Облік поточних фінансових інвестицій.

Бухоблік наявності та руху поточних фінансових інвестицій та еквівалентів грошових коштів , в тому числі і депозитних сертифікатів, ведеться на рахунку

35 “Поточні фінансові інвестиції ”.

За дебетом 35 рахунка відображається придбання( надходження) еквівалентів грошових коштів та поточних фінансових інвестицій,

За кредитом 35 рахунка відображається зменшення їх вартості та вибуття.

Рахунок 35 має такі субрахунки:

351 – “Еквіваленти грошових коштів”

352 – “Інші поточні фінансові інвестиції”

Аналітичний облік ведеться за видами фінансових інвестицій .

Поточні фінансові інвестиції згідно з П(С)БО 12 первісно оцінюються та відображаються в обліку за собівартістю.Собівартість включає ціну придбання та всі додаткові витрати, які були понесені при придбанні фінансових інвестицій, а саме: комісійні винагороди, гонорари, мито, податки, банківські збори та інше.

Облік витрат виробництва

У сучасних економічних умовах особливе значення має своєчасне, повне й достовірне визначення фактичних витрат на виробництво та збут продукції, а також контроль за використанням ресурсів і грошових засобів.

В обліку витрати на виробництво розрізняються:

за місцем виникнення витрат;

за видами продукції, робіт, послуг;

за видами витрат;

за способом перенесення вартості на продукцію;

за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат;

за календарними періодами.

Виокремлюють також:

витрати виробництва, цеху, дільниці, служби;

витрати на виріб, типові види виробів, групи однорідних виробів, разові замовлення; валову, товарну, реалізовану продукцію;

витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції;

витрати прямі, непрямі, умовно-змінні, умовно-постійні;

витрати поточні, одноразові;

витрати виробничі та невиробничі.

Усі витрати підприємства на виробництво й реалізацію продукції у грошовій формі утворюють собівартість продукції — основний показник виробничо-господарської діяльності підприєм- ства. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) склада­ється з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яку було реалізовано протягом звітного періоду, нерозподілених постійних витрат і наднормативних виробничих витрат.

За Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Затрати» до складу виробничої собівартості продукції входять:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати.

Облік витрат на виробництво здійснюють за допомогою методів, які відповідають вимогам і специфіці окремих виробництв, забезпечують складання достовірних калькуляцій собівартості продукції та організацію дійового контролю за зниженням витрат на виробництво.

Основні методи обліку витрат такі:

стосовно технологічного процесу (нормативний, стандартний, позаказний, попередній);

за об’єктами калькуляції (облік за деталями, вузлами, виробами, процесами, переділами, виробництвами, замовленнями);

за способом збору інформації, який забезпечує контроль за витратами (метод попереднього контролю та нормативний метод).

Розрахунок собівартості одиниці окремих видів продукції або робіт і всієї товарної продукції називається калькуляцією. На практиці застосовують планову, кошторисну, нормативну та фактичну калькуляції.

На підприємствах для обліку витрат на виробництво продукції використовують рахунок 23 «Виробництво». Він призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продук­ції (робіт, послуг), а також для обліку на окремих субрахунках витрат.