Тема І: Вступ. Латинська мова – мова медицини.

Латинська медична термінологія як система термінів.

Поняття про «термін» і «терміноелемент».

Актуальність теми: Знання про походження назви "латинська мова", використання старогрецької та латинської мови у медичній термінології в епоху античності, а також в наступні періоди розвитку людства, про значення античних мов у створенні латинської медичної термінології, в розвитку світової науки і культури має сприяти усвідомленому вивченню студентами основ граматики латинської мови та сучасної латинської медичної термінології.

Навчальна мета:

Знати: про основні етапи розвитку латинської мови і Римської держави, про значення старогрецької та латинської мови у створенні латинської медичної термінології, в розвитку світової науки і культури, про поширення вивчення класичних мов в українських землях, про видатних українців, які свого часу добре володіли античними мовами; про визначення понять «білінґвізм», «термін», «терміноелемент», про складові частини латинської медичної термінології як системи термінів, латинський крилатий вислів "Non est medicina sine lingua Latína".

Уміти: відповідати на контрольні запитання до теми, розповідати по темі заняття, перекладати з латинської мови на рідну і навпаки слова, словосполучення і терміноелементи із словникового мінімуму; перекладати крилатий вислів "Немає медицини без латинської мови".

Питання для самоконтролю:

1. Звідки походить назва «Латинська мова»?

2. Коли було засноване місто Рим?

3. Що таке «білінґвізм» і час його започаткування в Римській державі?

4. Ким були закладені основи наукової медичної термінології?

5. Коли відбувся розділ Римської імперії на дві частини?

6. З якою подією пов"язують початок процесу формування

романських мов ? Назвіть мови романської групи.

7. Яка подальша доля латинської мови?

8. Розкажіть про поширення вивчення латинської мови в Україні.

9. Назвіть імена видатних українців, які свого часу добре володіли класичними мовами.

10. Назвіть імена українських вчених-лікарів, які були вихованцями Києво-Могилянської академії.

11. Що відомо вам про Івана Франка – знавця класичних мов?

Процитуйте його слова про значення античних мов для розвитку європейської цивілізації.

12. Що таке «термін» ? Які терміни входять до складу наукової латинської медичної термінології?

13. Що називають «терміноелементом» і на які вони поділяються за місцем розміщення в словах-термінах?

Домашнє завдання:

1. Опрацювати «Вступ» за підручником, с. 12-15.

2. Навчитись відповідати усно на «Питання для самоконтролю».

3. Уміти: а) процитувати напам"ять визначення понять «термін» і «терміноелемент»;

б) навести приклади термінів і терміноелементів з їх перекладом українською мовою.

в) прочитати напам"ять латинський вислів Non est medicina sine lingua Latina (Немає медицини без латинської мови).

Словниковий мінімум:

а) у загальному латинсько-українському словнику:

Lectio prima – перше заняття; non - не; non est – немає; sine - без; medicína - медицина;*lingua Latína – латинська мова;*vita - життя; *cor - серце;*endocardium - ендокард; *myocardium - міокард; *pericardium – перикард; Corvalolum - корвалол; Cardiovalenum –кардіовален;

б) у словнику грецько-латинської клінічної термінології:

*bio- - життя; *biologia – наука про живу природу; *-logia – наука, вчення; *cardi- - серце; *cardiologia – наука про захворювання органів серцево-судинної системи і їх лікування; *end(o)- - всередині; *-itis (укр.-іт,-ит) – суфікс, який вказує на запалення, захворювання запального характеру; *myocarditis – міокардит, запалення міокарда (серцевого м’яза).

Завдання для самостійної підготовки:

Самостійна робота студента (CРC): Підготувати у своєму конспекті реферат на тему "Латинська мова - мова медицини".

Рекомендована література:

1. Латинська мова і основи медичної термінології:

Підручник для вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації./ М. М. Закалюжний, А. В. Янков, В.В. Чолач. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.

2. Латинська мова: Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів освіти І-ІІ рівня акредитації/ Романна Олійник, Володимира Кінаш. – Львів: ТзОВ "Дивосвіт", 2000.

Тема ІІ: Фонетика. Латинська азбука. Правила читання

голосних та приголосних, дифтонгів та диграфів, інших буквосполучень. Вживання букви "y" в латинізованих грецьких словах.

