Блок живлення atx.

У стандарті АТХ усі необхідні для роботи напруги живлення подаються через один 20-контактний дворядний роз'єм, який не можна вставити по-іншому. Окрім напруги, яка є у блоків живлення AT, в стандарті АТХ додана силова лінія з напругою 3,3 В. Від цієї шини живиться найбільш потужний споживач енергії в комп'ютері - процесор, споживаючий струм до 20-30 А. Цей же рівень напруги вимагається сучасним мікросхемам пам'яті і чіпсетам. Можливі зміни значення вихідної напруги блоку живлення приведені в таблицю.

Примітка декілька модифікацій блоків живлення АТХ, що враховують особливості ряду процесорів і системних плат. Наприклад, випускаються блоки живлення з підвищеною потужністю для роботи з деякими процесорами Pentium і Athlon.

Поява напруги +3,3 В обумовлено тим, що для роботи сучасних високочастотних процесорів вимагається напруга живлення не 5 В, а значно менше (аж до 1 В), яке при використанні блоку живлення типу AT виробляється на самій материнській платі за допомогою додаткових імпульсних перетворювачів. Слід зауважити, що центральний процесор для своєї нормальної роботи вимагає декількох рівнів напруги живлення з ряду від +1 до +3,9 В, які перетворюються з +3,3 або +5 В, причому в найсучасніших комп'ютерах користувач може навіть сам регулювати рівень живлення в межах напіввольта, використовуючи BIOS або сервісні програми. Відповідно, у будь-якому випадку застосовується двоступінчате перетворення напруги, а раз так, то вигідніше отримувати напругу, наприклад, +1,5 У від джерела +3,3 В, чим від +5 В - так менше втрат на шкідливе нагрівання навколишнього повітря.

Для підвищення "інтелектуальності" блоку живлення в стандарті АТХ передбачений ряд шин для автоматичного включення і виключення комп'ютера. Лінія +5VSB призначена для живлення ланцюгів комп'ютера в черговому режимі, щоб можна було "розбудити" комп'ютер, використовуючи, наприклад, сигнал, що поступив через мережеву карту з локальної мережі.

Сигнал PW - OK аналогічний сигналу PG у блоку живлення AT і з'являється після досягнення усією силовою вторинною напругою номінального рівня.

Для включення і виключення блоку живлення використовується лінія PS - ON. Цією лінією управляє кнопка включення живлення (Мережа) на лицьовій панелі комп'ютера і чіпсет системної плати. Тобто кнопка живлення не комутує ланцюг 220 В. Для повного виключення комп'ютера і відключення блоку живлення від мережі використовується встановлений на нім вимикач або, як часто роблять, вимикач на електричному подовжувачі або мережевому фільтрі.

Габаритні розміри стандартного блоку живлення 100x50x150 мм, але для поліпшення умов охолодження процесора випускаються блоки живлення із зменшеною глибиною, наприклад 125 або навіть 100 мм. У останньому випадку на радіатор процесора можна встановлювати продуктивніші вентилятори.

Як і для блоку живлення AT, в стандарті АТХ обмовляються тимчасові параметри появи і виключення вторинної напруги +5, +3,3 і +12 В. При порушенні тимчасових співвідношень виникає аварійна ситуація, яка може привести до виходу з ладу процесора, мікросхем пам'яті і чіпсета.

У ряді випадків блоки живлення АТХ забезпечуються додатковим 6-контактним роз'ємом для живлення інтерфейсу Fire Ware (IEEE 1394) і ланцюгами регулювання швидкості вентилятора блоку живлення, а також ланцюгом зворотного зв'язку для регулювання напруги по шині 3,3 В.

Підключення зовнішніх пристроїв за допомогою 4-контактних роз'ємів в блоці живлення АТХ організоване аналогічно стандарту AT.

Роз’єм для підключення таких пристроїв як : CD-ROM та Вінчестер (HDD)/

Живлення материнської плати на 24 - контакти

Роз’єм для живлення відеокарт ATI або Nvidia

3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Огляд і тестування блока живлення Frisby FR-PS45F12B