого виду їжі на певний період часу. Цей період повинен бути достатній по тривалості для повноцінного введення відновлюючих механізмів. Якщо він недостатній (короткий), то ці механізми не запустяться і ніякого омолоджуючого ефекту не буде. Якщо ж він надмірно тривалий, то відбудуться незворотні патологічні зміни, які можуть закінчитися летально. Тому період голодування триває стільки, скільки необхідно для запуску і діяльності фізіологічних процесів відновлення і омолодження.