Актуальність теми: Знання латинської азбуки, правил вимови латинських звуків і читання голосних, приголосних, дифтонгів, диграфів та інших буквосполучень, про вживання букви "y" в латинізованих грецьких словах, про найважливіші латинські та грецькі префікси забезпечуватиме правильне читання і написання латинських слів, усвідомлене користування латинсько-грецькою медичною термінологією.

Навчальна мета:

Знати: латинські літери в алфавітному порядку, їх поділ на голосні та приголосні, правила читання латинських звуків, дифтонгів, диграфів та інших буквосполучень, про вживання букви "y" в латинізованих грецьких словах, значення і правопис найважливіших латинських і грецьких префіксів, латинський крилатий вислів "Non scholae, sed vitae díscimus".

Уміти: прочитати напам"ять латинську азбуку, пояснити з допомогою прикладів латинських слів правила читання голосних і приголосних, дифтонгів, диграфів та інших буквосполучень, читати латинські та латинізовані грецькі слова із вправ, перекладати напам"ять латинською мовою слова-приклади із словникового мінімуму і крилатий вислів "Вчимося не для школи, а для життя".

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть і напишіть великі та малі латинські літери в алфавітному порядку.

2. Як вимовляється голосний і ? В яких словах на місці і пишеться буква j ?

3. Як вимовляється голосний у і в яких терміноелементах грецького походження він зустрічається найчастіше ?

4. Як вимовляється більшість латинських приголосних ?

5. Як вимовляється приголосний с ? Наведіть приклади слів.

6. Як вимовляється приголосний s ? Наведіть приклади слів.

7. Як вимовляється приголосний z ? В яких словах він зустрічається ?

8. В яких префіксах і коренях слів грецького походження найчастіше пишеться буква у ?

9. Назвіть дифтонги латинської мови. Як вони вимовляються ?

10. В якому разі сполучення літер ае та ое не є дифтонгами?

11. Як вимовляються буквосполучення qu, ngu, sch, su, ti ?

Наведіть приклади слів з ними.

12. Як вимовляються диграфи ch, ph, rh, th у словах грецького походження ? Наведіть приклади таких слів.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріал теми за підручником, с. 16 – 23, §§ 1 – 7, а також за конспектом.

2. Навчитись відповідати усно на "Питання для самоконтролю".

3. Виконати письмово вправу 2. а), с. 25.

4. Знати напам"ять слова-приклади із "Словникового мінімуму".

5. Уміти: а) читати латинські слова із вправ 1: а), б), в), г) , с. 24;

б) перекладати напам"ять усно і письмово слова і терміноелементи із словникового мінімуму з латинської мови на рідну і навпаки;

в) прочитати напам"ять і перекласти латинський вислів Non scholae, sed vitae díscimus (Вчимося не для школи, а для життя).

Словниковий мінімум:

а) у загальному латинсько-українському словнику:

*máior = májor – великий(більший), Hydrogenium – гідроген, Oxygenium – оксисен, diaeta - режим харчування, oedéma – набряк,*Āloë – алое, *pneumonia - запалення легенів,*cito – швидко,*cyt-os – клітина,*tinctúra – настойка,*costa – ребро, *tonsílla – піднебінний мигда-лик,*extráctum - витяжка, екстракт; éxitus letális - смертельний кінець, zona - пояс, зона;*Zincum – цинк, influénza – грип, *aqua destilláta - дистильована вода,*unguéntum – мазь,*os íschii - сіднична кістка, consuetúdo – звичка, *solútio – розчин, charta – папір, phósphas – фосфат, rhizóma – кореневище, aether – ефір;

б) у словнику грецько-латинської термінології:

*hydr- - вода, hydrotherapia – водолікування, *oxy- - кислий, óxydum - оксид, hydroxydum – гідроксид; *hyper- - підвищення, збільшення; hypertonía – підвищення артеріального тиску, *hypo- - зниження, зменшення; hypotonía – зниження артеріального тиску, *dys- - розлад, порушення функції; dystonía – розлад тонусу, *syn-(sym-) - з"єднання, сполучення, разом; syndesmósis – з"єднання кісток з допомогою зв"язок, синдесмоз.

Завдання для самостійної підготовки:

Правила читання латинських слів. Вживання букви у в латинізованих грецьких словах. Найважливіші латинські та грецькі префікси a-(an-), anti-, dys-, end(o)-, exo-, hyper-, hypo-, in-(im-), sub- в наукових термінах. Пояснити етимологічні витоки термінів: антибіотики, оксиди, дисфункція, гіпертонія, гіпотонія.

Рекомендована література:

1. Латинська мова і основи медичної термінології:

Підручник для вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації./ М. М. Закалюжний, А. В. Янков, В.В. Чолач. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999, с. 16 – 25.

Тема ІІІ: Наголос у латинських словах

Актуальність теми: Знання правил наголошення латинських двоскладових і багатоскладових слів, уміння визначати довготу чи короткість другого складу від кінця слова, забезпечують правильну постановку наголосу в латинських словах і, відповідно, правильне їх читання.

Навчальна мета:

Знати: два правила наголошення латинських двоскладових і багатоскладових слів, типові випадки визначення довготи чи короткості другого складу від кінця слова, суфікси з короткими і довгими за природою голосними, словниковий мінімум, латинськi вислoв Féci, quod potuí, faciánt melióra poténtes (Я зробив, що зміг; нехай зроблять краще ті, що можуть); Consuetúdo est áltera natúra (Звичка – це друга природа);

Уміти:визначати в багатоскладових латинських словах довготу чи короткість другого складу від кінця слова, перекладати усно і письмово латинські слова із словникового мінімуму на рідну і навпаки.

Питання для самоконтролю:

1. На які поділяються латинські голосні відносно тривалості

вимови? Як позначається їх довгота і короткість у словах?

2. На якому складі слова ставиться наголос у двоскладових

cловах?

3. На якому складі слова ставиться наголос у багатоскладових cловах?

4. У яких чотирьох позиціях другий склад від кінця слова є довгим?

5. У яких чотирьох позиціях другий склад від кінця слова є

коротким?

6. Як треба розуміти поняття "довгота складу за природою"?

7. Де ставиться наголос в латинізованих словах грецького

походження?

8. У яких випадках наголос в латинських словах може ставитись на першому складі від кінця слова?

Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріал теми за підручником (§§9 – 10, с.26 - 29) і за конспектом.

2. Виконати вправи: 1а),с.30 – усно; 2б) – письмово.

3. Переписати у словник слова із § 11 і шляхом багаторазового повторення запам"ятати їх з українськими значеннями. Звертати увагу на наявність у слові значків довготи і короткості голосних.

4. Уміти пояснити постановку наголосу в словах з § 11.

5. Приготуватися до виконання міні-тесту з розділу "Фонетика".

6. Уміти прочитати напам"ять і перекладати латинські крилаті вислови: Consuetúdo est áltera natúra; Féci, quod potuí, faciánt melióra poténtes.

Словниковий мінімум:

1. *abdōmen 2. *acĭdum 3. *aethereus 4. *Aloë 5. *Analgīnum 6. *facies 7. *gastrĭcus 8. *mixtūra 9. *numĕrus 10. *pilŭla

живіт кислота ефірний алое анальгін поверхня, лице шлунковий суміш число пілюля

11. *cellŭla 12. *cerĕbrum 13.*contagiōsus 14. *decoctum 15. *sirŭpus 16. *sterilisātus 17. *tabuletta 18. *tubercŭlum 19. *dilūtus 20. *infūsum

клітина великий мозок заразний відвар сироп стерилізований таблетка горбок розведений настій

Завдання для самостійної підготовки:

Підготуватися до виконання міні-тесту з розділу "Фонетика".

Рекомендована література:

1. Латинська мова і основи медичної термінології:

Підручник для вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації./ М. М. Закалюжний, А. В. Янков, В.В. Чолач. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999, с. 26 – 31; 16 – 26.

Тема IV: Міні-тест із фонетики.

Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб.

Грецькі еквіваленти латинських дієслів.

Актуальність теми: Вивчення латинських дієслів, вироблення навичок і вмінь щодо утворення форм наказового способу забезпечує розуміння правильного використання в рецептах дієслівних форм, прочитання і переклад деяких латинських афоризмів. Знання грецьких еквівалентів латинських дієслів, а також кінцевих віддієслівних терміноелементів забезпечує розуміння етимології (походження) термінів і кращого засвоєння їх значень.

Навчальна мета:

Знати: назви частин латинської мови, граматичні категорії дієслів, про знаходження основи латинських дієслів, про утворення форм наказового способу (в першу чергу 2-ої особи однини),низку латинських дієслів у двох основних формах, грецькі еквіваленти до окремих латинських дієслів та віддієслівні терміноелементи, а також латинські крилаті вислови: Credo (Вірю); Veto (Забороняю); Nota bene!(Зауваж добре, запам"ятай!); Nosce te ipsum! (Пізнай себе самого!); Лиш боротись, значить, жить! - Vivĕre memento! (Пам"ятай про життя!)- Іван Франко; Divĭde et impĕra! (Поділяй і пануй !)-девіз сильних світу цього.

Уміти: називати напам"ять латинські дієслова у двох основних формах, утворювати форми наказового способу 2-ої особи однини, перекладати усно і письмово з латинської і навпаки рецептурні вирази Recĭpe(Візьми), Misce (Змішай), Da (Видай), Signa (Познач), Sterilĭsa! (Простерилізуй!), Verte!(Переверни сторінку), пояснити етимологію (походження) віддієслівних терміноелементів, латинські крилаті вислови.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть частини мови латинської мови.

2. Які граматичні категорії властиві латинським дієсловам?

3. На скільки дієвідмін діляться латинські дієслова ? Як визначають належність дієслова до певної дієвідміни?

4. Як знаходять основу дієслова ? На які звуки закінчуються

основи латинських дієслів?

5. Як утворюються форми наказового способу 2-ої особи однини?

6. Які форми наказового способу латинських дієслів використовуються найчастіше при написанні рецептів?

7. Як записуються латинські дієслова у словнику?

8. Назвіть напам"ять латинські дієслова у двох основних формах.

9. Назвіть грецькі еквіваленти окремих латинських дієслів.

10. Назвіть віддієслівні терміноелементи з їх українськими

значеннями. Наведіть приклади термінів з вивченими віддієслівними терміноелементами.

11. Перекладіть напам"ять латинською мовою запропоновані

крилаті вислови.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріал теми за підручником, §§ 12 – 13,с.32 –35.

2. Записати у словник і вивчити латинські дієслова у двох основних формах, а також до окремих з них грецькі еквіваленти.

3. Записати у словник і вивчити напам"ять кінцеві віддієслівні терміноелементи з прикладами термінів і їх перекладом українською мовою.

4. Запам"ятати форми наказового способу латинських дієслів, які вживаються при написанні рецептів.

5. Перекласти усно окремі речення із вправи 1в):(1-2, 4-5, 9), c.37.

6. Запам"ятати латинські крилаті вислови.

Словниковий мінімум:

а) у загальному латинсько-українському словнику:

1.*do, dare - видавати ; 2.*noto, āre – зауважувати, позначати ; 3.*signo, āre - позначати ; 4.*sterilĭso, āre - стерилізувати; 5.*curo, āre = therapéuo (грецьк.) - лікувати, доглядати ; 6.*seco, āre = témno (грецьк.) – різати, розтинати; 7.*misceo, ēre - змішувати; 8.*video, ēre = scopéo (грецьк.) – дивитися, бачити; 9. divĭdo, ĕre – розділяти, поділяти;10.*recipio, ĕre – брати, взяти;11. *scribo, ĕre = grápho (грецьк.) - писати ; 12. audio, īre - слухати; 13. *sum, esse – бути;14.*nosco,ĕre - пізнавати; 15.*vivo, ĕre – жити;

б) у словнику грецько-латинської термінології:

1.*–therapia – лікування, спосіб лікування ; hydr-o-therapia - водолікування ; 2.* –tomia – розтин, розріз ; *pneumo-tomia – розтин тканини легені; 3. *–ec-tomia – вирізання, видалення; tonsillectomia – операція видалення піднебінних мигдаликів; 4.*–scopia – обстеження, огляд; endo-scopia – обстеження внутрішніх стінок порожнистих органів і трубчастих утворень за допомогою спеціальних інструментів – ендоскопів;

5.*–graphia – дослідження: а) з допомогою рентґензнімка, б) шляхом реєстрації імпульсів або сигналів; cardiographia – дослідження роботи серця шляхом реєстрації його скорочень.

Завдання для самостійної підготовки:

1. Дієслово esse у теперішньому часі дійсного способу;

2. Пояснити походження терміноелементів : -therapia, -scopia, -graphia, -tomia, -ectomia.

Рекомендована література:

1. Латинська мова і основи медичної термінології:

Підручник для вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації./ М. М. Закалюжний, А. В. Янков, В.В. Чолач. –

Тернопіль: Укрмедкнига, 1999, с. 32 - 38.